Чи країні точно потрібен газ

15 грудня 2017, 12:25
Енергетична незалежність — питання національної безпеки. При цьому з трьох схем інвестування у видобуток газу реально працює лише одна

У росіян є уявлення про унікальність російської душі — мовляв, Росії не пасує західна модель розвитку. Іноді мені здається, що українські політики, мавпуючи росіян, вважають Україну якоюсь унікальною країною та поводять себе так, ніби це не Україна потребує допомоги інших країн, а сама може вчити сусідів реформам.

Відео дня

Нам то не потрібні антикорупційні суди, ніби корупція в Україні — на рівні Німеччини. Добре, що влада нарешті змінила свою думку. Наглядові ради при держкомпаніях, певно, також не потрібні. Бо держкомпанії — це ж зразок ефективної роботи. Тому, вважайте, що наглядових комісій і немає.

Але давайте подивимось правді у вічі: Україна не та країна, яка повинна вчити світ.

Деякі країни не багаті на ресурси, але вони побудували розвинену економіку. Це такі країни, як Сінгапур, Японія чи Ізраїль. При цьому Сінгапур залишається однією з найбагатших країн, японці — у лідерах за тривалістю життя, а у Ізраїлі аграрії вирощують таке, що "житниці Європи" і не снилось. До того ж, ізраїльтяни вже десятки років воюють із сусідами.

Інша справа — Україна. Українські чорноземи, корисні копалини, географічне розташування, люди — все у нас найкраще, якщо вірити політикам. І як тільки політики приходять до влади, то відразу конвертують ці ресурси у власний добробут.

І знаєте, у чомусь вони мають рацію, потенціал України визнають і іноземні бізнесмени. Але політики "забувають" сказати, що крім чорноземів та розумних людей потрібен ще один компонент успіху -це гроші, тобто інвестиції. А про те, як приваблювати чужі гроші та використовувати їх, багато країн знають краще за Україну.

Наша країна знаходиться на провідних місцях у Європі за покладами корисних копалин із яких отримують енергію (газ, вугілля та уран). Але всі ми з вами були свідками того, як Україна купувала російський газ і за якою ціною. Тому що мало володіти покладами, у їх видобуток потрібно інвестувати. А інвестор потребує одного — захисту його прав та можливості спокійно працювати.

В Україні теоретично існують три схеми інвестування у видобуток газу. Перша — спільна діяльність. Одна компанія починає розробку родовища спільно з іншою, яка вже має ліцензію. Але в Україні податки у такому випадку сягають 70%. Який нормальний інвестор на таке погодиться?

Друга схема — самостійне отримання ліцензії. У цьому випадку ще до того, як почати добувати газ, компанії необхідно витратити багато коштів. Вона повинна вивчити родовище, пробурити свердловину і у найкращому випадку через два роки можна почати видобувати газ. І це за оптимістичного сценарію. Протягом всього цього часу інвестору ніхто не гарантує, що в країні не зміняться умови ведення бізнесу, не зміняться податки. А він всі ці роки вкладає величезні кошти. Крім того, податки досягають 29%. Для порівняння, у Румунії — усього 7%.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

З ліцензіями в Україні взагалі цікава ситуація. Довгий час мало не єдиним інвестором, якого захищала держава, була компанія Голден Деррик. ЗМІ пов’язували її з колишніми міністрами часів Януковича — Ставицьким та Присяжнюком. Ця компанія стала найбільшим набувачем спецдозволів на розвідку та видобуток вуглеводнів. У 2014 року цю компанію позбавили частини ліцензій, мотивувавши це порушенням взятих на себе зобов’язань. І це правильно, бо якщо інвестор не виконує своїх зобов’язань, його необхідно замінити іншим.

Третя схема — угода про розподіл продукції. У цьому випадку підписується договір з Кабміном, у якому держава зобов’язується не погіршувати умов ведення бізнесу. Інвестор зобов'язується вкладати гроші та добувати газ. З трьох методів інвестування у видобуток газу це єдиний прийнятний для інвестора. Правда, тоді незрозуміло, навіщо ще два, якщо їх не можна використовувати.

Із будь-якої "праски" можна почути слова чиновників про інвестиції як драйвер зростання статків, про те, що інвестиції ось-ось рікою виллються на Україну. Але зважаючи на темпи зростання ПІІ, маленький потічок інвестицій не спішить перетворюватись на річку. Бо інвестори не відчувають себе захищеними. Інвесторів в Україні чекають лише на словах.

Цікаво, що Нафтогаз видобуває газ та нафту у Єгипті. Виходить, що українська держкомпанія використовує можливість для інвестицій у іншу країну, але держава не може створити такі можливості у себе. В теорії у нас є три схеми інвестування у індустрію добування газу, але реально працює лише одна. Абсурд та й годі.

При цьому Україна намагається довести світові, що нам необхідні якісь особливі рецепти відновлення економіки. Вони потрібні лише тим, хто насправді не хоче інвестицій. А хоче заробляти так, як звик — за рахунок українців, а не разом із ними.

Показати ще новини
Радіо НВ
X