Гроші тижня. Газпром покладає надії на Китай, ЄС знизив граничні ціни на російську нафту, а в Ужгороді відкрили євроколію

Довгостроковий договір купівлі-продажу газу далекосхідним маршрутом був підписаний у лютому 2022 року і передбачав поставки в обсязі до 10 млрд кубометрів на рік. Згідно з новими домовленостями, воно зросте до 12 млрд кубометрів на рік. Газ цим маршрутом піде у січні 2027 року.

У травні Газпром поставив по газопроводу Сила Сибіру до Китаю перші 100 млрд куб. м російського газу. Вони здійснюються в рамках довгострокового договору між Газпромом і китайською компанією CNPC, який був підписаний у 2014 році.

Ці поставки розпочалися в грудні 2019 року, у 2020 році сягнули 4,1 млрд куб. м, а у 2021 році зросли в 2,5 раза до 10,4 млрд куб. м. У 2024 році Газпром прокачав до Китаю 31 млрд кубометрів газу, а у 2025-му вивів Силу Сибіру на проєктну потужність — 38 млрд кубометрів на рік.

Нагадаємо, 1 вересня російський диктатор Володимир Путін зустрівся з лідером Китаю Сі Цзіньпіном і прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді під час саміту Шанхайської організації співробітництва, що проходив у китайському місті Тяньцзіні.

Нарешті дочекались. З 3 вересня Євросоюз знизив граничну ціну на російську нафту з $60 до $47,6 за барель. Таке рішення було ухвалене в межах 18-го пакету санкцій проти Росії. Наступного разу цінову стелю для російської нафти опублікують 15 січня 2026 року.

Обмеження діятиме для контрактів, укладених після 20 липня. Для угод, підписаних до цієї дати, зберігається старий рівень у $60 за барель — до 18 жовтня 2025 року.

Цінові стелі для нафтопродуктів залишилися незмінними: $100 за барель для легких і $45 для важких. До обмеження також приєдналася Швейцарія, Велика Британія та Канада.

Нагадаємо, у грудні 2022 року країни-члени ЄС та G7 встановили граничну ціну на російську нафту у $60 за барель.

Більшість країн Великої сімки (G7), саміт яких відбувся 15−17 червня в Канаді, були готові діяти самостійно і знизити цінову стелю на нафту РФ з $60 до $45. Водночас США не підтримали такі дії.

Замість поставок тіньовим флотом. Найбільший російський виробник нафти компанія Роснєфть уклала додаткову угоду на постачання 2,5 мільйона тонн нафти на рік до Китаю через Казахстан. Росія поглибила торговельні та політичні зв’язки з Китаєм після розриву із Заходом через війну в Україні. Китай та Індія стали найбільшими покупцями російської нафти за останні кілька років.

У 2024 році транзит російської нафти до Китаю через Казахстан склав 10,2 мільйона тонн, або близько 204 000 барелів на день.

Постачанням казахстанської нафти і транзитом російської нафти до Китаю займається спільне казахстансько-китайське підприємство — ТОВ Казахстансько-Китайський Трубопровід. Його засновники: АТ КазТрансОйл (50%) і China National Oil and Gas Exploration and Development Corporation (CNODC) — також 50%. Компанія транспортує нафту магістральними нафтопроводами Кенкіяк — Кумколь і Атасу — Алашанькоу з родовищ на заході Казахстану до Китаю. Російська нафта транспортується ділянкою Атасу — Алашанькоу.

Не виправдали очікувань Кремля. Доходи російського федерального бюджету від нафти і газу у серпні 2025 року порівняно з липнем 2025 року скоротилися на 36%, або на 282 млрд рублів ($3,47 млрд) — з 787 млрд рублів ($ 9,7 млрд) до 505 млрд рублів ($ 6,2 млрд). Порівняно з серпнем 2024 року ці доходи знизились на 35%.

За підсумками 8 місяців порівняно з аналогічним періодом минулого року нафтогазові доходи зменшилися на 20,2% до 6,03 трильйона рублів ($ 74,2 млрд).

Спочатку Мінфін РФ планував зібрати в поточному році 10,94 трильйона рублів ($ 13 млрд) нафтогазових доходів. Однак падіння цін на нафту та зміцнення рубля змусили російську владу скоротити прогнозований обсяг доходів від продажу енергоносіїв майже на чверть від плану до 8,32 трильйона рублів ($100,2 млрд).

Доходи від нафти і газу є найважливішим джерелом грошових надходжень для Кремля і сягають близько чверті загальних доходів федерального бюджету.

При цьому скорочення доходів є болючим для Росії, яка значно збільшила видатки на оборону та безпеку після початку повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року. У 2024 році до російського бюджету надійшло від нафти і газу 11,13 трильйона рублів ($ 14 млрд).

Не дали можливості запрацювати. Ірак розірвав контракт з українською компанією Укрземресурс на розробку газового родовища Аккас у провінції Анбар. Укрземресурс заявила, що розірвання договору було не правомірним і компанія планує розпочати процес захисту своїх законних прав. Контракт на розробку родовища Аккас Укрземресурс підписала у квітні 2024 року. Українська компанія замінила південнокорейську компанію Kogas в експлуатації родовища.

