Сіяти під обстрілами. Стан справ в українському агросекторі та його найближчі перспективи — огляд НВ

28 квітня 2022, 10:13
Ексклюзив NV
Холдинг ІМК розпочав роботи у всіх регіонах, де має активи, — на Чернігівщині, Сумщині і Полтавщині (Фото:DR)

Холдинг ІМК розпочав роботи у всіх регіонах, де має активи, — на Чернігівщині, Сумщині і Полтавщині (Фото:DR)

Як відбувається посівна кампанія під час війни і що найбільше турбує вітчизняний агросектор — огляд НВ.

«У нас поблизу Чернігова із 10 тис. га 9,5 тис. га були в снарядах, які розірвались або ні, в бомбах у людський зріст, — розповідає Олена Ворона, директор з операційної та фінансової діяльності групи Агротрейд, що обробляє 70 тис. га на півночі і сході країни. — Деякі ракети стирчать із землі».

Відео дня

Там, де були бойові дії, тепер поля сильно понівечені. Ще гірша ситуація із тими територіями, що побували в окупації. А в Агротрейду 5 тис. га поблизу Куп’янська, що у Харківській області, наразі залишаються на окупованій території. Там же у компанії залишаються два елеватори, над якими вона тимчасово втратила конроль.

https://www.youtube.com/watch?v=lh4ZBmVBSp4&ab_channel=%D0%9D%D0%92

«Спасибі військовим, вони разом із нашими робітниками розчищали поля і продовжують це робити», — каже Ворона.

За її словами, нерозірвані боєприпаси військові знешкоджують прямо в полях, а тоді вже працівники за допомогою сільгосптехніки все прибирають. Зони, де виявляють скупчення снарядів, фахівці компанії наносять на карту полів у спеціальному застосунку для точного землеробства.

У Чернігівській області працівники компанії Агротрейд перед тим, як вийти в поля, разом з військовими оглядають поля та вивозять боєприпаси і їх залишки (Фото: DR)
У Чернігівській області працівники компанії Агротрейд перед тим, як вийти в поля, разом з військовими оглядають поля та вивозять боєприпаси і їх залишки / Фото: DR

У середньому за день перевіряють 1 тис. га, і після обстеження полів агрономи відразу беруть їх в роботу і виводять техніку, каже Ворона. Вона додає, що крім Чернігова «забруднення» боєприпасами є також довкола Києва, Сум, Харкова — чим ближче поля до міст, де точилися бої, тим частіше аграрії зіштовхуються з подібними проблемами.

«На частину площ ми просто не матимемо змоги зайти з огляду на те, що там проходили активні бойові дії, і це просто небезпечно», — говорить Олександр Вержиховський, операційний директор агрохолдингу ІМК, який обробляє землі в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. З цієї причини холдинг не зможе засіяти кожен четвертий свій гектар — це, переважно, землі на Чернігівщині.

Приблизно така ж ситуація загалом по країні: через бойові дії, заміновані поля та поля, знищені вибухами, площа посівів буде меншою на 20−30% порівняно з минулим роком. «Точна цифра буде відома наприкінці травня, коли посівна кампанія завершиться», — уточнює Микола Сольський, міністр аграрної політики і продовольства.

Втім, українські аграрії впевнені, що голодною країна не залишиться.

Мирні справи під час війни

Незважаючи на бойові дії, в агрохолдингу ІМК сподіваються провести заплановані роботи у майже оптимальні строки, хіба що подекуди сівба могла затриматись через абсолютно мирні причини — опади та низькі температури. Зараз іде підживлення та захист озимої пшениці, а також внесення мінеральних добрив і підготовка ґрунту під посів ярих культур (соняшника та кукурудзи), пояснює Вержиховський.

