Чого Україні чекати від цифрової економіки

26 січня 2018, 09:00

Наша країна поки що навряд чи може конкурувати з іншими державами в питанні технологічності, хоча цивілізований світ розвивається саме у цьому напрямку.

Минулого року український уряд теж почав говорити про “цифрову стратегію”. Її реалізація має на меті, серед іншого, поштовх до економічного росту, залучення нових інвестицій, розбудову інноваційної інфраструктури в країні. Нещодавно, 17 січня, Кабмін затвердив “дорожну карту” розвитку цифрової економіки України. До 2021 року, за прогнозами уряду, ця ініціатива має додати 5% до нашого ВВП.

Відео дня

Загалом є достатньо причин вважати розвиток цифрової економіки стратегічно правильним напрямком, і вони підтверджені реальним досвідом. Цифрова економіка кардинально змінює економічний ландшафт провідних країн світу. Загальний ефект виражається збільшенням продуктивності праці, ростом ВВП на душу населення в національних масштабах. ”Сировинні” сектори згортаються, натомість розвиваються “креативні” сегменти в сфері послуг. Унаслідок діджиталізації, розповсюдження інтернету та автоматизації бізнес-процесів зникають неактуальні і з'являються нові професії.

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, така масштабна цифрова трансформація у різних секторах економіки, особливо у торгівлі та сфері послуг, змушує багато урядів переглядати трудове законодавство і трудові контракти. Цифрова економіка дозволяє суттєво підвищити конкурентоспроможність економіки, працювати ефективніше, знизити часові і транзакційні витрати.

Перехід на цифрову економіку сприяє росту інновацій через різке здешевлення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, а також завдяки появі нових продуктів і послуг, інноваційних бізнес-моделей та реінжинірингу бізнес-процесів. Завдяки цифровим технологіям бізнес отримав змогу розширити географічні ринки збуту. Успіх Amazon, EBay, Alibaba, PayPal ґрунтується саме на успішному використанні цього ефекту. Знижуються бар’єри для входу малих і середніх підприємств. А проривні технології обробки даних (Big data, Machine Learning, AI) в поєднанні з відкриттям даних сприяють набагато точнішому вивченню потреб споживачів, тіснішому зв’язку бізнесу з цільовою аудиторією.

В умовах діджиталізації дані ‒ ключовий актив. Відкриття та вільний обіг публічної інформації стають критично важливими для росту економіки у таких умовах. Уряди, які зуміють швидко і вчасно забезпечити фактичну, а не декларативну відкритість даних, будуть лідерами в глобальній конкуренції.

Правильна державна політика у сфері відкритих даних вкрай важлива і для бізнесу. Завдяки політиці сashless та paperless бізнес здатен кардинально скоротити зайві витрати на пошук, обробку і передачу інформації. Уміючи швидко проаналізувати своїх потенційних партнерів, покупців чи постачальників, компанії зможуть мінімізувати ризики в роботі з контрагентами, а відтак ‒ підвищити ефективність свого бізнесу. Ще один плюс ‒ доступ до прозорого і конкурентного процесу державних закупівель.

Те, що відкриті дані ‒ обов'язкова частина цифрової економіки, доводить досвід різних країн. Показовий і близький нам приклад ‒ Естонія. Вона отримала незалежність майже одночасно з Україною, однак нині країна є членом ЕС та НАТО, і порівняно з Україною знаходиться на помітно вищому щаблі розвитку. Свого часу Естонія проголосила доступ до Інтернету невід'ємним правом людини (її називають “країною без дротів”, оскільки майже всю її територію покриває Wi-Fi і WiMAX) і створила цілу ІТ-культуру. Величезна кількість державних послуг для приватних осіб та бізнесу перейшла в онлайн, що зробило їхнє використання швидшим і комфортнішим. Завдяки своїй технологічності країна має неофіційну назву ‒ "Е-Естонія" (електронна Естонія).

Серед інших цифрових досягнень в Естонії працює Відкритий портал даних. Він надає громадськості необмежений доступ до інформації державного сектору з дозволом на повторне використання та перерозподіл даних як у комерційних, так і в некомерційних цілях. На самому порталі пояснюється, який ефект, на їхню думку, має така відкритість інформації. Зокрема, “стимулювання економіки, підвищення прозорості, забезпечення права доступу до інформації, зменшення кількості інформаційних запитів і, як наслідок, ‒ зниження навантаження на працівників державного сектору”. Окрім цього, на порталі говориться, що відкриті дані сприяють створенню нових “відкритих” послуг для приватного та громадського секторів, заохоченню загального переходу до новітніх технологій, таких як Linked Data, Big Data та Інтернет речей (IoT).

2016 року Світовий Банк підготував доповідь під назвою “Цифрові девіденди”. Там йдеться мова не лише про те, який ефект може принести цифрова економіка державам, а й за яких умов це стане реальністю. “Аби максимально використовувати потенціал цифрової революції, країнам потрібно вдосконалювати законодавство, що забезпечує конкуренцію між компаніями, довести кваліфікацію працівників до рівня вимог нової економіки та забезпечити підзвітність окремих інститутів”, ‒ йдеться у доповіді. І це лише частина кроків. Тому варто пам'ятати, що помітний результат, який уже відчули багато країн світу, може бути досягнутий лише при значимих зусиллях. Особливо ‒ у випадку з Україною.

Показати ще новини
Радіо НВ
X