Чи дійсно завищена ціна на газ

25 жовтня 2017, 18:19
Більшість українців не вважає справедливим ціноутворення на газ. На те є зрозумілі причини. Але давайте розберемося, що саме є несправедливим

Ключом до розуміння цього є різниця між принципами ціноутворення на конкурентних та неконкурентних ринках.

Для тих, в кого немає часу прочитати до кінця: питання щодо "завищеної" ціни є релевантним щодо націнки постачальників, але не щодо оптової ціни на газ

В Україні є відносно конкурентний оптовий ринок газу. Вже минуло більше ніж два роки, як держава припинила регулювати ціну на газ для промисловості. Раніше Національний регулятор ринку енергетики (НКРЕКП) встановлював граничну ціну. З прийняттям Закону про ринок природного газу у 2015 році він втратив ці повноваження. І відтепер ціну для промисловості ніхто не регулює і не обмежує. І через відсутність такого регулювання не виникає особливих проблем. Що є одним з доказів існування конкурентного ринку.

Відео дня

Але в Україні немає конкурентного ринку постачання газу населенню. Так само немає і конкурентного ринку вугілля газової групи.

Якщо конкуренція не обмежена, то ціна вільно утворюється внаслідок співвідношення сукупного попиту та сукупної пропозиції. Питання щодо "економічного обґрунтування" такої ціни є взагалі нерелевантним.

Якщо конкуренція обмежена, то ціна може бути предметом зловживання домінуючим становищем з боку учасника ринку. Тому постає питання державного регулювання – зокрема, щоб ціна на ринку з обмеженою конкуренцією була наближеною до ціни, яка б склалась за умови відсутності обмежень для конкуренції. Саме у цьому і полягає "економічне обґрунтування".

Тепер давайте окремо розглянемо ціноутворення на оптовому ринку газу, ціноутворення у постачанні газу населенню та ціноутворення на вугілля газової групи (Роттердам+).

Оптовий ринок газу

Всупереч стереотипу, наразі ніхто в Україні не визначає справедливу ціну на газ на оптовому ринку, навіть для "потреб населення". Ні в кого зараз немає на це повноважень.

Так, стаття 11 закону Про ринок природного газу дозволяє Кабміну у "виключних випадках та на визначений строк" покладати на суб’єктів ринку природного газу (крім споживачів) "спеціальні обов’язки". При цьому закон передбачає право суб’єктів ринку на компенсацію за виконання цих "спеціальних обов’язків". Кабмін поклав на Нафтогаз "спеціальний обов’язок" продавати газ на пільгових умовах газопостачальним компаніям "для забезпечення потреб населення".

Це якби Кабмін зобов’язав державний банк продавати долари визначеним компаніям за курсом 20 грн/за дол, а не за комерційним курсом...

На жаль, багато хто в Україні живе ще в старій реальності, коли держава встановлювала "справедливу" ціну на газ.

Ця реальність мала змінитися з прийняттям у квітні 2015 року Закону про ринок природного газу. Цей закон мав впровадити в Україні європейські підходи до регулювання ринку газу. З вступом в дію цього Закону держава (раніше в особі Регулятора) перестала визначати "справедливу" ціну на газ.

Газ - це ринковий товар. На оптовому ринку газу є багато покупців та продавців. Ні в кого зараз немає можливості диктувати свої ціни. Ціна визначається співвідношенням попиту та пропозиції. Так, вона відображає імпортний паритет (ціну імпортованого газу), але так і має бути за економічною теорією функціонування конкурентних ринків.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Ви не погоджуєтесь? Тоді будь-ласка обґрунтуйте. Тільки фахово. Є ціла галузь знань на перетині економіки та права - економіка конкуренції (competition economics). Там є готовий інструментарій для аналізу таких питань - визначення релевантних ринків та домінуючого становища, розрахунок індексу Херфіндаля-Хіршмана, SSNIP тест, ознаки зловживання тощо.

Пара підказок. Релевантний ринок - не ринок газу власного видобутку, і навіть не ринок газу в Україні, а європейський ринок газу, куди входить і український ринок. Нафтогаз не був і не є монополістом на цьому ринку. Навіть не мав домінуючого становища, не кажучи вже про зловживання ним.

Інший приклад: Індекс Херфіндаля-Хіршмана, що визначає концентрацію бізнесу на певному ринку, для нерегульованого оптового ринку газу в Україні за підсумками січня-серпня 2017 року дорівнював від 475 до 746 залежно від методики розрахунку, що в обох випадках за визначенням Мінюсту США (U.S. Department of Justice) відносить цей ринок до конкурентного.

До речі, якщо хтось доведе, що оптовий ринок газу є неконкурентним, то тоді це мав би визначити Антимонопольний комітет, а ціну потім встановлювати Регулятор, але аж ніяк не Кабмін! Бо, повторюю, це не компетенція Кабміну визначати справедливу ціну для монополій!