Міністерство нафти Іраку заявило, що Укрземресурс була єдиною компанією, яка бажала розробляти родовище за чинними договірними умовами на відміну від інших компаній. На першому етапі збільшити видобуток газу до 100 мільйонів кубічних футах на день, а протягом чотирьох років збільшити їх в чотири рази.

При цьому, як заявила Укрземресурс, з самого початку реалізації контракту компанія зіткнулася з низкою серйозних викликів, серед яких:

— агресивна інформаційна кампанія в іракських та міжнародних ЗМІ, спрямована проти компанії;

— вимога іракського уряду досягти першого комерційного видобутку газу в дуже стислі терміни;

— політичний тиск та втручання певних політичних сил у господарську діяльність компанії в Іраку;

— обмежений доступ до родовища Аккас через присутність в регіоні парамілітарних угруповань.

Наприкінці липня Міністерство нафти Іраку підписало контракт з американською компанією Schlumberger щодо збільшення видобутку природного газу на газовому родовищі Аккас. Новий контракт було укладено після скасування попередньої угоди з Укрземресурс .

Прогнозовані запаси газу родовища Аккас складають 5,6 трлн кубічних футів (159 мільярдів кубометрів).

Кінцевим бенефіціаром ТОВ Укрземресурс є Ольга Ярмак. За інформацією видання Liga, вона входить до складу наглядової ради газовидобувної компанії ПрАТ Нафтогазвидобування від компанії Salazie B.V. Миколи Рудьковського.

Знову на користь американців. Ірак підписав угоду з найбільшою енергетичною компанією США Chevron щодо проєкту розробки нафтового родовища Насірія в південній провінції Ді-Кар, запаси якого оцінюються у 4,3 мільярда барелів. На розробку цього родовища також претендувала і Росія. Так у лютому Росія та Ірак обговорювали умови участі в нафтовому проєкті Насірія.

Раніше до проєкту Насірія виявляв інтерес другий за обсягами нафтовидобутку в Росії Лукойл, який видобуває нафту в Іраку на велетенському нафтовому проєкті Західна Курна-2 в рамках сервісного контракту. Також Ірак запрошував Газпромнефть брати участь у розробці Насірії.

Готуються до масового виробництва. Українська компанія Fire Point вперше вироблятиме паливо для ракет великої дальності Фламінго в Данії. В уряді цієї країни повідомили, що виробництво палива буде розташоване поруч з авіабазою Скрідструп у Данії, де розташований данський флот винищувачів F-16.

20 серпня президент Володимир Зеленський заявив, що до початку 2026 року в Україні мають розпочати масове виробництво цієї ракети. Президент назвав Фламінго «найуспішнішою» серед усієї української зброї, яка є зараз. 21 серпня агентство AP повідомило, що Україна виробляє на секретному заводі по одній ракеті Фламінго на день. У планах — наростити потужності та щодня випускати до семи.

Концесія повертається. Україна вперше з початку повномасштабного вторгнення запустила конкурс публічно-приватного партнерства у портовій сфері, а саме в порту Чорноморськ. 3 вересня в Одесі віце-прем'єр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба підписав наказ про створення відповідної конкурсної комісії. Наступними етапами передбачено підготовку конкурсної документації, оголошення міжнародного конкурсу та визначення переможця.

Прем'єр-міністр України Юлія Свириденко підкреслила, що до проєкту ввійшли Перший та Контейнерний термінали порту. «Уже понад 40 провідних міжнародних портових операторів та інвесторів заявили про готовність долучитися, — наголосила вона. — Це може стати найбільшою інвестицією в історії українських портів — сотні мільйонів доларів у модернізацію та понад $1,1 млрд надходжень до бюджетів протягом 40 років».

Як пояснила Свириденко, формат публічно-приватного партнерства вигідний тим, що держава зберігає право власності, а інвестор модернізує та управляє об'єктом. Нагадаємо, у Програмі дій уряду зафіксовано план оголосити концесійний конкурс у морському порту Чорноморськ до грудня 2025 року.

Перша євроколія в Україні. В Ужгороді 5 вересня відкрили залізничну колію європейського стандарту між станціями Чоп та Ужгород. Нова ділянка протяжністю 22 кілометри стала першим проєктом євроколії такого масштабу в історії незалежної України, зазначило Міністерство розвитку громад та територій. З 12 вересня з Ужгорода почнуть курсувати прямі пасажирські поїзди до Братислави, Відня та Будапешта. Продаж квитків відкриється 5 вересня.

Віцепрем'єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба зазначив, що будівництво колії тривало рівно рік — від серпня 2024 до серпня 2025. Загальна вартість становила 1,3 млрд грн: половина коштів — грант ЄС у межах Connecting Europe Facility, інша половина — кредит Європейського інвестиційного банку.

Також, за його словами, наступним етапом буде продовження євростандартної колії від Ужгорода до Львова та будівництво відрізка Скнилів — Мостиська-2.

