Чи буде боротися з корупцією незалежний суд
Підписаний 11 червня 2018 року Президентом законопроект № 7440 Про Вищий антикорупційний суд вже досить тривалий час на слуху.
Активне прагнення до європейської демократії і, звичайно ж, чергових траншів, вплинуло на загальну організованість членів парламенту і злагодженість їх дій у вирішенні цього, безумовно, важливого питання.
Ідею створення Антикорупційного суду, на жаль, не можна назвати абсолютно українською, оскільки виникла вона в результаті тиску ззовні, насамперед, з боку МВФ.
Нездатність держави самостійно вирішувати економічні проблеми на тлі політичної кризи, призвела до крайньої необхідності в транші МВФ. Розмір останнього з обіцяних становить $800 млн.
Обов'язковою умовою отримання кредиту є створення Вищого антикорупційного суду в Україні.
За таких обставин, питання відповідності законопроекту міжнародним нормам є життєво необхідним як для країни, так і для її політичної еліти.
Тому, законопроект подається локальною і міжнародною громадськістю як панацея в боротьбі з корупцією, розроблений за всіма канонами європейської демократії.
Каменем спотикання в питанні відповідності законопроекту міжнародним нормам є прагнення політичної еліти країни в збереженні балансу між виконанням вимог міжнародних партнерів і збереженні власного впливу на представників усіх трьох гілок влади країни, зокрема, за допомогою здійснення правосуддя на свій розсуд.
Судячи з невдоволення основних міжнародних партнерів, згадане вдається не зовсім успішно.
Так у чому, власне, проблема?
А все простіше нікуди. Вищий антикорупційний суд потрібен всім сторонам тільки за наявності контролю над його діяльністю, який цілком можна забезпечити шляхом контролю процедури призначення суддів.
Власне, тому згідно із законопроектом, з метою надання допомоги в кадровому забезпеченні суду, створюється громадська рада міжнародних експертів.
Тому, протягом всього періоду реалізації законодавчої ініціативи зі створення законопроекту, МВФ нагадував про себе і раніше озвучені вимоги щодо надання громадській раді міжнародних експертів максимально широких повноважень в питанні призначення суддів.
Чи варто у ситуації, що склалася, говорити про незалежність суддів і таке поняття як незалежність в цілому?
Розглянемо громадську раду міжнародних експертів ближче.
У підписаному Президентом 11 червня законопроекті, повноваження і порядок формування ради передбачені статтею дев'ятою.
Згідно з цією нормою членів громадської ради призначає Вища кваліфікаційна комісія суддів України виключно на підставі рекомендацій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України.
До таких організацій, насамперед, необхідно віднести групу держав з боротьби з корупцією, як основоположну на території європейської спільноти.
Таким чином, призначення суддів буде відбуватися відповідно до волі ззовні, а Вища кваліфікаційна комісія суддів України в цьому процесі є лише посередником.
На закінчення і, справедливості заради, варто відзначити, що немає підстав сприймати це з негативної точки зору, але принцип незалежності суддів і судів, можливо, доведеться переглянути як архаїчний.
