31 рядок в Doing Business
На жаль, за рік Україна загалом покращила свої позиції в рейтингу всього на 3 сходинки, посівши цього року 80 місце серед 190 країн.
Безумовно, прогрес в три сходинки це не той результат, на який очікувала країна. Адже багато реформ, законодавчих змін прив’язувались саме до прогресу в зазначеному рейтингу.
Незважаючи на незначний загальний результат, я хочу відмітити серйозний прогрес, який досягла наша країна в одній з компонент рейтингу Doing Business «Захист прав міноритарних акціонерів». В цій категорії Україна піднялась за рік аж на 31 сходинку – зі 101 на 70. Це найбільш серйозний прогрес з усіх компонент рейтингу і один з кращих показників прогресу взагалі.
Наразі в Україні індекс сили захисту прав міноритарних акціонерів становить 5.7 балів (минулого року був 5.3), в країнах Європи та Центральної Азії - 6.4 бали, а в країнах-членах OECD – 6.5 бали.
Якщо подивитися на складові цього прогресу, то вони виглядають таким чином:
Такий прорив пояснюється доволі просто - за останні 2-3 роки у сфері корпоративного права в Україні відбулося дуже багато змін, набагато більше ніж за попередні десять років. Ключову роль, безумовно, зіграло прийняття в травні минулого року закону щодо захисту прав інвесторів №289-VIII.
Коли ми з колегами в минулому році рахували прогрес, на який могла б розраховувати Україна завдяки цьому закону, ми оцінювали його приблизно у 40 сходинок в рамках компоненти. Втім 31 сходинка за оцінками експертів Світового банку - це дуже гарний результат.
Закон №289-VIII спеціально виписувався під вимоги цього рейтингу. В ньому була врахована більша частина недоліків українського законодавства в сфері захисту прав міноритарних інвесторів – прописаний похідний позов, який надає міноритарному акціонеру право подати позов в інтересах акціонерного товариства про компенсацію збитків; можливість порушення провадження у справі про відшкодування емітенту збитків, завданих директором; порядок визнання угоди, укладеної директором, нікчемною і повернення товариству неправомірно отриманої вигоди за такою угодою; інститут незалежних директорів, які представлятимуть інтереси міноритарних інвесторів; процедури регулювання правочинів із заінтересованістю; і багато іншого.
Норми закону набирають чинності в декілька етапів. Деякі з них почали діяти з травня цього року, а деякі, наприклад, норми щодо формування наглядових рад і незалежних директорів наберуть чинності лише з 1 січня 2018 року. Тому їх ефект на позиції України в Doing Business має частково відкладений характер.
Крім того, цей рік регулятор також не сидів склавши руки. Ми запропонували ще цілу низку важливих законодавчих ініціатив, серед яких такі що направлені на вирішення проблем «сплячих акціонерів», запровадження процедур squeeze-out і sell-out, впровадження корпоративних договорів, і ще не зареєстрований у Верховній Раді законопроект, присвячений підвищенню вимог до розкриття інформації та вдосконаленню вимог до проспектів емісії цінних паперів.
Всі ці ініціативи істотно поліпшать законодавче поле. І, що важливо, всі вони сфокусовані на головній складовій системи корпоративного управління - захисту прав акціонерів.
Але в процесі роботи над новими законами ми не підганяємо їх під критерії того чи іншого рейтингу. Робота над законами – це системна імплементація європейських директив, впровадження кращих практик корпоративного управління в наше законодавче поле.
В рамках цієї роботи ми працюємо також в напрямку уніфікації підходів до корпоративного управління емітентів з різними регуляторними правилами, зокрема акціонерними товариствами, які підпадають під дію закону «Про акціонерні товариства», підприємствами з державною часткою, банківськими установами. Законодавчо повинні бути встановлені загальні стандарти та засади регулювання для всіх цих категорій емітентів. І ці стандарти повинні унеможливлювати неконтрольований вплив на процес управління власників значних пакетів без врахування інтересів міноритарних акціонерів.
