5 причин для оптимізму

31 січня 2017, 08:00
Цього року перспективи на ринку мінеральних добрив будуть набагато більш райдужними, ніж протягом останніх двох років

2015 і 2016 роки були не найпростішими для учасників ринку мінеральних добрив – як вітчизняних, так і закордонних. Проте вже в грудні настрої в галузі стали змінюватися на краще, а зараз серед виробників карбаміду врешті запанував оптимізм. Чому? Про це я розповім нижче.

Відео дня

1Карбамід є найбільш популярним добривом на українському ринку. Навіть зважаючи на характерний для IV кварталу сезонний попит, можна сказати, що запити ринку за останні кілька місяців перевищили очікування виробників. Великі холдинги закуповували продукт партіями об'ємом до 8 тис. тонн, довівши до кінця року обсяги споживання до 760 тис. тонн. Тренд триває і зараз – активними є дрібніші закупівельники, проте не всі великі споживачі остаточно закупилися до весни (загальна сезонна потреба становить близько 550 тис. тонн).

2Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) схвалила введення антидемпінгових мит на імпорт російського карбаміду. Пропоновані розміри мита варіюються залежно від постачальника і становлять від 4,19% до 31,84%. Рішення було схвалене в кінці грудня і викликало неабияке хвилювання серед аграріїв, незважаючи на те, що за відповідний законопроект ще повинні проголосувати в Раді. В очікуванні зростання цін зростає попит на товар, який постачають Росія та Узбекистан, але при запуску вітчизняних виробничих потужностей потреба в імпортному карбаміді може відпасти. Так, один лише Одеський припортовий завод, який може давати 75 тис. тонн продукту на місяць, здатний майже повністю задовольнити потребу внутрішнього ринку (яка складає, за останніми даними, 1 млн тонн/рік). На жаль, ОПЗ поки стоїть, але ми робимо все, щоб запустити його протягом найближчого місяця.

3США, в свою чергу, скасували антидемпінгові мита на український карбамід. Зняття обмежень відбулося 20 грудня за результатами чергового перегляду антидемпінгових заходів щодо гранульованого карбаміду. Розмір податку, який діяв протягом 30 років, становив 68,26%, що було рівнозначно забороні імпорту. При цьому в радянські часи поставки вітчизняних експортерів на американський ринок досягали $288 млн на рік. Востаннє американська комісія з міжнародної торгівлі продовжила дію антидемпінгових заходів у 2011 році (4 голоси за збереження мит, 2 голоси за їх скасування). Тоді здавалося, що ситуація навряд чи зміниться – згідно з антидемпінговими процедурами США, можна було переглянути розміри мит тільки за наявності поставок з України, збиткових для постачальника. Недавнє скасування мита – швидше натяк на прогрес, ніж реальний фактор впливу, оскільки одночасно такий самий податок зняли і з РФ (в 1987 році обмеження були введені проти всіх республік СРСР). Нижче я ще згадаю про «американський фактор».

4Скорочення обсягів виробництва карбаміду світовими виробниками. Скорочувалося виробництво добрив азотної групи в цілому, але у випадку з карбамідом стагнація відчувалася найсильніше та найдовше. За весь 2015 рік продукція подешевшала на 30%, зниження ціни продовжилось і в 2016-му. Цінове дно ($170 /тонна) було досягнуто в липні: до цього моменту ряд виробників у США, на Близькому Сході та в Росії вже прийняли рішення про зупинку потужностей. Коли до кінця року котирування азотної групи повернулися до «переддепресивного» рівня, стали з'являтися звістки про відкриття нових заводів – так, в Північній Америці в районі Мексиканської затоки CF Industries і Dyno Nobel запустили нові потужності. Однак стосується це в основному аміачного виробництва, розрахованого на місцевий ринок. Світовий ринок карбаміду, як і раніше, «голодує». У глобальній перспективі він реагує на кілька факторів:

  • «Китайський фактор». У III кварталі минулого року в країні почало дорожчати вугілля-антрацит – основна національна сировина для виробництва карбаміду. Китайський карбамід, який виріс в ціні (+24% за останні 3 місяці), виштовхнув з дна й світові ціни. Надалі вони збережуться за рахунок урізання Китаєм експорту – це пов'язано як з екологічною політикою країни, яка зупиняє деякі підприємства зі шкідливим виробництвом, так і з дефіцитом продукту на внутрішньому ринку.
  • «Американський фактор». У США ціни також продовжують рости: з 17 до 24 січня приріст склав 2,9%, а за місяць – +10%. За даними ICIS (Independent Chemical Information Service), зараз сезонна нестача карбаміду в США становить близько 600 тис. тонн. Очікується, що найближчим часом її доведеться перекривати імпортом, навіть з урахуванням запуску нових потужностей.
  • «Латиноамериканський фактор». Південні сусіди США продовжать нарощувати глобальне споживання карбаміду. На сьогодні країни в цьому регіоні дуже покладаються на імпорт і часто змушені переплачувати: наприклад, Бразилія до кінця січня планує закупити як мінімум 300 тис. тонн добрив.
5

Як наслідок – зростання котирувань, яке гарантовано продовжиться в першому кварталі 2017 року. В експортно важливому прибалтійському регіоні карбамід коштує вже $265 (+12% в місячному еквіваленті). За перші три місяці поточного року йому прогнозують 30-відсоткове зростання. В українських постачальників мінімальна ціна продукту на лютий становить 9,1 тис. грн/тонна («ДніпроАзот»). «НФ Трейдінг» продає лютневий продукт за ціною 10 тис. грн/тонна. Прогнозується також, що в разі запуску «ЧеркасиАзоту» ціна буде не набагато меншою – від 9,8 тис. грн. Для порівняння, в лютому минулого року «ДніпроАзот» продавав тонну карбаміду за 7,3 тис. грн, а товар з РФ і Білорусі пропонували за ціною 7,6-8 тис. грн.
Як бачимо, українські виробники мають чимало причин для оптимізму. Наскільки він буде виправданим, багато в чому залежатиме від наших чиновників, їх готовності підтримати вітчизняного виробника і сприйнятливості до глобальних трендів.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X