Чим небезпечні відносини “на довірі”
Конфлікти між власниками і партнерами по бізнесу за спільні активи аж ніяк не рідкість. Однак в середовищі українського бізнесу подібні випадки завжди були і залишаються вкрай поширеною практикою. Тому що бізнес-партнерство, як і раніше, будується за принципами “все на довірі” і “свої люди не зраджують”.
Довіряй, але...
Про те, як побудова ділових відносин виключно “на довірі” коштувала іноземному інвестору бізнесу в Україні, покаже один приклад з практики. Таких реальних історій тисячі, і всі вони вказують на глибину проблеми. Отже, іноземний інвестор, вражений інвестиційною привабливістю нашої країни, дешевизною активів і робочої сили, вирішив перенести свою фабрику з Польщі в Україну. Він купив будівлю, повністю її реконструював, завіз обладнання, найняв і навчив локальний персонал.
Логічно, що для постійного контролю за виробництвом, він запросив як міноритарного партнера свого давнього українського друга. Директор компанії також був призначений за рекомендацією українського партнера.
Як тільки бізнес став прибутковим, а всі контрагенти засвічені, український партнер під приводом проведення щорічних зборів акціонерів отримав у нерезидента генеральну довіреність з необмеженими повноваженнями на проведення загальних зборів і прийняття будь-яких рішень.
Ступінь довіри між партнерами був високим, оскільки вони знали один одного більше 20 років. Це стало однією з причин, через яку мажоритарний партнер не поставив запитання про повноту наданих у довіреності повноважень. Результатом такої “довіри” стало введення фабрики в процес ліквідації з повним виведенням активів, рухомого і нерухомого майна, а також створення нового підприємства, на яке крім активів були також переукладено всі контракти з контрагентами. На все це пішло рівно три місяці.
Чужий серед своїх
Дуже часто при корпоративному конфлікті власники бізнесу переконані, що його ініціатор перебуває поза компанією. Яке ж здивування наших клієнтів, коли ми знаходимо сліди партнерів по бізнесу або співвласників, хоча спочатку все вказувало на замовлення з боку конкурентів. Іноді це видно одразу, а іноді такі сліди можна знайти лише в “нижніх шарах”.
За роки практики ми навчилися неупереджено аналізувати рейдерські конфлікти і розрізняти реальні причини і замовників, навіть коли вони зовсім не очевидні для клієнта.
Безумовно, клієнтам складно повірити, що за бізнес-конфліктом стоїть партнер, з яким цей самий бізнес був заснований. Однак, “нічого особистого”. В реаліях українського ринку варто обов'язково прораховувати ризики і розробляти систему стримувань і противаг на стадії входження в партнерство, або хоча б ментально прийняти той факт, що нечесність партнера може бути присутньою.
Далі слід керуватися головним правилом будь-якого бізнесмена - тверезо оцінювати отриману інформацію і факти.
Система стримувань і противаг
Дуже складно давати оцінки діям сторін будь-якого конфлікту, якщо ти не перебуваєш всередині нього самого. У корпоративних конфліктах, як і в рейдерських атаках, не все буває так, як подають в своїх історіях учасники. Зазвичай кожен з них звинувачує опонента у нападі першим, підтверджуючи свою позицію незаперечними доказами. Але практика показує, що все зовсім не так очевидно, як здається на перший погляд.
Як в корпоративних конфліктах, так і в розробці схем захоплень активів, беруть участь “чорні” юристи, які прекрасно усвідомлюють, що незаконним діям потрібно надати видимість законних.
У своїй практиці ми стикалися з тим, що дуже досвідчені юристи, і навіть судді, не завжди могли розібратися в істинних причинах конфлікту, оскільки все було добре “обставлено” саме з юридичної точки зору.
Тільки заглибившись безпосередньо в “нижні шари” конфлікту, можна зрозуміти його реальні причини, навіть якщо в них деколи дуже складно повірити.
За наявності в проекті декількох партнерів (при цьому не має значення, як розподіляються частки і функції управління), основна мета партнерства - уникнути корпоративного конфлікту і успішно продовжити спільний бізнес. Але якщо система стримувань і противаг була прорахована й імплементована спочатку, то це буде зробити досить складно. Усвідомлено розуміючи, що люди змінюються, усні і партнерські домовленості можуть з легкістю порушуватися, досить просто звернутися до третьої (неупередженої) сторони за експертизою. Або знайти досвідченого радника в питаннях управління інвестиційними ризиками та захисту активів, які зроблять для вас аналіз партнерства, структури його володіння і управління з прицілом на слабкі місця і ризики можливих втрат активів в майбутньому.
У разі наявності та визначення таких слабких місць, можна правильно структурувати бізнес і активи, створити систему стримувань і противаг для ефективного і безконфліктного партнерства.
Як влучно говорили ще давні римляни, “хочеш миру - готуйся до війни”. Ми ж рекомендуємо для її запобігання - просто усвідомлено прорахувати свої ризики.
