Чи складе єврозалік влада
Представникам розвинутих країн, зокрема євроспільноти, довелося пояснювати українським посадовцям, що застосування більш жорстких норм до окремих представників громадськості є дискримінаційним. А, відтак, неприпустимим. Тоді керівництво країни виступило з новими законодавчими ініціативами. Втім, їх аналіз показує, що деякі норми не повністю відповідають європейським підходам. А саме Фундаментальним принципам (далі - Принципи) щодо статусу неурядових організацій у Європі.
Минулого тижня президент зареєстрував два законопроекти 6674 та 6675. Вони передбачають скасування персонального е-декларування антикорупційних активістів і тих, хто їм допомагає боротися з корупцією. Натомість влада хоче зробити всі громадські організації більш відкритими для суспільства через внесення змін до Податкового кодексу. І тут постає низка питань, які варто з’ясувати до початку роботи над законопроектом по суті.
У пояснювальній записці до першого законопроекту президент посилається на європейські принципи. Подивимося, наскільки ініціативи президента їх втілюють, а що не зовсім співзвучне з підходами європейців.
Відповідно до пункту 6 Принципів, національна юридична і податкова структура, що застосовується до неурядових організацій, повинна дозволяти і заохочувати їх виникнення. На це вказує Пояснювальний меморандум до Принципів. У ньому говориться: «Важливо, щоб національні закони про НУО, а також норми щодо їхнього оподатковування, дозволяли і заохочували такі ініціативи».
Однак на практиці виникають сумніви, що після прийняття нових законопроектів у нинішній редакції реалізація свободи громадських об’єднань буде заохочуватись українським податковим законодавством. В той час, коли весь світ відзначає внесок третього сектору в позитивні зміни в Україні, коли сам президент створює Координаційну раду з метою сприяння розвитку громадського сектору в Україні, дивним буде виглядати ускладнення діяльності неурядових організацій.
Розглянемо запропонований новим законопроектом підпункт 133.4.8 до Податкового кодексу, відповідно до якого громадські об’єднання, загальний річний дохід яких перевищує 300 прожиткових мінімумів, зобов’язані до 1 квітня оприлюднити на власному веб-сайті (за наявності) і подати до оприлюднення на веб-сайті ДФС річний звіт про діяльність.
Поріг у 300 прожиткових мінімумів є занадто малим. Така норма може погано вплинути на невеликі громадські організації. Навіть у Російській Федерації, яка відома своїм суворим законодавчим ставленням до громадських організацій, поріг приблизно втричі вищий. Це може погано відобразитись на малих НУО. Тому доцільно було б підвищити цей поріг з 300 хоча би до 500 прожиткових мінімумів. Окрім того, було би логічно ввести поступовість звітування: спочатку новий звіт подають великі національні організації, у наступний звітний період – регіональні НУО. І це не намагання уникнути відповідальності. Адже податкова за бажанням і так може перевірити ВСІ надходження та витрати організації, яка підозрюється в ухиленні від сплати податків. Та для того, щоб фіскальна служба змогла використати дані для перевірки, їх на початку не має бути занадто багато.
Погоджуюся, що звітуватися треба. У 60-му пункті Принципів сказано, що вимога представлення щорічних звітів громадської організації щодо рахунків та діяльності можлива «у випадку, коли відповідним НУО надаються податкові привілеї чи інша суспільна підтримка». Також європейське законодавство зазначає, що НУО «підзвітна безлічі сторін, і, насамперед, своїм членам. Це хороша практика, коли вона повинна представити щорічну доповідь щодо своїх рахунків і діяльності щодо них». А якщо організація користувалася суспільною підтримкою чи режимом податкових пільг, її звіт перед спільнотою є очікуваним. Також донори можуть передбачити звіт за використані кошти у контракті. Але вимагати від малих організацій такої ж звітності, як і від великих, недоцільно.
Також виникає багато питань щодо норми про порушення цієї вимоги, прописаної у новому законодавстві: за перше ж порушення цих вимог про звітування НУО виключається з Реєстру неприбуткових установ та організацій і вважається платником податку на прибуток.
Такий підхід, очевидно, є невиваженим та непропорційним. Пункт 70 Принципів каже, що у більшості випадків санкцією проти НУО є проста вимога внести зміни у її діяльність, а також адміністративне, цивільне або кримінальне покарання організації чи відповідальних осіб. На цьому наголошує і пункт 72 меморандуму: «Покарання, які можуть бути накладені на організацію, повинні бути сумісними з принципом пропорційності і підлягати судовому нагляду».
