Налаштовані купувати. Чому споживчий оптимізм українців зростає як на дріжджах

14 жовтня 2019, 09:00

Позитивні очікування від президентства Зеленського, зміцнення гривні й зниження інфляції спонукають українців витрачати більше. Журнал НВ з’ясував, коли це свято споживання може закінчитися

За президента Володимира Зеленського країна відкочується у світле минуле. І це не гасло з мітингу прихильників Петра Порошенка й не жарт Студії Квартал 95, а сувора правда життя: якщо судити за індексом споживчих настроїв (ІСН) — величиною, яка показує рівень готовності середньостатистичних українців витрачати гроші, — країна повернулася у далекий і вельми позитивний у фінансовому плані 2007 рік.

Відео дня

12 років тому співвітчизники не знали, що за рік вдарить криза. Зате вони бачили, що грошей стає більше, кредити неймовірно доступні, економіка зростає, прогнози на майбутнє оптимістичні. А тому населення країни масово увімкнуло внутрішнього споживача і взялося купувати все, що бачило: від побутової техніки до автомобілів і квартир.

2019-й за макроекономічними показниками мало схожий на 2007-й. Та й сама країна вже не та. Але незважаючи на проблеми навколо і неясне майбутнє, українці увійшли рівно в таку саму стадію підвищеного купівельного оптимізму, що і дюжину років тому.

Індекс споживчих настроїв, який регулярно обраховує компанія Info Sapiens, у вересні сягнув позначки 97,47 пункту з 200 можливих. Чим показник вищий, тим оптимістичніші очікування українців, тим охочіше вони готові споживати. Й теперішній ІСН, за словами Інни Волосевич, заступниці директора Info Sapiens, означає одне: співвітчизники мають намір витрачати більше грошей, не прагнучи притримати їх на чорний день.

Водночас ще на початку року споживчий песимізм у настроях суспільства превалював — індекс ледь перевищував позначку в 65 пунктів. Неймовірно, але факт: зараз українці дивляться у майбутнє навіть із більшим оптимізмом, ніж у період бурхливого економічного зростання 2004−2008 років. Водночас вони менше бояться інфляції й не настільки відверто жахаються безробіття.

Найбільше переповнені фінансовими надіями і грошовою безтурботністю люди у віці від 16 до 59 років, тобто найбільш економічно активна частина населення країни. ІСН у цій групі, за даними Info Sapiens, помітно вищий загального значення і становить 101 пункт.

Хто інфікував українців споживчою лихоманкою? Дослідники впевнені: це зробила людина, яка в травні прийшла на Банкову.

Поствиборчий оптимізм

Г оловна причина пожвавлення споживчих настроїв — політична, пояснює Волосевич: у країні нещодавно обрали нового президента, який отримав найбільшу підтримку. І населення продовжує покладати на нього настільки ж великі надії.

Це звичний для України тренд, каже Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії. За його словами, зміна влади завжди супроводжується невиправданим зростанням очікувань, услід за чим здіймається й ІСН.

Слова Вишлінського відмінно ілюструють дані компанії Gfk, яка довго заміряла у країні індекс споживчих настроїв. Історія почалася ще з Віктора Ющенка: до перемоги першого Майдану ІСН дорівнював 99,7 пункту, а після тріумфу помаранчевого лідера він разом виріс до 107. І це, до речі, був абсолютний рекорд за весь час складання індексу.

Коли в лютому 2010-го президентом став Віктор Янукович, ІСН всього за місяць стрибнув із 73,6 (у січні) до 89 пунктів (у березні). Останній результат виявився не граничним: у травні того року індекс сягнув пікових 96,4. І лише після цього пішов на спад.

Не настільки рішуче, але все ж помітно ІСН додав за підсумками травня 2014-го, коли на Банковій оселився Петро Порошенко: оптимізм населення тоді виріс із квітневих 60,6 пункта до червневих 68,3. А от далі індекс знижувався на тлі розпочатої девальвації гривні, реформи банківської системи і бойових дій.

Тепер настала черга Зеленського творити чудеса з ІСН: із травня, тобто з моменту інавгурації нового президента, індекс споживчих настроїв виріс майже на 14 пунктів.

Утім, у нинішнього оптимізму українців є й об'єктивний фундамент. Наприклад, зростання доходів. Як говорить Михайло Ребрик, головний менеджер із макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Аваль, у період із липня 2018 до липня 2019-го реальна зарплата зросла на 10%. У серпні зростання продовжилося, хоч і з певним уповільненням — найімовірніше, на статистиці відбилися відпустки, пояснює експерт.

Інфляція теж сповільнилася, зазначає Волосевич з Info Sapiens: лише за серпень вона скоротилася із 9,1% до 8,8%. На кінець року, за прогнозами Нацбанку, інфляція знизиться ще істотніше — до 6,3%, а на початок 2020-го — до 5%. А тут ще й гривня продовжує зростати: від початку року нацвалюта зміцнилася на 15%.

