Нарощує поставки. Росія на тлі дефіциту збільшила імпорт бензину з дружньої країни
Росія збільшила імпорт бензину з Білорусі (Фото: Michael Parulava / Unsplash)
Відвантаження автобензинів з НПЗ Білорусі залізничним транспортом на внутрішній ринок Росії у жовтні 2025 року зросли на 9,3% у добовому вираженні порівняно з вереснем, перевищивши 55 500 тонн.
Про це пише The Moscow Times.
Зростання поставок пов’язане із сезонним попитом на російському ринку, а також скороченням обсягів виробництва палива на НПЗ РФ через позапланові ремонти, йдеться в публікації.
Крім того, на ринок РФ минулого місяця було відвантажено близько 33 300 тонн дизпалива виробництва білоруських НПЗ, що на 3% менше порівняно з вереснем.
Транзитні залізничні постачання автобензинів з НПЗ Білорусі для експорту через порти Росії у жовтні скоротилися на 29% у добовому вираженні до серпня до 103 600 тонн.
Загалом 10 місяців 2025 року порівняно з аналогічним періодом минулого року транзитні постачання бензину з НПЗ Білорусії через порти РФ впали на 29% до 1,26 мільйона тонн.
Відвантаження знизились через скорочення переробки нафти на НПЗ країни.
Білорусь постачає нафтопродукти зі своїх НПЗ для перевалки через російські порти з березня 2021 року в рамках підписаної між Москвою та Мінськом угоди про співпрацю в галузі перевезення палива.
Як повідомлялось, у країні-агресорі РФ триває паливна криза, спричинена успішною серією ударів по НПЗ — причому одразу в трьох регіонах (Іркутській області, Бурятії та Забайкальському краю) водіям взагалі перестали вільно продавати бензин.
13 жовтня, представники Служби зовнішньої розвідки України опублікували звіт, згідно з яким, без шести місяців ремонту у сфері нафтоперероблення в спокійних умовах Росія може до кінця 2025 року стати залежною від імпорту палива на 60%.
У Росії на тлі дефіциту відновилися поставки бензину з Білорусі через Петербурзьку біржу.
У вересні Білорусь збільшила поставки бензину до Росії залізницею у чотири рази порівняно з серпнем. Це пов’язано з дефіцитом пального РФ, який виник після атак на енергетичну інфраструктуру країни-агресора.