4G: свобода понад усе
Державні органи зі свого боку займаються організацією тендеру на продаж 4G-ліцензій, і навіть вже назвали стартові суми вартості радіочастотних смуг. Мобільні оператори навперебій заявляють про готовність впроваджувати послуги на базі широкосмугового мобільного інтернету. Начебто все, що їм для цього необхідно - отримати частотний ресурс. Однак, крокуючи в майбутнє з новими технологіями, нам не варто тягнути за собою тягар неефективних регуляторних практик. Я впевнений, що Україна заслуговує не тільки номінального запуску нової технології, але також і впровадження європейських - прозорих і конкурентних - умов функціонування ринку. Умов, які є must have для всіх розвинених країн.
На жаль, український ринок мобільного зв'язку, незважаючи на досить успішний (і однозначно довгоочікуваний) запуск 3G, так і не зміг надіти сучасний костюм і продовжує хизуватися в палеолітичному лахмітті. Як і покоління тому, українські абоненти залишаються замкнені в мережах домінуючих операторів, потерпаючи від антиконкурентної і дискримінаційної цінової політики. У той же час відбувається витіснення гравців без ринкової влади, які не мають можливості збільшити свою рентабельність через відсутність реальних конкурентних практик і нестачі ефективних заходів з регулювання ринку. Сподіваючись на можливість запропонувати абоненту більш швидкісні сервіси, ми весь час забуваємо про те, що крім екстенсивного (кількісного) шляху розвитку ринку є й інтенсивний (якісний). І саме останній зараз як ніколи необхідний для розвитку, а, можливо, і виживання українського телекому.
Крім того, чи зможуть українці в повній мірі скористатися перевагами запуску новітньої технології зв'язку, поки неочевидно.
Припустимо, що за помахом якоїсь чарівної палички, 4G запускається вже зараз. Що це принесе Україні і українським користувачам мобільного зв'язку? Високошвидкісний мобільний інтернет і нові сервіси, пов'язані з його використанням? Однозначно, так. Але у кого буде можливість ними користуватися? Відставити убік тарифне питання - очевидно, що 4G буде недешевою послугою. Проте, чи скрізь він буде доступний? Беручи до уваги існуючі бар'єри для абонентів при зміні оператора можна зловживати ринковою владою, обмежити інвестиції в модернізацію - і при цьому не втрачати абонентів, "замикаючи" їх у своїй мережі. Більш того, в Україні ціни на послуги мобільного зв'язку встановлюються прямо пропорційно частці оператора на ринку, що призводить до того, що нові технології з'являються лише в найбільш "вигідних" локаціях.
Історія запуску 3G в Україні показує, що за 3 роки агресивного зростання, мобільні оператори (при тому, що у всіх були рівні можливості з точки зору радіочастотного ресурсу) змогли забезпечити покриттям лише трохи більше половини населення країни. Для половини ж громадян країни, яка залишилася, впровадження нових технологій залишається під питанням, не кажучи вже про те, що для них доведеться тепер забезпечити не тільки 3G, але і 4G мережу. Все це призведе до того, що 4G фактично стане "послугою для обраних", тобто збільшиться так званий "цифровий розрив" - ситуація, коли частина населення країни в принципі не має доступу до сучасних інформаційних технологій.
Ми віримо в свободу вибору споживачів. На жаль, зараз, з огляду на структуру ринку мобільного зв'язку в Україні, абоненти не мають можливості вибирати найвигіднішого мобільного оператора. Вони застрягли, штучно прив'язані до своєї поточної мережі і не бажаючи пожертвувати власним номером. Така пасивна позиція пов'язана в тому числі і зі зловживаннями на ринку, і зі збереженням симетричного розрахунку ставок інтерконекту незалежно від прибутковості для різних операторів. Ми віримо в те, що люди повинні бути абсолютно вільні у своєму виборі, навіть якщо це просто вибір мобільного оператора. Це єдина можливість забезпечити хоч якусь конкуренцію на українському ринку. Більш того, ми впевнені в тому, що в 21 столітті, така свобода абонентів не може стояти під питанням. Вона повинна бути безапеляційно надана!
І коли ми думаємо про розвиток і рух ринку вперед, про запуск нових технологій, ми просто не можемо дозволити собі право відмахуватися від цього фундаментального принципу!
Коли в Україні говорять про якомога швидший запуск 4G-зв'язку, будь-якою ціною, незважаючи на перешкоди, апелюючи до "європейського досвіду", потрібно розуміти одну просту річ. Антиконкурентні практики (такі як більш ніж шестиразовий розрив між вартістю внутрішньомережевих дзвінків і на інші мережі, багаторазова різниця тарифів у залежності від частки оператора в регіоні і п'ятиразове завищення ставок інтерконекту) давно вже стали історією в європейських державах. Всі ці бар'єри в Україні можна виправити буквально за рік, якщо всі учасники ринку діятимуть цивілізовано і спільно працюватимуть над його розвитком.
Чи закликаю я відмовитися від 4G? Ні в якому разі. Використовуючи принцип спільного використання ресурсів мережі, оператори можуть забезпечити зв'язком четвертого покоління досить швидко. 4G необхідний нам так само, як і будь-який інший інструмент розвитку здорової держави: реформи, незалежні суди, прозорий політикум. Але, як і будь-який подібний інструмент, четверте покоління мобільного зв'язку принесе бажаний ефект тільки в тому разі, якщо буде посіяно на благодатному ґрунті ефективного, конкурентного і рентабельного ринку. Ринку, де абонент має свободу вибору, де у кожного гравця рівні права і можливості, де заохочується якісний розвиток, де держава має можливість реального контролю, і використовує її строго за призначенням.
