Ставка на зерна. Як українці полюбили натуральну каву

Вже третій рік поспіль у столиці, та й у країні загалом невблаганно зростає споживання кави, до того ж не розчинної, а натуральної.

«Каву йдемо пити?» — з такою пропозицією звернувся одного разу в 2015 році мільярдер Ігор Коломойський до народного депутата Мустафи Найєма.

Найєм тоді відмовив бізнесменові, який потрапив в опалу. А от країна немов відгукнулася на пропозицію Коломойського, що стало мемом: в Україні відбулася, та й далі відбувається справжня кавова революція.

За три останні роки, за даними консалтингової компанії Pro-Consulting, імпорт зернової кави в країну зріс більш ніж удвічі й становить 32 тис. т. Ще приблизно 7−9 тис. т потрапили в Україну контрабандою.

Зростання постачання логічне: українці дедалі частіше п’ють натуральну каву. Її споживання у країні за минулий маркетинговий рік, за даними Міністерства сільського господарства США (USDA), що цікавиться ситуацією на світових ринках, зросло майже на 12%. За динамікою приросту цього показника Україна обігнала Європейський союз — там п’ють каву лише на 3% частіше.

Володимир Шевченко, вітчизняний підприємець, який відкриває кавові точки під торговою маркою Veterano Coffee, може і без будь-яких звітів американських аналітиків сказати, що співвітчизники конкретно підсіли на ароматний напій. За два з лишком роки колишній воїн АТО відкрив уже сім міні-кав'ярень, а до грудня 2019-го планує подвоїти їх кількість.

«Попит зростає, — каже Шевченко. — Оборот мого бізнесу збільшився учетверо за рік». Підприємець уже готовий почати власне обсмажування свіжих зерен кави: «Хочу контролювати все — від добору зелених зерен до останньої краплі в чашці».

Поки в Україні велику частку все ще займає розчинна кава, адже такий напій дешевший: у середньому він коштує 3−4 грн за чашку. Вартість же натурального напою стартує від 10 грн за порцію.

За даними Pro-Consulting, натуральна кава на національному ринку займає трохи більше третини від загального продажу, решта припадає на розчинну, а також суміші з молоком та іншими додатками.

Але щороку вживання першої зростає, каже Інна Сірченко, маркетинг-директорка підрозділу FMCG групи Асканія, великого дистриб’ютора натуральної кави в Україні. А тому і частка її зросла з 20−25% у 2013-му до нинішніх 35%.

«Тренд заміщення розчинної кави натуральною став помітним ще п’ять років тому. А серйозних обертів набрав останні три роки, коли стабілізувалася ситуація з доходами населення», — пояснюють у Pro-Consulting.

Зростання кількості дало і якість. Тепер навіть у невеликих вуличних крамницях великих українських міст будь-який охочий може придбати напій, який за якістю перевершує те, що пропонують туристам і місцевим жителям кав’ярні в багатьох європейських мегаполісах.

Про це знає Тимур Ворона, співвласник інтернет-видання MC Today, який багато подорожував Європою і вже три роки живе у Португалії. «Я не можу пригадати, щоб у Європі, коли я заходжу випити кави, мене питали: „Вам якого обсмаження? Якої міцності? Яку саме каву?“ — каже Ворона. — А в Києві або Львові це звичайна річ».

Пити почали більше

Н атуральну каву в країні п’ють дедалі частіше не тільки вдома, зазначають у Pro-Consulting. І в цьому Україна мало чим відрізняється від багатьох інших держав.

За оцінками Національної асоціації кави США, відбувається поступове, але неухильне зростання частки кави, приготованої поза домом і споживаної після сніданку. Локомотивом таких змін стало молоде покоління споживачів — ті, кому до 40 років.

Ось і на берегах Дніпра кава перестала бути винятково напоєм ранку, запевняє Роман Тугашев, організатор фестивалів Уличная еда і Kyiv coffee festival.

Підштовхує активне кавування у країні й зростання пропозиції: сьогодні тільки в Києві і лише офіційно працює 1,5 тис. точок — ресторанів, кафе, мобільних кав’ярень, де можна випити чашку кави, каже Ольга Насонова, керівниця компанії Ресторанний консалтинг. Ще 300−400 подібних закладів, за її оцінками, працюють поза правовим полем.

І щороку в столиці відкривається ще близько двох сотень нових кав’ярень.

Але все-таки найбільш кавовим регіоном країни залишається захід. Там частіше, ніж в інших куточках України, п’ють натуральну каву. Тому і частка розчинного напою тут найменша, каже Сірченко.

