Чи будуть припинені рейдерські захоплення

21 жовтня 2016, 12:26
Діалектичне протистояння особистої свободи і правопорядку турбує великі уми людства вже багато років

У найрадикальніших концепціях ліберальна доріжка остаточно веде до анархії, адже, як кажуть філософи, вільне буття означає можливість здійснювати як добру, так і злу волю.

Відео дня

Яскравим прикладом надмірного лібералізму в Україні можна вважати реформу державної реєстрації, здійснену з подачі Мін'юсту з грудня 2015 року до травня 2016 року. Нові редакції Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі – Закон № 1952-IV), а також Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" (далі – Закон № 755-IV) ліквідували монополію держави на реєстраційні дії і суттєво спростили їх проведення.

Екстериторіальність реєстраційних дій, можливість електронного документообігу, зниження вимог до документів, що подаються і ще з десяток нововведень були покликані перетворити складну досі бюрократичну процедуру на подобу легкої літньої прогулянки й дати суттєвий поштовх розвитку українського бізнесу.

Однак, неготовність нашого суспільства до такої свободи одразу спливла на поверхню.

Гарячим літом 2016 року низка гучних рейдерських захоплень прокотилася Україною. Серед них: спроба захоплення елеваторів "Бунге Україна", переписання заправних станцій, що належать TRI Management, переведення прав на майно “Новус Україна", спроба рейдерського захоплення бізнес-центру “Горизонт Парк", що належить Укрсоцбанку. І це – лише найвідоміші.

Вкрасти чуже нерухоме майно або корпоративні права виявилося досить нескладно, а винахідливість наших ділків давно вже стала притчею во язицех.
Підроблені рішення судів запросто підміняли собою справжні і, без додаткових перевірок, приймалися реєстраторами.

Ще легше було підробити копію "нових" установчих документів і рішень засновників компанії про відчуження часток – благо замовити будь-яку печатку або взагалі обійтися без неї зараз простіше простого. Не надто сумлінні приватні нотаріуси вносили завідомо неправдиві відомості, відкривали паралельні розділи стосовно нерухомого майна, "втрачали" електронні ключі доступу до реєстрів, розуміючи, що вони не є суб'єктами якогось істотного злочину. Траплялися й втручання в програмне забезпечення реєстраторів зі справжньою крадіжкою ключів доступу.

На щастя, належна реакція від Мін'юсту була досить оперативною. Крім загальних заходів, зокрема створення Комісії з розгляду скарг на дії державних реєстраторів, підписання Меморандуму про взаємодію з Нацполіцією, пропонувалися й досить екзотичні. Наприклад, смс-повідомлення власників про реєстраційні дії щодо їх майна.

Проте всі зазначені заходи були б неповними без відповідних змін законодавства. Такі зміни уособлює собою Проект Закону України №5067 "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо удосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно і захисту прав власності ". Законопроект був прийнятий поспіхом, вже 6 жовтня за його прийняття за основу і в цілому проголосував 271 депутат. Зараз він чекає на підпис Президента України.

То чи вдалося владі закрити існуючі прогалини в законодавстві, що дозволяють здійснювати рейдерські захоплення? Для відповіді на це запитання необхідно детально вивчити запропоновані законопроектом №5067 нововведення.
Серед найбільш істотних можна виділити такі:

1. Згортання принципу екстериторіальності.

Тепер реєстраційні дії як з прав на нерухомість, так і стосовно реєстрації юридичних осіб та ФОП можуть здійснюватися лише в межах міст Києва, Севастополя, області та Автономної Республіки Крим.

На перший погляд, цей крок назад не виглядає занадто виправданим. Зрештою, "чорних" нотаріусів не обов'язково шукати по глухих кутках нашої батьківщини, нечесні на руку держреєстратори можуть знайтися і за рогом найближчої вулиці.

Однак, слід згадати, що відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону № 755-IV нотаріус протягом 3-х днів направляє паперові копії поданих йому документів найближчому держреєстратору, уповноваженому зберігати реєстраційні справи. Беручи до уваги, що втрата документів під час пересилання, є одним з найпоширеніших методів рейдерської схеми, буде незайвим скоротити відстань пересилання, а також дозволити зацікавленим особам дістатися до офісу нотаріуса більш оперативно.

2. Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі тільки у виконкомах органів місцевого самоврядування та територіальних держадміністраціях.

Логічне продовження попереднього нововведення в розрізі Державного реєстру прав. Тепер повноваження інших суб'єктів держреєстрації за зберігання реєстраційних справ чітко обмежені законом. Більше того, чітко встановлений строк зберігання реєстраційної справи протягом 10 років.

3. Неможливість відкриття паралельних розділів Державного реєстру прав.

Згідно зі змінами, внесеними до ст. 14 Закону № 1952-IV, державна реєстрація на новостворений об'єкт нерухомості тягне за собою закриття розділу Державного реєстру прав, відкритого на цю нерухомість, як об'єкт незавершеного будівництва.
Таким чином, законодавець закриває ще одну лазівку для рейдерських схем, пов'язану з можливістю відкриття кількох розділів реєстру на один і той самий об'єкт нерухомості.
Безумовно, це не позбавляє можливості зловживань та підроблення документів, наприклад, при будівництві об'єктів нерухомості кількома особами відповідно до договорів про спільну діяльність. Однак, принаймні, звужує поле оскарження до одного об'єкта в реєстрі.