Тож, щоб дотримуватись принципу пропорційності, пропонується виключати організації з Реєстру за повторне порушення вимог, ігнорування повідомлення-попередження від податкової протягом, наприклад, 30 днів, які знадобляться для підготовки звіту.
Окрім того, ризикованою є норма про покарання НУО за неоприлюднення звіту на сайті ДФС. Адже до нього співробітники організації, вочевидь, не мають доступу.
Слід прибрати також із законопроекту таку складову річного звіту як «перелік десяти працівників громадського об'єднання, яким у звітному році виплачено найбільші суми заробітної плати». Адже малі НУО, що мають менше співробітників у штаті, через таке помилкове формулювання можуть втратити статус неприбуткових.
Також суперечливою є вимога зазначати «участь керівників громадського об’єднання у керівних органах інших громадських об’єднань». Слід зазначити, що організації не мають досліджувати такі питання. Відтак, від помилки чи недобросовісності одного з членів керівних органів може постраждати ціла організація.
Зміни у законодавстві стосуватимуться також і фізичних осіб-підприємців, які отримують дохід безпосередньо від донорів міжнародної технічної допомоги. Вони матимуть під страхом втрати права сплачувати єдиний податок, у тому числі і за недостовірну інформацію, зазначити, від кого та скільки грошей вони отримали, та кому і скільки цих коштів виплатили. При чому поріг для зазначення виплат є занизьким і становить 3 прожиткових мінімуми. Вочевидь, така норма розуміється як частина забезпечення підзвітності організації. Проте пункт 63 Принципів встановлює, що звітування та інспектування має відбуватися за принципом поваги до передбаченої законом таємниці донорів, осіб, що отримують допомогу і персоналу, має захищати легітимну ділову конфіденційність.
Про це каже і Меморандум у пункті 67: «вимоги щодо звітування повинні бути врегульовані відповідно до інших зобов'язань, що стосуються дотримання таємності і конфіденційності. Зокрема, бажання донора залишитися анонімним повинно дотримуватися». Тож, це положення потребує проведення подальшої дискусії, в тому числі, із залученням міжнародних донорів та самих підприємців.
На жаль, належних консультацій з представниками українських неурядових організацій при підготовці цих законопроектів не відбулося. Тому ця редакція документів має бути доопрацьована. Бажано ще до початку дискусій у залі парламенту. Адже пункт 77 Принципів наголошує, що «урядові органи можуть працювати з НУО для досягнення цілей державної політики, але не повинні намагатися заволодіти ними чи змусити їх працювати під своїм контролем». Українська влада ж керується базовими принципами демократії, чи ми помиляємося?
Якщо резюмувати, то ми як представництво глобальної мережі Transparency International в Україні, пропонуємо низку кроків, які можуть допомогти уникнути непорозумінь:
- провести презентацію проектів законів як мінімум на Координаційній раді сприяння розвитку громадянського суспільства та пояснити представникам третього сектору аргументованість та логічність пропонованих норм. Варто хоча б на цьому етапі задіяти принцип «нічого для нас без нас» і продемонструвати партнерський підхід у відносинах влади та представників третього сектору. Чи віримо ми у готовність влади так діяти – так, бо навіть коротка презентація перед внесенням проектів до парламенту дозволила окремим громадським організаціям висловити, а президенту врахувати частину висловлених правок, які суттєво покращили законопроект;
- обговорити можливість поступового введення нових правил спочатку для великих (національних) організацій, а вже тоді, проаналізувавши перший етап, застосувати норму для малих НУО;
- проговорити суми, з яких вводиться обов’язкове звітування, та вийти на оптимальний рівень. З одного боку, зменшити можливість нецільового використання коштів, а з іншого – не перетворити діяльність організації на постійну підготовку звітів, зменшивши час на статутну діяльність;
- розрізняти помилки та зловживання. Давати можливість НУО виправити порушення, спочатку обмежившись попередженням чи штрафом;
- провести окрему фахову дискусію із представниками інтересів фізичних осіб-підприємців, що працюють у цьому секторі, та міжнародних донорів-надавачів міжнародної технічної допомоги. Поки підтверджень проведення такої дискусії ми не маємо.
Звісно, було б добре, аби згадані вимоги прозорості стосувалися не лише неприбуткових громадських організацій, а й благодійних фондів, особливо тих, які створюються політиками для «підкупу виборців» через псевдосоціальні програми, медіа, політичних партій. Запрошуємо представників влади, третього сектору та усіх зацікавлених активно обговорювати нові законодавчі ініціативи у відкритому форматі. І сподіваємося, що ця дискусія буде плідною і корисною для України.
