Битва за акциз, який не платять
Цей законопроект було піддано критиці кількома експертами та народними депутатами, причому особливе невдоволення викликала пропозиція підвищити ставку адвалерного акцизу з 12% до 15%. Чи праві експерти у твердженні що таке зростання призведе до мільярдних втрат бюджету та значному додатковому акцизному навантаженню на дорогі сигарети? Спробуємо розібратися і для цього зробимо «лікбез» акцизної політики.
Які бувають акцизи на сигарети?
Є два основаних види акцизів: 1) специфічні, які рахуються яка певна сума у гривнях на 1000 сигарет; 2) адвалерні – це відсоток від певної ціни сигарет. В Україні адвалорний акциз вираховується від так званої «максимальної роздрібної ціни», яку визначає виробник або імпортер.
А держава має контролювати та карати тих, хто продає сигарети за вищими цінами.
Обидва види акцизів мають свої переваги і недоліки, тому в країнах ЄС, Україні, Росії, Молдові та багатьох інших країнах використовують змішану систему, коли на сигарети накладають обидва види акцизів, хоча їх співвідношення може бути дуже різним.
Україна 2006 року ратифікувала Рамкову конвенцію Всесвітньої організації охорони здоров’я із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ).
Відповідно до статті 6 РКБТ ВООЗ, Сторони Конвенції мають здійснювати податкову політику стосовно тютюнових виробів, для того щоб сприяти досягненню цілей у галузі охорони здоров’я, спрямованих на скорочення споживання тютюну.
Конференцією сторін РКБТ ВООЗ у 2014 році були ухвалені Керівні принципи виконання Статті 6 РКБТ . У розділі 3.2 Керівних принципів зазначено: Податкові ставки мають зростати на регулярній основі, потенційно щорічно, з урахуванням інфляції і зростання доходів населення з метою зниження споживання тютюнових виробів. У розділі 3.1 Керівних принципів сторонам рекомендовано використовувати або суто специфічну систему акцизу або змішану систему акцизу з мінімальним специфічним акцизом. Саме така змішана система використовується в Україні.
Сумарний акциз на сигарети складається з суми специфічного та адвалерного акцизу за визначеними Статтею 215.3.2 ПКУ ставками. Але якщо ця сума є меншою, ніж визначене Статтею 215.3.3 ПКУ «мінімальне акцизне податкове зобов'язання», то сплачується тільки це мінімальне акцизне податкове зобов'язання.
Для кращого розуміння ринку впровадимо терміни «дешеві» та «дорогі» сигарети. З «дешевих» буде сплачуватися той самий однаковий акциз - «мінімальне акцизне податкове зобов'язання», а з «дорогих» акциз буде збільшуватися у певній пропорції до ціни.
Визначити межу між «дешевими» та «дорогими» сигаретами можна за формулою: (мінімальний специфічний акциз на пачку сигарет – звичайний специфічний акциз на пачку сигарет) / ставка адвалерного акцизу. Повернемося до цієї формули пізніше.
Які акцизи на сигарети сплачують в Україні в 2016 році?
З 1 січня 2016 року специфічну ставку акцизу на сигарети та мінімальне акцизне податкове зобов'язання було збільшено на 40%. Відповідно, зараз це 318,26 гривень та 425,75 гривень за 1000 сигарет,або, відповідно, 6,37 та 8,52 гривень на пачку з 20 сигарет. Також було змінено підхід до нарахування адвалерної ставки і вона зросла з 10% до 12%.
Відповідно, за вище зазначеною формулою зараз межа між «дешевими» та «дорогими» сигаретами становить 17,92 гривні на пачку з 20 сигарет ((8,52-6,37) / 12%). Тобто, в 2016 році на всі сигарети з «максимальною роздрібною ціною» менше 17,92 гривень сплачується однаковий мінімальний акциз в розмірі 8,52 гривень з пачки.
Проте, так звана «максимальна роздрібна ціна», яку визначає виробник, не є остаточною, бо суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі мають сплачувати ще додатковий акциз у місцеві бюджети у розмірі 5% від ціни та додаватися до «максимальної роздрібної ціни».
Тому межа ціни на «дешеві» сигарети у кіоску чи магазині, з яких платиться однаковий мінімальний акциз складає: 18,81 гривень за пачку (17,92 грн. +5%).
Щоб остаточно не заплутати читача, надалі ми будемо обговорювати лише акцизи, що йдуть до Держбюджету. Проте зазначу, що сумарні надходження від «місцевого акцизу» та ПДВ на тютюнові вироби залежать від сумарного обсягу тютюнового ринку в грошовому вимірі, тобто обсяг реалізації сигарет помножений на їх середню ціну. А на середню ціну впливає рівень державного акцизу. Іншими словами, із зростанням «державного акцизу» автоматично зростають надходження від «місцевого акцизу». Навіть при скорочені ринку.
Які надходження матиме Державний бюджет від тютюнових акцизів в 2016 році?
Відповідно до звітів Державного казначейства , в січні-липні 2016 року Державний бюджет України отримав від тютюнових акцизів 18,8 мільярдів гривень, що на 6,8 мільярдів гривень, або на 57% більше, ніж у відповідний період 2015 року. За підсумками року додаткові надходження складуть не менше 10 мільярдів гривень. Це показує, що реалізоване в 2016 році зростання специфічної та адвалерної ставки акцизів було цілком виправданим для зростання доходів .
