Чому садити контрабандистів марно
Єдиної методики, яка однозначно могла б сказати про справжні масштаби контрабанди в Україну, немає.
Бізнес-асоціації можуть давати усереднені оцінки за своїм ринком і на них логічно спиратися. Загальний обсяг нелегального імпорту оцінюється приблизно $10 млрд. Простий приклад: за схемою «піджаки» ( «сірий» імпорт з використанням жителів прикордонних сіл, коли фури з імпортним товаром розвантажуються поблизу кордону, товар розподіляється між фізособами і перевозиться через кордон нібито для власних потреб без сплати податків – ред.) тільки з Польщі в 2016 році було переміщено товарів на $1,25 млрд. Ми побачили розрив в україно-польському обороті на мільярд, і польський Мінфін нам підтвердив, що бланків Tax Free було видано саме на цю суму. І це тільки одна схема і одна країна.
Цифра в $4 млрд, яку озвучив міністр МВС Арсен Аваков – це той обсяг коштів, який вони хочуть покласти додатково до бюджету в реалізації програми Кабміну Україна без контрабанди.
Користь цієї ініціативи безумовна. Відмінно, що Кабмін перший визнав, що порядку на митниці немає, і привернув увагу до проблеми. Всі наймасштабніші схеми не змінюються десятиліттями. Перерваний транзит, чорна контрабанда – все це родом з 90-х рр. Китайські товари, що переміщуються в контейнерах, про вміст яких можуть не знати імпортер, експедитор, митник та іноді навіть китайський експортер теж з'явилися не вчора і не позавчора.
Зараз багато говорять про те, що потрібен комплексний підхід – кримінальна відповідальність за контрабанду, всіх пересаджають і заживемо. Я скептик в цьому сенсі. В Україні до 2012 року вже була кримінальна відповідальність за контрабанду і давайте подивимося на ефект. За тими 300 справами, які були направлені до суду, з обвинувачувальним висновком і підтримкою Генпрокуратури, реальні терміни отримало аж 3 людини. Як ви думаєте, скільки з них було організаторів схем, корумпованих митників і корумпованих силовиків?
Угруповання, які системно протягом багатьох років реалізують контрабандні схеми – їх же всі знають. Бізнес, імпортери, митники, експерти, навіть обивателі, які живуть в прикордонному регіоні. І їх не можуть не знати силовики. Генпрокурор заявив, що боротися з контрабандою, не повернувши кримінальну відповідальність за неї – це ставити коней позаду воза. Але зараз ці коні стоять збоку від воза, бо організатори контрабандних схем відомі, і в тому числі прокуратурі. І складів злочину і статей в КК досить, щоб хоч за однією з них ці люди були притягнуті до відповідальності. Контрабанда не може потрапити в країну без прикриття. Часи діамантів в гіпсі пройшли. І за створення організованого угруповання можна і потрібно залучати вже зараз, за наявності чинного законодавства.
Також в питанні криміналізації контрабанди треба враховувати можливість доказовості. Щоб перемістити товар, треба задіяти дуже багато людей і часто довести умисел – що саме ця людина на початку ланцюжка хотіла організувати контрабанду, неможливо.
Тому сядуть не ті, про кого ми думаємо. Сядуть звичайні водії.
Я за те, щоб карати рублем. Конфіскувати кораблі, машини, вантажі і так далі. У нашій дійсності справа до суду дійде не скоро, та й судова реформа надто свіжа, щоб очікувати багато чого.
До слова, зараз покарання досить суворе – конфіскація, штраф в розмірі 100% вартості товару й іноді конфіскація транспортного засобу. Інша справа, що суд приймає сторону держави і конфіскує майно у справах, де середній чек умовно $3 тис. А там, де санкцій на $30 тис. Суд частіше вирішує, що порушник не порушував. Ось що потрібно виправити. Плюс можна ввести альтернативну санкцію – штраф і можливість розмитнити, сплативши всі необхідні платежі.
Митниця, скажімо прямо, слабка сама по собі. Начальники в регіонах дуже слабко пов'язані з центром і в свою чергу мало впливають на окремі пропускні пункти. Тому відомство дуже залежно від силових структур.
Інституційну спроможність митниці потрібно терміново підвищувати. Зараз митник або безправний, або беззахисний, або корумпований, а іноді і всі разом.
