4 міфи про приватних виконавців
2 липня 2016 року, президент України Петро Порошенко підписав Закон №1403-VIII "Про органи і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів" та Закон №1404-VIII "Про виконавче провадження", прийняті рівно місяць тому Верховною Радою ( законопроекти №2506а і №2507а відповідно)
Ці документи дали старт реформі виконавчого провадження в Україні - паралельно з державною службою починають роботу приватні виконавці. Ще під час подачі текстів законопроектів до парламенту, в суспільстві почали виникати різні міфи про реформу, які слід розвінчати до старту роботи нової системи.
Міф перший: Приватні виконавці - це легалізація колекторів, які діють поза законом
Між цими поняттями є принципова різниця.
Колекторська компанія займається питаннями повернення проблемних боргів банкам і іншим фінансовим структурам, або навіть приватних боргів. Колекторський відділ також може бути в структурі самих банків.
Колектора займаються поверненням боргів до суду. Є поділ на т.зв. «софт» (м'який) і «хард» (жорсткий) колекшн. М'який - це дзвінки, листи та інші спроби цивілізованого впливу на боржника почати платити за зобов'язаннями. Хард - це вже дзвінки вночі, дзвінки родичам, загрози тощо.
При цьому борг може залишатися на балансі банку, або викупатися з дисконтом колекторською компанією.
Виконавча служба - це організація, яка займається виконанням рішення суду. Тобто суд постановив стягнути з позичальника борг за кредитом, або заплатити аліменти колишній дружині, або виплатити борги по зарплаті компанією і т.д.
Тобто все навпаки - виконавці стежать за виконанням закону, а не порушують його.
Міф другий: Виконавці будуть законно вламуватися в будинок і забирати що захочуть
Похідне від першого міфу.
Колектора дійсно часто починають діяти бандитськими методами. В такому випадку перше, що треба робити жертві спілкування з такими організаціями - попередити колектора, що будете звертатися в поліцію і прокуратуру, якщо такі дії з їхнього боку не припиняться. У більшості випадків це відразу спрацьовує. Якщо ні - слід відразу звернутися в поліцію.
Виконавці дійсно можуть прийти додому з повідомленням про необхідність сплатити борг, або виселитися з квартири. Якщо буде потрібно провести примусові дії - виконавці будуть робити це за допомогою поліції, а не самостійно.
Законом передбачено створення Асоціації приватних виконавців, для отримання ліцензії потрібно буде скласти іспит і мати стаж роботи. При виявленні порушень, приватний виконавець буде позбавлений ліцензії на роботу.
Таким чином, ми йдемо по шляху розвинених країн - якщо є рішення суду, воно має бути виконане. Боротися за свої права треба на етапі судового розгляду - якщо рішення винесено, його можна оскаржити в судах вищої інстанції, або змиритися і виконати його.
Міф третій: На приватних виконавців будуть передані всі справи
Приватні структури займатимуться тільки боргами приватних осіб і компаній (частка держави менше 25%) і по обмеженому переліку справ. Наприклад, за державними виконавцями як і раніше залишаються справи по дітям (відбирання, передача прав, призначення побачень), вселення та виселення фізосіб, конфіскації, рішення адміністративних судів та Європейського суду з прав людини.
Тобто, ключова сфера, в якій працюватимуть приватні виконавці - стягнення боргів перед банками і фінкомпаніями.
Лише згодом, коли буде видно ефект від роботи приватних виконавців, можливо, сфера їх діяльності буде розширена.
Міф четвертий: З приватними виконавцями також можна буде «домовитися»
Саме з метою зниження рівня корупції і «розгрібання» величезної суми боргів була ініційована дана реформа.
За відомостями Державної виконавчої служби, на початок літа-2016, підлягають виконанню 3,3 млн. документів, на загальну суму понад 537 млрд. гривень.
У 2015 році, в Україні показник завершених проваджень склав всього 2,2%. Для порівняння, в Польщі і Німеччині, де діють приватні виконавці, він перевищує 70%, в країнах Балтії, де працюють тільки приватні виконавці - 80%.
Приватних виконавців планується закріплювати за конкретними регіонами, а значить, вони будуть активно конкурувати між собою, що сприятливо позначиться на результатах їх роботи. Як вже було сказано вище, головними «замовниками» спочатку стануть банки. І тут починають діяти звичайні ринкові механізми - хто краще працює, той і більше заробляє.
Теоретично, до корупції можуть бути схильні і приватні виконавці, але вони ризикують втратити своїх замовників і ліцензію.
Тому якщо ми хочемо жити в розвинутій країні, треба переймати позитивний досвід і порядки розвинених країн, а вони не завжди приємні для пересічних громадян. Особливо, коли всі звикли жити в режимі непрацюючих законів і верховенства «домовленостей з держорганами». Поступово ми відходимо від практики відкупу від порушень на вулиці, завдяки новій патрульної поліції, на черзі - незворотність виконання рішень судових органів влади.