Тепер розглянемо чотири цінових сегменти сигарет в Україні. Дані Державної служби статистики про середні ціни на сигарети представлено на Рис. 1.
Як ми бачимо, лише сигарети «преміум-класу», які складають приблизно 20% ринку, виходять за межу «дешевих сигарет», за які сплачується однаковий акциз 8,52 грн за пачку. Тобто, за 80% наявних на ринку сигарет тютюнові корпорації взагалі не платять адвалерний акциз. І лише за сигарети «преміум-класу» платять акциз більше мінімального на який впливає ставка петерішня ставка адвалору. На скільки більше – головне питання?
В серпні 2016 року середня ціна таких сигарет становила 24 гривні за пачку. За мінусом «місцевого акцизу» середня максимальна роздрібна ціна «преміум» сигарет становила 22,85 гривень за пачку, і сумарний акциз на таку пачку дорівнює 9,11 гривень (6,37 грн.(специфічний акциз) +22,85 грн. (ціна)*12% (адвалерний акциз). Тобто, лише на 59 копійок (9,11 – 8,52), або на 7% вище мінімального акцизу.
Йдемо вище по ціні. Акциз на найдорожчі сигарети з максимальною роздрібною ціною у 30 гривень за пачку становить 9,97 гривень (6,36 грн. +30 грн*12%). Як бачимо, лише на 1,45 грн (17%) вище, ніж акциз на дешевші сигарети.
Тому твердження що нещасні споживачі дорогих сигарет платять набагато більший акцизний податок, ніж споживач дешевих сигарет, не відповідають дійсності.
Що пропонує Міністерство фінансів на 2017 рік?
В законопроекті №5132 Мінфін пропонує збільшити з 1 січня 2017 року специфічну ставку акцизу на сигарети та мінімальне акцизне податкове зобов'язання на 30%, відповідно до 413,74 гривень та 553,48 гривень за 1000 сигарет (або до 8,275 та 11,07 гривень на пачку з 20 сигарет), а адвалерну ставку – з 12% до 15%.
Відповідно, зміниться межа між «дешевими» та «дорогими» сигаретами і вона становитиме 18,63 гривні на пачку з 20 сигарет ((11,07-8,28)*15%), а з врахуванням місцевого акцизу ціна у кіоску буде 19,56 гривні за пачку. Трохи вище, ніж в 2016 році.
Тобто, з сигарет до 19,56 грн. курці будуть платити однаковий мінімальний акциз у 11,07 гривень з пачки, що на 2,55 гривень більше ніж у 2015 році.
При цьому ціни в середньому зростуть на 3-5 грн. і середня ціна пачки, за прогнозами Мінфіну у 2017 році буде 20 гривень. Відповідно, частина курців почнуть споживати сигарети по 20 гривень, тобто вище зазначеної межі і тому адвалерним акцизом стануть обкладатися не 20% ринку, як зараз, а значно більше - приблизно 50% наявних на ринку сигарет.
Завдяки цьому середній акциз з пачки сигарет у 2017 році буде на рівні приблизно 12 гривень. І навіть якщо обсяг реалізованих сигарет зменшиться на 10% - з 73 млрд до 65 млрд (3,25 мільярдів пачок), прогнозовані надходження до Державного бюджету складуть 39 мільярдів гривень (12 грн. (середній акциз на пачку)*3,25 млрд. пачок).
Що буде, якщо не підвищувати адвалерну ставку?
Якщо не змінювати адвалерну ставку у 2017 році як пропонують тютюнові корпорації та їх експерти, то межа «дешевих» та «дорогих» сигарет становитиме 23,29 гривень, або з врахуванням «місцевого» акцизу - 24,45 гривні за пачку. Тобто на всі сигарети з ціною менше 24,50 гривні за пачку, а це складе приблизно 90% ринку, буде сплачуватися однаковий акциз – 11,07 гривні за пачку. Курець сигарет без фільтра і курець гламурних сигарет будуть платити однаковий акциз. Іншими словами, якщо зберегти адвалерну ставку на рівні 2016 року, вона не буде діяти на 90% ринку. Державний бюджет втратить доходи, а тютюнові корпорації отримають додаткові прибутки. А чи буде якась користь для споживача сигарет?
На переконання Всесвітньої організації охорони здоров’я, всі сигарети є однаково шкідливими, і тому перехід з дешевих сигарет на дорогі чи навпаки не може покращити здоров’я. Лише повне припинення куріння будь-яких тютюнових виробів призводить до покращення здоров’я. Всі курці знають про шкоду куріння, проте більшості з них потрібен зовнішній чинник, щоб спробувати відмовитися від тютюну. І зростання ціни на сигарети через зростання акцизів є саме тим чинником.
Висновок
В Україні за останні сім років (2008-2015 рр.) середня ставка акцизу на сигарети зросла у 14 разів. За даними Державної служби статистики, за ці ж сім років поширеність куріння скоротилася з 25,6% до 18,4%, тобто на 7,2 відсоткових пункти, або на 28%. Доходи Державного бюджету від тютюнових акцизів зросли від 2,5 мільярдів гривень 2007 року до 22,2 мільярдів у 2015 році. Суттєве підвищення тютюнових акцизів має беззаперечні переваги як для здоров’я населення, так і для державного бюджету. А щоб ці переваги були ще більшими, потрібно підвищувати ставки як специфічного, так і адвалерного акцизу, і чим більшим є таке підвищення, тим краще.