4. Повідомлення власника про реєстраційні дії щодо нерухомості.

Згідно з внесеними змінами до ст. 20 Закону №1952-IV про подання/отриманні заяви на проведення реєстраційних дій, держреєстратор невідкладно повідомляє власника нерухомого майна, щодо якого подано заяву.
Необізнаність власників про перереєстрацію їх майна на інших осіб була однією з головних проблем успішності рейдерських атак.

До того часу, коли власникові стало відомо про атаку, об'єкти нерухомості вже переходили до третіх і четвертих власників.

Тим не менш, ефективність цього законодавчого нововведення буде залежить від того, наскільки оперативно держреєстратор зможе повідомити власника. На жаль, порядок такого повідомлення в законі не прописаний і лише очікується до затвердження Кабінетом Міністрів України.

5. Можливість подання власником нерухомості заяви про заборону реєстраційних дій.

Завдяки змінам у ст. 25 Закону № 1952-IV, власник об'єкта нерухомості може звернутися до держреєстратора з заявою про заборону проведення реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомості, про що ставиться відповідна відмітка в Державному реєстрі прав. Протягом 10 днів з моменту реєстрації такої заяви власник зобов'язаний подати держреєстратору рішення суду про заборону здійснення реєстраційних дій, яке набрало законної сили.

Безперечно, подібний механізм може стане в нагоді у разі наявності підстав очікувати рейдерську атаку, або при виникненні спору стосовно нерухомості. Однак, законодавець не відповідає на запитання, чи можна подавати таку заяву повторно і скільки разів поспіль, тим самим залишивши лазівку для можливих зловживань з боку сторони, зареєстрованої як власник.

6. Реєстраційні дії щодо нерухомості на підставі відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень

Мабуть, найбільш революційним нововведенням є ст. 311 Закону № 1952-IV, яка передбачає, що реєстраційні дії на підставі рішень судів здійснюються в результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви.
Крім своєї першочергової "антирейдерської" суті, ця норма стала імплементацією давньої ідеї про негайне забезпечення позову, без необхідності бюрократичної процедури виконавчого провадження.

Державна судова адміністрація у день набрання законної сили рішенням суду, передає його примірник до Державного реєстру прав, тим самим підкріплюючи "інформаційну взаємодію" ще й паперовим документом.

Істотною прогалиною реформаторської норми є те, що реєстраційні дії навіть на підставі електронного рішення суду здійснюються в загальні терміни – 5 робочих днів для реєстрації речових прав та 2 робочих дні для реєстрації обтяжень. Єдині винятки – рішення суду про призупинення (заборону) реєстраційних дій або про скасування рішення держреєстратора, які вносяться до реєстру прав протягом 2 годин.

7. Нотаріальне посвідчення підпису на установчих документах.

Боротьба з рейдерством торкнулася й корпоративних правовідносин. Законодавець повернув до Закону № 755-IV норму про необхідність нотаріально засвідчити підписи на статуті й інших установчих документах (крім ситуації первинної реєстрації юрособи).
Підробка підпису на нових редакціях статутів більше не може бути здійснена без участі нотаріуса, а це істотно знижує ймовірність подібних злочинів.

Реєстрація змін щодо державних органів, громадських та благодійних організацій при цьому може здійснюватися без нотаріального посвідчення установчих документах (якщо про це прямо не зазначено в самому документі). Мабуть, рейдерські захоплення громадських організацій не настільки популярні. Однак, була б лазівка, а що з нею робити рано чи пізно зловмисники придумають.

8. Нотаріальне посвідчення підписів на рішенні про зміну відомостей про юридичну особу

Зміни до ст. 15 Закону № 755-IV свідчать, що рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для змін відомостей у Єдиному держреєстрі в письмовому вигляді викладається, прошивається, пронумеровується та підписи на ньому, звичайно ж, засвідчуються нотаріально. Ці ж вимоги висунуті до передатного акта та розподільчого балансу при реорганізації юридичної особи.

Крім того, слід відзначити зміни в Цивільний кодекс України і Закон про господарські товариства, зобов'язує нотаріально засвідчувати підпис на заяві учасника товариства про вихід із нього.

Дуже своєчасне вирішення проблеми рейдерства.

9. Вичерпний перелік судових рішень для внесення до Єдиного державного реєстру.

Відтепер ст. 25 Закону № 755-IV містить вичерпний перелік судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Навіщо це знадобилося авторам законопроекту, залишається загадкою. Навіть Головне науково-експертне управління Верховної Ради розкритикувало таке звуження диспозиції норми. Можливо, Мін'юст побоюється судових рішень, які містять неоднозначні резолютивні частини, що ведуть до зловживань.