Більше грошей стало заходити в країну і від заробітчан: за перші півроку вони переказали на батьківщину $5,5 млрд, що на $254 млн більше за аналогічний показник 2018-го, підрахували в НБУ. Крім того, завдяки збільшенню кількості трудових мігрантів зростають доходи і найманих працівників усередині країни. Оскільки роботодавці змушені підвищувати зарплати, конкуруючи за персонал, каже Олександр Мартиненко, керівник підрозділу з корпоративного аналізу інвесткомпанії ICU.

КУРС РАЗОГРЕВАЕТ ПОТРЕБ­ЛЕНИЕ: Благодаря укрепившейся гривне импортные товары стали доступнее, поясняет Всеволод Степин, директор по продажам Метро Кеш энд Керри Украина. Это стимулирует потребительский азарт украинцев (Фото: НВ)
КУРС РАЗОГРЕВАЕТ ПОТРЕБ­ЛЕНИЕ: Благодаря укрепившейся гривне импортные товары стали доступнее, поясняет Всеволод Степин, директор по продажам Метро Кеш энд Керри Украина. Это стимулирует потребительский азарт украинцев / Фото: НВ

Кинулися на закупи

З міна споживчих настроїв передусім відбивається на роздрібному товарообігу, каже Олена Бєлан, головний економіст інвесткомпанії Dragon Capital (володіє Медіа-ДК, який видає НВ). За позитивної динаміки індексу люди споживають більше різних послуг, — наприклад, частіше ходять до ресторанів.

А міцніюча гривня, за словами Всеволода Стьопіна, директора з продажу Метро Кеш енд Керрі Україна, призвела до здешевлення імпортних товарів. Що теж позитивно вплинуло на попит. Ознаки купівельної лихоманки помітні у всіх сегментах роздрібної торгівлі.

За даними Gfk, у першому півріччі 2019-го, якщо порівнювати з аналогічним періодом 2018-го, загальні продажі побутової техніки й електроніки зросли на 11%. А окремі групи додали ще помітніше: наприклад, дрібна побутова техніка — 18%.

Зросли і продажі побутових товарів, відзначають у мережі магазинів меблів і товарів для дому JYSK. Збільшилася як кількість покупців у магазинах, так і кількість онлайн-замовлень і запитів на доставку, зазначає Євген Іваниця, кантрі-менеджер JYSK Україна.

За його словами, зростання продажів компанії за фінансовий рік, який завершився у серпні, склало 45%. А товарообіг за цей період сягнув 2 млрд грн. Тому мережа JYSK в Україні, яка має сьогодні понад півсотні магазинів, наступного року планує відкрити з десяток нових торгових точок.

Українці тепер помітно частіше дозволяють собі й подорожі за кордон. Так, пасажиропотік в українських аеропортах продовжує бити рекорди: за вісім місяців 2019-го там обслужили 16 млн осіб, що на 19% більше, ніж за аналогічний період 2018-го.

«Економічна поведінка стає сміливішою: люди більше схильні брати кредити або, наприклад, змінювати роботу і вимагати підвищення зарплати, бо не бояться її втратити», — каже Волосевич.

Дані НБУ показують зростання попиту населення на кредити. «Цьому сприяло збільшення витрат на товари тривалого користування», — відзначають експерти держрегулятора. Загальний обсяг виданих населенню позик вже перевищив 200 млрд грн.

«Населення більше споживає загалом, і це сприяє економічному зростанню», — каже Белан. Так і є: за оцінками Нацбанку, зростання споживання у другому кварталі цьогоріч призвело до рекордного — на 4,6% — збільшення ВВП.

«Споживчий» внесок у ВВП, за оцінками Ребрика, склав 0,7%.

Ненадійність надій

Е фект від нинішнього оптимізму покупців може виявитися короткостроковим, попереджає Белан. Оскільки співвітчизники під час споживацької лихоманки купують більше імпортних товарів. «Туризм, техніка, автомобілі — багато грошей йде за кордон, — каже експерт. — Коли споживання стимулює імпорт, то ефект для економіки хоч і є, але несуттєвий».

Ба більше, серйозний попит на завезену до країни продукцію тисне на валютний курс. А це, за словами Бєлан, сприяє девальвації гривні.

Високий темп зростання роздрібної торгівлі може розігнати інфляцію і збільшити зовнішньоторговельний дефіцит, попереджає Мартиненко з ICU.

«Для довгострокового ефекту необхідно покращити інвестиційний клімат, реформи», — зазначає Белан. Все це стимулює процес появи в країні інвесторів і відкриття нових підприємств — як іноземних, так і національних. І тоді очікування українців підкріпляться зростальними можливостями отримати роботу і хорошу зарплату, що і стане ґрунтовним фактором, який грає на користь усій економіці.

Поки ж оптимізм награний і крихкий. І настрої споживачів, на думку Вишлінського, можуть погіршитися у будь-який момент. Для цього досить, зазначає Волосевич, будь-якого негативу: від старту опалювального сезону, що супроводжується різким зростанням витрат на комуналку, до ослаблення гривні.

Та й ефект від появи нового президента обов’язково мине — доведено трьома попередниками Зеленського.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X