Тим часом працівники холдингу HarvEast теж почали працювати у регіонах, звільнених від окупації. «Ближче до півночі у Київській області займаємось розмінуванням та будуємо плани, як залучити звільнені й зачищені ділянки у роботу», — розповів Дмитро Скорняков, генеральний директор HarvEast.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

На Київщині від 3 до 10 тис. га потребують або розмінування, або ретельного обстеження перед тим, як розпочати роботи, додає він. До того ж у Макарівському районі снаряди пошкодили сільгосптехніку — трактори та сіялки.

Загалом через російську агресію холдинг HarvEast втратив більшу частину земель, адже найбільші його активи — 90 тис. га з 130 тис. га, що обробляються — розташовані саме у Донецькій області, і 80 тис. га опинилась під окупацією.

Холдинг HarVeast втратив більшу частину своїх земель, які опинились на окупованій території Донецької області, та зазнав пошкодження майна на Київщині (Фото: DR)
Холдинг HarVeast втратив більшу частину своїх земель, які опинились на окупованій території Донецької області, та зазнав пошкодження майна на Київщині / Фото: DR

Компанія вже зазнала втрат на десятки мільйонів доларів, зазначає Скорняков.

Його колеги з Agrogeneration, що повністю зосереджена на Харківщині, зараз можуть працювати лише на меншій половині своїх земель. Agrogeneration вирощує зернові і олійні культури на 60 тис. га, і минулого тижня компанія повідомила, що доступ до половини її земель в обробітку обмежений з міркувань безпеки, ще 10% опинилися на непідконтрольній Україні території.

Рекорду не буде

Асоціація Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) вважає, що у 2022 році може бути засіяно близько 13,9 млн га площ ярих культур, що становить 75% від звичних площ. І це вже непогано, враховуючи воєнний стан, вважає Роман Сластьон, керівник УКАБ.

«На окупованих, нещодавно звільнених або прифронтових територіях не буде засіяно близько 4−5 млн га ярих культур», — каже він НВ. Водночас на окупованих територіях є значні площі озимини, яка може дати врожай, хоча і з нижчою урожайністю через неналежний догляд посівів.

Крім того, в районах бойових дій до 10−15% полів забруднені залишками снарядів та мін, є поля, заблоковані через замінування доріг, додає Сластьон.

На аграріїв впливають і інші фактори. Наприклад, частина працівників воює у лавах ЗСУ, також подекуди відчувається нестача пального. А відхилення від технології вирощування — наприклад, несвоєчасне внесення ресурсів або проведення робіт — може призвести до зниження врожайності, стверджують фахівці.

Наприклад, у березневому звіті агрогіганта Кернел ідеться, що посівні площі під культурами компанії — кукурудза, пшениця, ячмінь, соняшник, соя та ріпак — зменшаться на чверть, а скорочення виробництва зернових та олійних сягне 35−40%.

В УКАБ звертають увагу, що значними є втрати площ під традиційними для українського півдня томатами, цибулею, баклажанами, перцем, горохом, гірчицею та баштанними культурами. В Херсонській області великі сільгоспвиробники практично не сіють овочі в умовах окупації, невизначеності, високих ризиків та неможливості вивозити продукцію на підконтрольну Україні територію. Про це на умовах анонімності розповів НВ один із фермерів регіону.

«Я б у таких умовах гроші не вкладав би — незрозуміло що потім з цим робити», — каже він. Також, за словами фермера, в Крим з оптового ринку Копані у Херсонщині надходять великі обсяги редиски й огірків.

Росіяни на окупованій Херсонщині намагаються комунікувати з дрібними фермерами, впливати на вибір культур для вирощування, а дозвіл виходити на поля використовують як засіб отримати лояльність від місцевого населення. Про це з посиланням на власні джерела розповів Сергій Данилов із Центру близькосхідних досліджень.

Водночас більші компанії зазнають значних втрат, наприклад, Інагро — великий переробник томатів, у якого багато майна зруйнували або розікрали. Крім того, за словами Данилова, зерно з елеваторів Херсонщини зараз вивозиться фурами в напрямку Криму.

«Або крадуть, або змушують продавати за безцінь», — розповідає він.