А все через сформовану ще в XIX столітті традицію, завдяки якій у місцевій культурі спілкування кава стала невід'ємним елементом. «Коли говориш: «Ходімо на каву», — це означає: «Ходімо, поспілкуємося», — пояснює львівський ресторатор Андрій Худо, холдинг якого! Fest активно розвиває кавовий напрям.

Друге місце за вживанням заварної кави, за словами Сірченко, посідає Київська область, і багато в чому завдяки столиці.

Нині в Україні розчинного напою п’ють найбільше на сході, де вважають за краще все-таки дешевший варіант кави.

Ставка на зерна

З

огляду на зростання попиту продажем напоїв із натуральної кави почали займатися найрізноманітніші гравці.

Наприклад, мережі автозаправок, які через високу конкуренцію змушені обмежувати маржу на реалізації свого основного продукту — палива. А тому намагаються продати клієнтам якомога більше додаткових послуг.

Так, п’ять років тому розвивати тему кави почала WOG, одна з найбільших національних мереж АЗС, що виділила продаж напою із зерен в окремий напрям. Розрахунок виправдався: торік компанія реалізувала 30 млн порцій кави. Це на 15% більше, ніж два роки тому. Нині мережа WOG CAFE нараховує вже 385 точок.

За статистикою WOG, найчастіше українці замовляють американо з молоком. На другому місці — те ж саме, але без молока. На третьому — лате.

Про це НВ розповіла Олена Осипчук, директорка з комунікацій WOG.

Втім, українці споживають не тільки американо. Насонова каже, що в країні потихеньку зростає кавова освіченість: споживачі дедалі частіше хочуть покуштувати щось оригінальне. Адже співвітчизники почали більше подорожувати світом і, відповідно, активно знайомляться із нюансами глобальної культури споживання.

Шевченко наводить як приклад фільтр-каву — напій, приготований за допомогою спеціальної кавоварки: він має насиченіший смак, ніж звичайний. «Ще три роки тому ніхто не знав, що це таке», — говорить підприємець, який уже додав фільтр-каву в меню своїх закладів.

«З одного боку, кав’ярні і ресторани намагаються відповідати вимогам споживачів, з іншого — заклади й самі формують їхній смак», — говорить Сірченко з групи Асканія.

Сучасні українці, наприклад, віддають перевагу зернам світлого обсмаження, тобто не надто схильні до теплової обробки. Такий напій має м’якіший смак, ніж приготовлений із більш засмажених зерен. За словами Шевченка, стереотип, що кава має бути гіркою, темною як ніч і дуже міцною, залишився у минулому. Він і радий цьому: часто сильно зажарюють зерна низької якості, щоб приховати їх поганий смак.

Те, що українці вважають за краще м’якість, свідчить і статистика WOG CAFE: за даними мережі, 52% замовленої у них кави становлять напої з молоком.

А ще, як розповів Вадим Грановський, засновник мережі кав’ярень Coffee in Action, співвітчизники дедалі частіше відмовляються від цукру. Бариста пов’язує це не з модою на здоровий спосіб життя, а з тим, що якість сировини стала кращою і маскувати поганий смак цукром і молоком вже не потрібно. «Люди навчилися цінувати різноманітність смаку власне самої кави», — упевнений Грановський.

Мілленіум-кава

Р озвиток кавової культури у країні відбувається не тільки в бік покращення якості сировини. Писк сезону — приготування напою не в кавомашині, а за допомогою крапельних апаратів, ручних пристосувань — аеропреса або кемекса. Зроблений у такий спосіб продукт має насиченіший і цікавіший смак. І хоч коштує така кава дорожче, вона має попит серед молодих клієнтів.

Худо, одна з компаній якого імпортує з Нікарагуа зелені зерна класу speсialty, які використовують у процесі подібної технології виробництва напою, торік реалізував їх уже 100 т. Ресторатор порівнює моду на таку каву зі зростанням популярності крафтового пива.

Чекаємо Starbucks

З а даними Pro-Consulting, середньостатистичний українець випиває в середньому 3 кг натуральної кави на рік, італієць — 5,5 кг, а швед або фін — 12,4 кг. Тобто країні є куди рости в сенсі споживання натуральної кави.

У Pro-Consulting вважають, що вітчизняний ринок цього продукту і далі нарощуватиме обсяги, адже тільки за цей рік надбавка становитиме мінімум 5−7%.

І такі перспективи, на думку бізнесмена Тугашева, обов’язково залучать у країну великих світових гравців. Передусім ідеться про легендарну американську Starbucks — мережу кафе швидкого обслуговування, яка все ще не дісталася України.

У будь-якому разі місцевий бізнес налаштований щодо кави позитивно. «Якщо ти навчив людей пити добру каву, вони стають твоїми клієнтами надовго», — впевнений Худо.