Гроші тижня. Путін знайшов нового покупця на свій газ, Кабмін змінив тарифи на електрику, а США зважились на жорсткі санкції проти Росії

Байден вирішив захистити санкції проти Росії від скасування новообраним президентом Дональдом Трампом. Відпвідно до нових правил, Конгрес отримав право блокувати будь-які спроби зняти обмеження. Крім того, впровадження вторинних санкцій тепер стало обов’язковим.

15 січня Міністерство фінансів США оголосило нові санкційні заходи, під які потрапили близько 100 ключових російських компаній, зокрема у фінансовій, енергетичній та оборонній сферах. До списку увійшов один із найбільших виробників зброї Тактичне ракетне озброєння та Московська біржа.

Також влада США запровадила санкції проти тимчасово окупованої країною-агресором РФ Запорізької АЕС і призначеного Кремлем «гендиректора» станції Владислава Ісаєва. До оновленого списку санкцій додали УМК-Сталь, що входить до держкорпорації Роскосмос, Мотовіліхінські заводи, ЛААЗ, Нижньогородське науково-виробниче об'єднання імені Михайла Фрунзе, Новотроїцький завод хромових сполук, парк Патріот, держкомпанію Воєнторг та інші підприємства. Якщо уряд США захоче виключити будь-яку компанію зі списку, це рішення протягом 30 днів повинен затвердити Конгрес.

Наслідки виявились серйозними. На тлі санкцій США проти РФ стрімко зросли ціни на нафту. Вартість нафти марки Brent у понеділок, 13 січня піднялася вище $80 за барель до максимуму за понад 4 місяці. А американська нафта WTI досягла найвищого рівня з початку жовтня 2024 року.

Нові американські санкції проти російської нафти змусили Індію та Китай, які є її найбільшими покупцями, шукати нових постачальників — конкурентів РФ із Близького Сходу, Африки та Америки. А на тлі підвищення попиту на експорт до Індії та Китаю з-поза меж Росії зріс попит на танкери, що не підпадають під санкції. Це призвело до різкого здорожчання їх фрахту. З моменту оголошення санкцій щонайменше 65 нафтових танкерів кинули якір у різних місцях, зокрема біля берегів Китаю і Росії. Таким чином, майже 500 тис. метричних тонн російських нафтопродуктів було заблоковано. При цьому Індія заявила, що планує заборонити розвантаження нафти з танкерів, які було внесено до санкційного списку США. Судна, які потрапили під нові санкції, перевозили 1,7 млн барелів нафти на добу в 2024 році, або 25% російського експорту, причому переважну більшість становила сира нафта. За оцінками аналітиків, наразі близько 10% світового нафтового танкерного флоту підпадає під санкції США.

Ще до введення нових санкцій. Морський експорт нафтопродуктів з Росії впав на 9,1% до 113,7 млн метричних тонн у 2024 році порівняно з 2023 роком. Нафтопереробні заводи країни-агресорки зіштовхнулись із несприятливими умовами, які включають атаки українських безпілотників, заборону на експорт, падіння цін і зростання виробничих витрат. Так у минулому році Україна атакувала кілька російських нафтопереробних і паливних заводів. Також російські НПЗ зазнали фінансового тиску через падіння цін на нафтопродукти, зростання вартості сировини та заборону Росії на експорт бензину. У результаті переробка російської нафти впала приблизно до 267 млн метричних тонн у 2024 році, що є найнижчим рівнем з 2012 року, оскільки незаплановані зупинки та зниження рентабельності далися взнаки.

Нова спроба. Єврокомісія отримала лист від десяти держав-членів ЄС із Балтії та Північної Європи із закликом знизити стелю цін на нафту з РФ. Ця пропозиція буде вивчена країнами G7 (Великої сімки), заявив офіційний представник ЄК Олоф Жилл. Він додав, що країни, які підписали лист, вважають, що нинішній стан ринку нафти дає змогу зробити такий крок. Обмеження на російську нафту на рівні $60 за барель ще наприкінці 2022 року встановили країни G7, ЄС і Австралія. Механізм такий: забороняється використання західних морських послуг — транспорт, страхування та фінансування — для поставок нафти за ціною, що дорівнює або перевищує це обмеження. В грудні видання Bloomberg повідомляло, що країни G7 шукають способи ще більше посилити цінові обмеження для російської нафти. Розглядались варіанти від фактичної заміни механізму цінової стелі повною забороною на обробку російської нафти до зниження цінового порогу з нинішніх $60 до $40 за барель.

Останній контракт. У 2024 році Україна транспортувала південною гілкою нафтопроводу Дружба близько 11,36 млн тонн російської нафти. Це на 16% менше, ніж у 2023 році. А ще це найнижче значення принаймні з 2014 року, а також, ймовірно, і за всю історію незалежності України — з 1991 року. Найбільше російської нафти у минулому році було поставлено до Угорщини — понад 4,7 млн тонн, що практично відповідає обсягам постачання у 2023 році. Також до Словаччини було транспортовано 3,9 млн тонн нафти (падіння на 15%) та до Чехії - 2,7 млн тонн (-35%). Угода на транспортування російської нафти була підписана у 2019 році і вона діє до кінця 2029 року.

