Райські документи: кінець стабільності
Вже як мінімум два тижні були провісники у ЗМІ, а зацікавлені спостерігачі навіть намагалися вгадати, кого конкретно намагаються залякати «розслідувачі», що спробують виторгувати. За тривалістю цього процесу можна припустити, що намічена жертва (або жертви) шантажу не виявили ані зговірливості, ані переляку. І ось, будь ласка – #ParadisePapers. Знову вкрадені терабайти даних про статки сильних світу цього.
Широка публіка знову змогла переконатися, що багато хто з її улюбленців не нехтує заходами додаткової безпеки для своїх грошей і не виявляє патріотизму найвищого ґатунку в податкових питаннях. А заодно – що державні органи та ЗМІ чхати хотіли на священне колись право власності, приватність і конфіденційність інформації.
Можна тільки поспівчувати зусиллям тих, хто так довго намагається надати слову офшор негативний сенс, а використання міжнародних інструментів податкового планування, управління і захисту активів підвести під апріорно злочинне діяння. Електорат їх все одно не зрозуміє, а спроби редукувати проблему до побутових аналогій можуть і зовсім дати протилежний ефект. Так, простому громадянину досить складно зрозуміти, чому тримати породистого пса для захисту будинку – добре, а співпрацювати з авторитетним консультантом для захисту бізнесу – погано.
Чому зберігати гроші в країні, де банки існують століттями – злочин, а віддати їх своєму, рідному, який якщо і доживе до понеділка, то внесок може й не повернути – патріотизм. Чому платити податки святий обов'язок, незважаючи на те, що ті, хто збирають їх, офіційно іменуються злодіями і т.д.
Тому можна припустити, що більш переконливою є версія про те, що #ParadisePapers несе абсолютно протилежний меседж. А саме – декларування курсу на згортання антиофшорной активності. Передумови для цього є. Це і курс нової американської адміністрації, який хоч і зі скрипом, але долає, припиняє і розгортає багато із започаткованих попередниками трендів. Перш за все – в частині глобалізації фінансової системи та її фіскальної частини.
США все складніше дається роль не тільки єдиного світового жандарма, а й основного емісійного центру. І без того спірний зиск постачальника головної резервної валюти і основної валюти міжнародних розрахунків стає джерелом непотрібних ризиків і витрат у багатополярному мережевому світі. Тут і безглуздість тотального централізованого державного контролю в світі, де більшість держав перетворилися на вічно голодних паразитів, а реальна влада стрімко витікає в мережеві структури і розподілені реєстри.
Появу в списку причетних до офшорної активності Її Величності Єлизавети II так само не можна розглядати у звичному обвинувачувальному контексті. Занадто велика фігура, занадто позитивний у неї імідж і надто нікчемна заявлена «підозра». Королева вища за подібні дріб'язкові скандали, і згадка про неї в даній ситуації швидше тягне за собою переоцінку всієї ситуації в цілому, зі зміною полярності оцінок і критеріїв. Результатом може стати звернення праведного народного гніву, роздратування еліт і уваги спецслужб на самих розслідувачів, що перейшли межі моралі та закону. Не королева погана, а ті, хто намагаються її дискредитувати. Королева – не єдиний персонаж в цій історії, чия поява змінює її сприйняття в очах публіки на протилежне.

Низка малопомітних неспеціалістам фактів, серед яких – нещодавній підрив на Мальті журналістки, задіяної в #PanamaPapers, також говорить на користь версії про згортання антиофшорної активності.
А з великих подій не слід забувати #Brexit, який ясно показав, що у Британській імперії все так само немає постійних союзників, але все так само є постійні інтереси, і роль світового протектора активів (більша частина офшорних зон знаходиться під опікою Британської Корони), ніхто не збирається міняти на причетність до цінностей «союзної Європи».
Не можна закривати очі на кріптовалютний бум, на стрімке вибудовування альтернативної криптофінансової системи, на відміну від існуючої, яка носить глобальний характер у своєму геномі. Те, що технології розподіленого управління, що лежать в її основі, почнуть підминати традиційні бюрократичні апарати і системи адміністрування суспільства – питання часу.
І хоча цькування офшорів стає рудиментом, інерцією тренду, безглуздо сподіватися на повернення часів, коли банківська таємниця існувала, і недорогого пакету паперів з екзотичною символікою було досить, щоб побудувати надійну фортецю для своєї власності.
Саме поняття власності зазнає повільних, але істотних змін.
Час дорогих, грунтовних і довготривалих рішень, фортець в цій сфері, спливає, як колись сплив час динозаврів. Тепер синонімом безпеки стає мінливість, а суттю стійкості – гнучкість, стабільність забезпечується тільки постійним рухом. Тепер час серфінгу. Але це вже інша історія.