Про це також кажеь Людмила Денісова, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Та й жителі окупованого Криму повідомляють, що останнім часом збільшилася кількість вантажних потягів, на вагонах яких написано «зерно». Усі вони належать Северо-кавказской железной дороге.

«Потяги прямують до залізничних станцій, які межують з Херсонською областю. ТОТ АР Крим своїх запасів зернових для вивезення в такій кількості не має», — стверджує Денісова.

Менше кукурудзи

Війна позначиться і на структурі посівів у країні. Наприклад, за даними УКАБ, чимало аграріїв планують зменшити площі під кукурудзою на користь соняшнику, сої, гречки, інших зернових культур. Загалом, за підрахунками експертів галузевої асоціації, посіви кукурудзи можуть скоротитись майже на третину, до 3,8 млн га, адже кукурудза потребує більших капіталовкладень на гектар, порівняно з іншими культурами.

Про скорочення планів говорять і в холдингу Епіцентр Агро, пояснюючи це повною невизначеністю щодо тривалості війни та наявності газу для сушіння кукурудзи під час осінніх жнив.

Тим часом аграрний бізнес компанії ЕпіцентрК, яка крім мережі будівельних гіпермаркетів володіє одним із найбільших агрохолдингів країни, через бойові дії практично не постраждав — на відміну від її торгівельних точок у Маріуполі та Чернігові. Адже компанія обробляє землі у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Черкаській областях та на півдні Київської.

«Враховуючи сьогоднішню ситуацію з дефіцитом олії в світі, дещо збільшили площі під соняшник — майже до 40% у структурі, — розповідає Світлана Нікітюк, заступниця керівника агробізнесу з елеваторного напрямку ЕпіцентрК та керівник відділу трейдингу. — Також додали гречиху, ячмінь, пшеницю та кукурудзу саме для переробки на крупи, для підтримання продовольчої безпеки країни».

Гречку цього року вирішив сіяти ще один крупний оператор — Контінентал Фармерз Груп. Під цю культуру тут відвели 1,2 тис. га, а ще тисячу гектарів — під цукровий буряк, розповідає НВ Віталій Ставнічук, операційний директор холдингу. Всього в обробітку у компанії 195 тис. га в західних областях, і майже половина з них, як і торік, відведена під ярові, які збираються сіяти в повному обсязі і встигнути це зробити до середини травня.

«Зараз важко спрогнозувати ситуацію із постачанням необхідних ресурсів, палива до кінця сезону, але, сподіваємося, що зможемо, як завершити посів, так і зібрати надважливий урожай 2022 року», — додає Ставнічук.

Операція Зерно

«Наші елеватори заповнені зерном рекордного минулорічного врожаю, а вже не за горами час, коли нам потрібно буде приймати на зберігання збіжжя цього року», — зазначає Вержиховський з ІМК. Саме логістика й розблокування експорту — ключові питання, переконані виробники.

Крім того, раніше немалі обсяги пального і добрив завозилось із Росії й Білорусі, тож у наступному сезоні можуть бути великі проблеми з цими ресурсами, говорить Скорняков.

Хоча всі переживають за поточний сезон, але проблема глибша, вважає Ворона із компанії Агротрейд. «Якщо не розблокувати море, то постає питання, чи буде взагалі осіння посівна», — хвилюється вона. Мовляв, у аграріїв може просто не бути грошей на наступний цикл робіт, для осінньої посівної, а вже за кілька місяців, у липні, потрібно буде збирати пшеницю.

«Її потрібно десь зберігати, — пояснює Ворона. — У нас будуть колосальні перехідні залишки. Елеватори забиті».

Одне з рішень — експорт через західний кордон залізницею, вантажівками та річковими баржами. Але такі логістичні можливості вкрай обмежені.

«Наразі цим шляхом є потенціал вивозити до 1,5 млн тонн зерна на місяць, — підраховує Сластьон. — Нам же потрібно щонайменше 4 млн тонн на місяць».

Показати ще новини
Радіо NV
X