Щодо встановленої урядом пільгової оптової ціни "для потреб населення", то навіть якщо пільгова ціна буде вище ринкової, а цього ніколи не було (див. малюнок), то безглуздо вважати цю ціну "завищеною", бо ніхто не зобов’язує купувати за цією ціною. Уряд зобов’язує Нафтогаз пропонувати постачальним компаніям газ за цією пільговою ціною, але вони можуть купити у інших учасників ринку і за іншою ціною (просто ніхто інший не пропонує дешевше).


Оптова ціна для потреб населення та індикатори ринкової оптової ціни, грн/тис.куб.м без ПДВ

Оптова ціна для потреб населення та індикатори ринкової оптової ціни, грн/тис.куб.м без ПДВ Фото:

Примітки:* - ціна за умови оплати протягом або після періоду (календарний місяць) поставки газу

Малюнок чітко показує різницю між пільговою ціною, встановлену Кабміном, та ціною на оптовому ринку. З часу вступу в дію закону про ринок газу Нафтогаз за пільговими цінами продав майже 34 млрд куб м. Множимо об’єм на різницю в цінах, отримуємо загальну суму недоотриманих доходів Нафтогазу внаслідок обмеження ціни - майже 80 млрд грн. За законом про ринок газу цю суму мав би компенсувати Кабмін.

Тому звинувачення у “завищенні" оптової ціни на газ з юридичної або економічної точки зору є безпідставними.

При цьому я розумію, що для більшості споживачів навіть пільгова оптова ціна є високою. Але не тому, що вона "несправедлива", бо вона нижча за ринкову ціну.

А тому, що в Україні низькі зарплати та пенсії. А ще тому, що енергію неефективно використовують. Так, пільгова ціна на газ допоможе людям менше заплатити за газ. Але це - прихована субсидія. І вона, як і інші субсидії, платиться з держбюджету. Тобто з грошей всіх українців. Хоча більшість так і не вважає, на жаль.

При цьому приховані субсидії хоча і є більш психологічно комфортними для споживачів, але порівняно з адресними субсидіями вони є набагато гіршими для економіки, для держави, для самих людей в кінці-кінців. Я вже писав про це і наводив цифри про те, як навіть частковий перехід від прихованих до адресних субсидій дозволив нам мати хоча б невелике економічне зростання, а може і врятувати державність.

Тому ті, хто каже про завищену оптову ціну на газ "для потреб населення", насправді кажуть про те, що замалі втрати держбюджету через приховані субсидії.

І ще. Ви маєте розуміти, що приховані субсидії - це і прихована корупція. Різниця в ціні давала і дає "заробляти" корупціонерам. Мало того, вона дає можливість виправдовувати неринкові привілеї і монополію для приватних газопостачальних компаній. Ви дійсно вірите, що там немає корупції? І що це збіг обставин, що переважну більшість з цих компаній контролює Фірташ?

Тоді і кажіть, що ви вважаєте, що 80 млрд грн втрат держбюджету за два роки - це замало. Що потрібно було більше втрачати через приховані субсидії, замість того, щоб збільшувати зарплати бюджетникам та пенсії, краще фінансувати освіту та медицину, або більше вкладати в ту ж енергоефективність.

Роздрібний ринок газу - постачання газу населенню

На відміну від оптового ринку газу тут немає конкуренції. Взагалі. В кожному регіоні є свій 100% регіональний монополіст - газопостачальна компанія, так званий "облгаззбут", яка в свою чергу є дочірньою структурою іншого 100% регіонального монополіста - газорозподільної компанії, так званого "облгазу".

Газорозподільні компанії - "природні" монополії. Так називають монополії, існування яких є економічно обґрунтованими з точки зору інтересів споживача. Наприклад, дешевше прокласти до помешкання одну трубу, яку зможуть потім використовувати різні постачальники, а не декілька труб від декількох постачальників. А споживачу вигідно, щоб було дешевше, бо відповідні витрати потім все одно перекладаються на споживачів.

Чому уряд досі не здійснив обіцяну демонополізацію у постачанні газу? Це дуже незручне запитання. Якщо чуєте у відповідь розмови про Нафтогаз - знайте, що це звичайна маніпуляція, бо Нафтогаз взагалі не постачає газ населенню. Відповідь про необхідність захисту вразливих споживачів не є достатнім аргументом. Адже Закон Про ринок природного газу, зокрема Стаття 16 “Захист вразливих споживачів”, передбачає для цього зовсім інший механізм - субсидія для відшкодування витрат за спожитий природний газ та інша адресна допомога

Але монополія постачальника - абсолютно не природня. В інтересах споживача - щоб постачальники конкурували між собою.

Тому постає абсолютно логічне питання про економічне обґрунтування регулювання ціни на газ для населення з боку Кабміну.

Встановлюючи ціну, за якою газ має постачатися населенню, Кабмін передбачив певну маржу (націнку) газопостачальних компаній. Оскільки це неконкурентний ринок, то ця маржа має бути обґрунтована реальними витратами цих компаній. Раніше Регулятор аналізував ці витрати та визначав відповідний "тариф на постачання". Виходить, що тепер відповідальність за аналіз витрати газопостачальних компаній і обґрунтовування їхньої маржи взяв на себе Кабмін.