На жаль, Єдиний державний реєстр не може похвалитися такою "інформаційним взаємодією" з Єдиним державним реєстром судових рішень, як Державний реєстр прав. Так, рішення, надіслане судом, безумовно буде внесено до ЄДР, але ось тільки на відміну від ситуації з нерухомістю, надсилати судове рішення щодо корпоративного спору Закон № 755-IV поки нікого не зобов'язує.

10. Розширення повноважень Міністерства юстиції, моніторинг і камеральні перевірки.

Серйозно перейнявшись боротьбою з рейдерством, законодавці наділили Мін'юст досить широкими повноваженнями. Тепер Міністерство самостійно здійснює контроль за реєстраційними діями, веде постійний моніторинг за всім, що діється в реєстрах, а також проводить камеральні перевірки державних реєстраторів.

За результатами перевірок, Мін'юст має право не тільки тимчасово блокувати або анулювати доступ державного реєстратора, але також і залучити держадміністратора до адміністративної відповідальності, або направити подання у Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату про анулювання свідоцтва на здійснення нотаріальної діяльності.

Детальний порядок проведення таких перевірок і моніторингу ще очікується від Кабінету Міністрів України.

11. Посилення відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації та господарської діяльності.

Зміни торкнулися Кримінального кодексу України і Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, тепер ст. 206 КК про перешкоджання законній діяльності служить кваліфікацією також у разі обмеження доступу до майна осіб, що ведуть господарську діяльність. А статті 358 та 3651 КК про підробку документів і зловживання посадовими повноваженнями доповнилися новими суб'єктами злочину в особі державного і приватного виконавця, державного реєстратора та суб'єкта державної реєстрації прав (так, все вірно – юридичними особами).

КУпАП наповнився більш суворими штрафами у сфері державної реєстрації.

12. Введення "захищеного носія особистих ключів".

У Законі України "Про електронний цифровий підпис" введено новий термін – захищений носій особистих ключів як засіб електронного цифрового підпису, захищений від зовнішнього злому. Відтепер, державні реєстратори зобов'язані використовувати тільки такий носій електронних ключів для доступу до реєстрів.

Зазначений захід спрямований на боротьбу з можливим викраденням ЕЦП у нотаріусів шляхом злому їх персональних комп'ютерів.
Ось такий значний список.
Крім всіх перерахованих нововведень, законопроект №5067 містить і безліч не пов'язаних з рейдерством положень.

Проводячи косметичне коригування законодавства, автори законопроекту, зокрема, вважали, що державні реєстратори, які працюють в органах місцевого самоврядування і державних адміністраціях, можуть без перешкод здійснювати реєстраційні дії стосовно прав своїх роботодавців. Більш того, реєстрація земельних ділянок у державну та комунальну власність можлива без подачі заяви відповідних органів, якщо одночасно здійснюється реєстрація права користування такими земельними ділянками. Також, автори ввели можливість отримати письмовий витяг з державного реєстру прав або з ЄДР.

Крім того, законопроект №5067 чомусь торкнувся реформи виконавчого провадження, передбачивши, що приватний виконавець не може виконувати рішення на суму 6 мільйонів гривень, не маючи стажу роботи 1 рік, та на суму 20 і більше мільйонів гривень без стажу роботи приватним виконавцем у 3 роки.

Таким чином, законопроект №5067 справді вносить суттєві зміни в систему державної реєстрації, які дозволять значно обмежити рейдерські схеми, популярні в наш час. Є надії, що прогалини законодавчого регулювання, про які вказано у тексті, носять тимчасовий характер, адже закони пишуть аж ніяк не боги.
Чим можна було б доповнити законопроект? Напевно, законодавцю варто було більше уваги приділити захисту прав кредиторів у обтяженнях, наприклад – іпотекоутримувачів.

Якщо власник нерухомості отримує повідомлення про реєстраційні дії щодо його майна, то й іпотекоутримувач міг би отримувати такі повідомлення в разі спроб незаконного виведення об'єкта нерухомості з іпотеки. Це ж стосується накладених арештів як судових, так і виконавчих провадженнях.

Крім того, слід більш якісно підійти до інституту заяви власника про заборону реєстраційних дій. Не зовсім зрозуміло, чи можна таку заяву подавати нескінченне число разів, і що буде мати більший пріоритет – подібна заяву або, наприклад, судове рішення щодо того ж майна, що прийшли в один момент.

Що стосується повідомлень, державна реєстрація, дійсно могла б бути більш мобільною і сучасною. Адже якщо банк вже шле смс про те, що "з вашої картки зняті гроші", а AppleID повідомляє про те, що "на ваш обліковий запис здійснено вхід", то система державних реєстрів, що несе у собі куди більш істотну і життєво важливу інформацію, просто зобов'язана бути більш інформативною по відношенню до своїх "користувачів".

Законопроект №5067 отримав негативні відгуки головного науково-експертного управління Верховної Ради України, яке рекомендувало прийняти закон у першому читанні лише за основу. Проте, враховуючи актуальність законопроекту №5067 на сьогодні, є всі підстави вважати, що він буде підписаний Президентом України.

Будемо сподіватися, що запропоновані законодавчі нововведення зможуть обмежити можливість зловживань, залишивши існуючі цивільні свободи недоторканими.

Показати ще новини
Радіо НВ
X