Обмеження для українського агро в ЄС. Україна напрацювала рішення щодо постачання «чутливих» товарів
Євросоюз (Фото: REUTERS/Yves Herman/File Photo)
Україна має в запасі кілька тижнів, щоб напрацювати з Європейською Комісією спільне рішення щодо торговельної політики та імпорту до Євросоюзу українських агротоварів після завершення 5 червня дії автономних торговельних заходів (АТЗ).
Про це повідомив на аграрній конференції заступник міністра економіки — торгівельний представник України Тарас Качка, пише Інтерфакс Україна.
«Український уряд наразі обговорює з Єврокомісією, яким буде після 5 червня торговельний режим для 40 товарів, щодо яких запроваджено тарифні квоти. Треба розуміти також, що принаймні 25 з цих товарів ми не експортували більше, ніж тарифні квоти були до 2022 року», — сказав він. — «Є багато товарів, про які ми не говоримо, що вони чутливі, але які експортувалися в більшому обсязі, ніж були тарифні квоти. Сподіваємося, що ЄС їх не буде трактувати як чутливі товари, які ми зможемо спокійно лібералізувати».
Качка зазначив, що до переліку чутливих товарів, визначених в рамках АТЗ, ЄК відносить мед, кукурузу, висівки, крупи, цукор, яйця, м’ясо птиці та кукурудзу. За його словами, по кожному з них український уряд напрацював рішення і сформував позицію, яка наразі обговорюється з ЄС.
Застереження з боку ЄК Качка охарактеризував як «дуже слушні й дуже важливі», конструктивні для країни і такі, що допомагають побудувати інтеграцію українських товарів до Європейського Союзу.
«Проблема — не цифри, проблема — політика. Де, як політизується Україна з фермерами чи політиками, які грають на почуттях фермерів. За жодним з товарів, за які нас звинувачують, ми не маємо якоїсь надмірної продуктивності», — сказав він. — «Якщо говоримо про кукурузу, то кукурудзи в Європейському Союзі виробляється більше, ніж в Україні. А пшениці тим більше».
Так 27 держав-членів ЄС у сезоні-2024 виростили 135 млн тонн пшениці, що закріпляє за ЄС статус лідера з виробництва цієї зернової культури.
«Всі розуміють, що це рішення має бути знайдено до 6 червня, але плюс-мінус таким чином, щоб ми не застряли в умовах торгівлі 2014 року», — сказав Качка. — «Насправді параметри торгівлі чутливими товарами будуть визначатися між тими кількісними порогами, які визначено в регламенті АТМ, і тим максимумом, який ми постачали до ЄС в 2023 році», — пояснив він.
За прогнозом Качки, для української кукурудзи швидше за все надмірних обмежень не буде, оскільки ЄС потребує більше, ніж встановлене для України обмеження в 15 млн тонн на календарний рік. При цьому питання чутливості/не чутливості пшениці залишається відкритим, оскільки на цей товар у різних країн ЄС є різний попит.
«Очевидно, що найбільш запекла дискусія буде по цукру, де ми стрибнули у виробництві, але це не означає, що ми знищили ринок Європейського Союзу», — сказав торгпред. — «Ми насправді допомогли ЄС пройти якісь дефіцитні періоди, тому параметри торгівлі змяняться».
За його словами, гострим питанням також залишається імпорт до ЄС українського м`яса птиці, яке, на думку Єврокомісії, мають поставляти не агрохолдинги, а переважно малі та середні виробники.
Качка сподівається, що в найближчі тижні питання долі списку чутливих товарів для імпорту в ЄС буде узгоджено.
Як повідомлялось, Угорщина, Болгарія, Румунія та Словаччина закликають Єврокомісію повернутися до довоєнного квотування української аграрної продукції після завершення автономних торговельних заходів.
З 5 червня 2024 року запрацювали оновлені правила безмитної та безквотної торгівлі агропродукцією з ЄС, що діятимуть рік.
4 червня 2022 року для підтримки української економіки були введені автономні торговельні заходи ЄС.
При цьому у травні 2023 року Європарламент проголосував за продовження безмитної торгівлі з Україною ще на один рік з метою підтримки української економіки в умовах війни.