Зокрема, постає питання обґрунтування рішення Кабміну підвищити дозволену маржу газопостачальних компаній з 1 квітня 2017 майже у два рази - з 1,16% відсотків до 2,5% відсотків. Якщо порахувати у абсолютному вираженні, то завдяки рішенням Кабміну газопостачальні компанії на неконкурентному ринку за квітень-вересень цього року вже додатково отримали майже 140 млн грн маржі (а в цілому за рік зможуть отримати додатково близько 0,8 млрд грн).

Завдяки рішенням Кабміну газопостачальні компанії отримають не тільки маржу (націнку) при постачанні газу населенню.

Вони також отримують пільги (неринкові умови) щодо оплати за газ, який вони отримують від Нафтогазу. Замість передплати або гарантій розрахунку у певний термін, вони можуть сплачувати за газ тільки тоді, коли отримують кошти від своїх споживачів і мають бажання направити їх на розрахунки з Нафтогазом. Зручно для цих приватних компаній, чи не так? Мало того, можна ще на населення "приписати" обсяги, сказати, що населення не розраховується чи Кабмін заборгував за субсидіями, і не платити Нафтогазу.

Ось конкретні факти про приписки на "мертві душі". Ось узагальнююча аналітика.

Мова йде про можливу корупцію в обсязі від 1,5 млрд грн на рік

Важливо усвідомлювати, що якщо б Кабмін не накладав спеціальні обов’язки на Нафтогаз продавати газ постачальним компаніям на пільгових умовах, то відповідні схеми не несли би ризики втрат для Нафтогазу та державного бюджету. Якщо б за отриманий газ все одно потрібно було б платити на ринкових умовах, то приписки би втрачали сенс.

Ринок вугілля газової групи (Роттердам +)

Порівняння з "Роттердам +" є некоректним.

Якщо у випадку оптового ринку газу мова йде про пільгову ціну (по відношенню до ціни на конкурентному ринку), яку встановлює Кабмін, то у випадку вугілля мова йде про встановлення Регулятором справедливої ціни на неконкурентному оптовому ринку вугілля газової групи.

Це - корінна відмінність.

Природний газ, який постачається будь-яким споживачам газопроводами є товаром, який має відносно вузький діапазон зміни основних показників, які визначають його споживчі характеристики. Тому легко перевірити, що населення споживає такий же газ, як и промисловість, але його оптова ціна є нижчою за ціну на конкурентному ринку.

Енергетичне ж вугілля є товаром. Попит, а відповідно і ціну на нього, визначає низка його якісних характеристик.

Фізико-хімічні властивості цього вугілля відрізняють настільки, що його порівняння з імпортованим вугіллям аналогічно не порівнянню між природним газом власного видобутку та імпортованим природним газом, а між природним газом та імпортованим пропан-бутаном (природний газ від 80 до 98 відсотків складається з метану). Пропан-бутан є дорожчим природного газу більш ніж на 100% відсотків в перерахунку на вартість одиниці енергії

Українське енергетичне вугілля просто не відповідає мінімальним показникам якості товару-індикатора [API2]. І тут питання навіть не в калорійності, як може здатися на перший погляд. Проблема в високій зольності, а ще більша, - у великому вмісті сірки.

Висока зольність знижує ефективність спалювання вугілля в котлах ТЕС (або взагалі унеможливлює його використання), збільшує логістичні витрати на його доставку та витрати на поводження із золошлаковими залишками.

Великий вміст сірки порушує ефективну роботу газоочистного обладнання та збільшує експлуатаційні витрати на обладнання, не дозволяє дотримуватись жорстких екологічних вимог щодо викидів сірчистого ангідриду в атмосферне повітря.

З іншого боку, виробничі ланцюги "видобування-використання" енергетичного вугілля замкнені в межах вертикально-інтегрованих компаній, а оптовий ринок вугілля є неконкурентним. Це не дозволяє ні прямо порівнювати ціни на закордонних торгових площадках, ні визначити оптову ринкову ціну.

Причому неконкурентним є ринок саме українського вугілля газової групи.

Якщо цей ринок вугілля газової групи є неконкурентним, то регулятор має встановлювати ціну на тому рівні, який мав би місце за умови відсутності обмежень для конкуренції.

Це питання до Регулятора, до чого тут вартість імпортованого вугілля. Якщо на цьому конкретному ринку вугілля газової групи воно не імпортується, і не через обмеження конкуренції, то чому за умови відсутності обмежень для конкуренції ринкова ціна на вугілля газової групи була б на рівні ціни імпортованого вугілля з суттєво відмінними якісними характеристиками?

Зверніть увагу, у випадку з природним газом споживач навіть фізично не може розрізнити імпортований газ та газ власного видобутку; і тому за відсутності обмежень для конкуренції ринкова ціна на імпортований газ та газ власного видобутку не має відрізнятися.

Показати ще новини
Радіо NV
X