«Це відкриє прямий шлях від Львова до Польщі й далі до інших країн ЄС. На ці проєкти ЄС уже виділив 76 млн євро грантової підтримки», — додав міністр.

Законодавці ще внесуть багато правок. Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт N 10225-д про легалізацію віртуальних активів (криптовалюти). «Я не бачу сенсу сильно довго розписувати про що там, буде дуже багато змін до другого читання», — зазначив народний депутат України Ярослав Железняк.

За його словами, цей документ передбачає, що загальне оподаткування доходів від віртуальних активів становитиме 18% податку на доходи фізосіб, а також 5% воєнного збору. При цьому у перший рік діятиме пільгова ставка 5% для виведення віртуальних активів у фіат (гроші).

Як зазначив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, легалізація ринку віртуальних активів і введення оподаткування криптовалют здатні забезпечити додаткові надходження до державного бюджету на рівні 14−15 млрд грн щорічно.

За його словами, до оподаткування криптоактивів застосовуватиметься підхід, аналогічний до оподаткування цінних паперів. «Ми не оподатковуємо валовий дохід, як у випадку із заробітною платою, — пояснив він. — Йдеться про оподаткування прибутку — різниці між витратами на придбання активу та доходом від його продажу. Якщо ж утворюється збиток, він може бути перенесений на наступні періоди. Такий же механізм закладений і для криптоактивів».

Гетманцев додав, що документ розроблений на базі європейського регламенту MiCA (регламент про ринки криптоактивів у Європейському Союзі) та передбачає гармонізацію українського законодавства з нормами ЄС. Профільний комітет готуватиме документ до другого читання у відкритому режимі та готовий враховувати як поправки народних депутатів, так і пропозиції від усіх охочих, зазначив депутат.

Була одним із лідерів на ринку. Господарський суд міста Києва 3 вересня відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ Дієса (мережа магазинів Eldorado.ua). Строк подання кредиторами заяв із вимогами до боржника становить 30 днів. Два роки тому, у вересні 2023 року ритейлер Eldorado.ua оголосив про початок процедури з реструктуризації боргів. Повідомлялося, що компанія починає досудову санацію та паралельно подає позов до РФ на суму понад 1 млрд грн за відшкодування збитків, отриманих внаслідок збройної агресії Росії.

У Eldorado.ua наголошували, що вирішення питання погашення заборгованості будь-яким іншим способом зводиться тільки до процедури банкрутства, яка несе непередбачувані ризики для всіх сторін процесу і зводить до мінімуму можливість отримання незабезпеченими кредиторами справедливого відшкодування.

Наприкінці вересня 2023 року повідомлялося, що кредитори Eldorado.ua схвалили план реструктуризації боргу на 1 млрд грн. Проте суд зрештою скасував плани санації компанії, вказуючи, що отримання компенсації за збитки, завдані Росією, це — умова санації, яка не має конкретного терміну, а отже створює невизначеність для кредиторів і є заздалегідь невигідною для них умовою.

За рішенням суду розпорядником майна ТОВ Дієса призначений арбітражний керуючий Іван Бандура. На грудень 2021 року Eldorado.ua мала мережу зі 129 магазинів, однак вже до кінця 2022 року число магазинів скоротилось на чотири десятки, а до серпня 2023 року мережа скоротилася вдвічі.

Цифри тижня

$103,1 млн сягнула виручка від експорту яєць за 7 місяців 2025 року.

4,73 млн тонн соняшникової олії було експортовано з України за підсумками 2024/25 маркетингового року (вересень 2024 — серпень 2025).

12,6 мільярда доларів заощадили індійські НПЗ за трохи більше ніж три роки завдяки імпорту російської нафти зі знижками.

4,39 млн договорів уклали українці з мікрофінансовими організаціями за перше півріччя 2025 року.

$46,03 млрд становили на 1 вересня Міжнародні резерви України, у серпні вони зросли на 7%.

Цитати тижня

«Ми готові мати спільні енергетичні проєкти. Ми готові до постачання газу і нафти на територію Словаччини. І я сказав відверто прем'єр-міністру (Роберту Фіцо): якщо це не російський газ, якщо це не російська нафта. Тому що в нас війна. На цьому крапка», — президент України Володимир Зеленський.

«Якщо говорити про курсоутворюючу валюту, то в нас нею залишається долар США. На сьогодні фокус на ньому все ще переважає, незважаючи на всі ці структурні зміни. Водночас ми вивчаємо це питання, і я думаю, що певні зміни мають відбутися, коли буде необхідність. Особливо у контексті нашої євроінтеграції і того, що рано чи пізно більшість своїх зовнішніх показників ми будемо змушені перевести саме в євро», — перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

«Крипта легалізована в Європейському Союзі, Сполучених Штатах, Японії, Великій Британії і в інших країнах — наших партнерах, у цивілізованих країнах світу. І, власне, використати їхню модель для того, аби вона оберталася і в Україні, для нас є надважливим, бо Україна генерує 2,5% світового трафіку криптовалют. За оцінками, ще у 2022 році 16% громадян володіли криптою, і ця частка продовжує зростати», — голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.