Чому Amazon неможливий в Україні

20 жовтня 2016, 09:49
Сьогодні причин, через які компанія, аналогічна Amazon, не зможе організувати бізнес в Україні, напевно, безліч

Але хотілося б зупинитися на одній з них – проблемі контролю за поверненням валютної виручки. І мова тут йде навіть не про валютні обмеження, які екстрено вводилися Нацбанком після стрімкого піке гривні в 2015 році, а про банальний бюрократизм, що підживлює свої сили зі старої доброї інструкції Нацбанку «Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями».

Відео дня

Власне, за порядком. Одним з найбільш успішних напрямів бізнесу Amazon є організація торгівлі через так звані митні або консигнаційні склади. Опускаючи всілякі інноваційні технології й унікальні рішення Amazon, такі як автоматизація обробки посилок, електронний майданчик для торгівлі та інше (кому все ж цікаво, подивіться відео – «Роботи на складах Amazon»), сама ідея торгівлі через митні склади не нова, і дуже проста. Іноземний товар ввозиться в країну, розміщується на митний склад без сплати мита і ПДВ, а після того як знайшовся іноземних покупець – товар вивозиться в країну призначення. При цьому резидент країни, в якій знаходиться митний склад, отримує маржу від перепродажу товару або комісію від угоди.

Такі склади існують практично в кожній країні, а деякі країни – Польща, Німеччина, Нідерланди, США та інші, створили цілу систему глобальних торговельних-логістичних хабів, зміцнюючи свої позиції в світовій торгівлі за рахунок перевалки вантажів і продажу товарів, вироблених в інших країнах. Той же Amazon пішов ще далі, і залучив нерезидентів одних країн до продажу через митні склади в інших країнах.

Але повернімося на землю, вірніше в Україну. В Україні операції перепродажу через митні склади історично були поза законом, і митниця з податковою вимагали від українських підприємців спочатку імпортувати товари в Україну зі сплатою мита та ПДВ, а тільки потім продавати їх за межі України. Зрозуміло, що при такому підході ні про який розвиток цього напряму бізнесу мова не йшла, оскільки ціна іноземного товару автоматично зростала на суму митних платежів і ставала неконкурентною на зовнішньому ринку.

У 2012 році завдяки лобізму бізнесу, в оновленій редакції Митного кодексу з'явилася пряма норма, що дозволяє передавати право власності на товар, розміщений на митному складі (читай – узаконила торгівлю іноземними товарами з митних складів на експорт).

Однак виявилося, що на практиці торгівля з митних складів в Україні все ще неможлива, оскільки банки відмовляються закривати валютний контроль за товарами, ввезеними на українські митні склади. Іншими словами, дотримуючись положень Інструкції, банки змушені повідомляти податкову про те, що компанія, що здійснила оплату за товар і розмістила його на митному складі в Україні, порушила правила валютного регулювання – не ввезла (не імпортувала) товар в Україну.

Використовуючи платформу Європейської Бізнес Асоціації, вдалося переконати і отримати підтримку необхідності внесення змін до Інструкції від ГФС України. Але представники Нацбанку, незважаючи на всі аргументи, зустрічі, робочі групи, листування (що, до речі, триває вже більше 3 років) і підготовлений бізнесом проект змін до Інструкції – все ще не визначилися.

Саме не визначилися – оскільки якась чітка позиція з цього питання у Нацбанку просто відсутня, і всі зустрічі з представниками бізнесу закінчуються обіцянкою подумати і черговою відпискою.

Відверто кажучи, багато українських компаній все-таки успішно торгують іноземними товарами з українських ліцензійних складів, або переконуючи банки не повідомляти в податкову про формальне порушення валютного контролю, або періодично доводячи податковій, що фактичного порушення валютного контролю не було.

Але звичайно, побудова системного бізнесу в таких умовах неможлива і тому така компанія як Amazon в Україні працювати не буде, а всі слова чиновників про розвиток логістичного та транзитного потенціалу України так і залишаться порожніми словами.
До речі, це ж стосується і експортоорієнтованого виробництва в Україні – та ж Інструкція створює аналогічні проблеми компаніям, які купують іноземну сировину для подальшого виготовлення та реекспорту готової продукції в рамках митного режиму переробки.

Поза сумнівом, рано чи пізно, Нацбанк внесе відповідні зміни в Інструкцію. Але все-таки шкода втраченого часу, який в цьому випадку дійсно гроші, та ще й в іноземній валюті.

Показати ще новини
Радіо НВ
X