Нагадаємо, 1 січня 2025 року закінчилася дія транзитної угоди між Газпромом і Нафтогазом, у зв’язку з чим Україна зупинила транзит російського газу своєю територією. А 7 січня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про заборону транзиту російської нафти та газу через територію України під час воєнного стану. При цьому прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що зупинка транзиту російської нафти територією України до європейських країн буде порушенням договору до Енергетичної Хартії та Угоди про асоціацію з ЄС. А також призведе до штрафних санкцій.

«Газова голка». Європа почала рекордно купувати російський скраплений газ з початку 2025 року. Все це відбувається лише за кілька тижнів після завершення великої транзитної угоди, що спонукало до сподівань на те, що континент зможе позбутися своєї залежності від Москви. За інформацією Politico, за перші 15 днів 2025 року 27 країн Європейського Союзу імпортували 837 300 метричних тонн скрапленого газу з Росії. Це рекордний показник у порівнянні з 760 100 тоннами, імпортованими за аналогічний період минулого року, зазначає видання. Зростання закупівель відбувалось на тлі похолодання у другій половині грудня, а також зниження вітрогенерації. 95 — 96% російського СПГ, який надходить до Європи, виробляється на підприємстві Ямал СПГ. При цьому більшість цих обсягів надходять у рамках довгострокових контрактів.

Нагадаємо, у 2024 році Європа купила рекордну кількість скрапленого природного газу з Росії, попри зусилля ЄС відмовитися від викопного палива, що фінансує військовий бюджет країни-агресора.

При цьому Польща, яка була найбільшим імпортером російського скрапленого вуглеводневого газу, планує скоротити його закупівлі на 80%. Як заявила польська асоціація скрапленого газу (POGP), це рішення ухвалено через західні санкції проти РФ. Асоціація очікує, що імпорт з Росії скоротиться зі 100 тис. тонн на місяць в середньому в 2024 році приблизно до 20 тис. метричних тонн на місяць у 2025 році після введення європейських санкцій щодо російського скрапленого вуглеводневого газу 20 грудня. Санкції не торкнулися деяких видів скрапленого вуглеводневого газу, як-от бутан та ізобутан, які в основному використовують як сировину для виробництва інших нафтохімічних продуктів. Інші види скрапленого вуглеводневого газу здебільшого використовують як паливо для автомобілів і опалення.

POGP заявила, що для поповнення дефіциту Польща збільшить імпорт скрапленого вуглеводневого газу через свої порти і вантажівками з таких країн, як Німеччина і Нідерланди.

Чергова спроба позбутися залежності. У січні група з 10 країн Європейського Союзу закликала посилити санкції проти Росії шляхом введення нових обмежень на природний газ. До ініціативи приєдналися Данія, Фінляндія, Чехія, Румунія, Швеція, Ірландія, Польща і три балтійські країни. Вони пропонують заборонити імпорт російського природного газу трубопроводами та скрапленого природного газу до країн ЄС, щоб зменшити доходи Кремля. При цьому залежність окремих країн від газу з Москви досі перешкоджала санкціям проти цього ресурсу. Будь-які обмежувальні заходи вимагають одностайного схвалення всіх 27 країн-членів ЄС. Це стало значною перепоною через відкритий скептицизм прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до таких кроків.

Усе ж таки обмежать? Європейський союз в рамках 16 пакету санкцій розглядає можливість поступового введення обмежень на імпорт російського скрапленого природного газу та алюміній, повідомляє Bloomberg. За інформацією видання, обмеження на алюміній будуть поступовими, а тимчасові рамки і масштаби ще належить визначити. Своєю чергою відмова від СПГ може бути здійснена або у вигляді санкції, або в рамках дорожньої карти, яку виконавчий орган блоку планує представити наступного місяця.

Деякі чиновники заявили, що санкції проти російського трубопровідного газу недоцільні, оскільки група країн, включно з Угорщиною і Словаччиною, як і раніше, залежить від поставок Газпрому. Однак заборона на СПГ, імпорт якого досяг рекордного рівня торік, виглядає більш здійсненною. Джерела Bloomberg пояснюють це тим, що три країни, які ввозять найбільшу частку цього пального, — Іспанія, Бельгія або Франція — не повинні блокувати каральні заходи проти Росії.

Зміна пріоритетів. Російський Газпром 28 січня розгляне питання про ліквідацію представництв компанії в Брюсселі і Токіо. Газпром практично втратив європейський ринок експорту. Після зупинки транзиту через Україну з 1 січня 2025 року єдиним маршрутом постачання газу до ЄС залишиться Турецький потік. На Туреччину Газпром наразі активно переорієнтовується та планує створити в цій країні новий газовий хаб. Компанія вивезла своїх працівників із ЄС в Туреччину, включно з родинами, та організувала мовні курси з турецької для підготовки до роботи на новому ринку. Також Газпром може скоротити і близько 40% співробітників свого російського центрального апарату.

Експорт Газпрому до Європи вже скоротився на понад 80% проти 2021 року. У 2024 році компанія експортувала лише 32 млрд кубометрів газу, що наближається до показників другої половини 1970-х років.

На цьому тлі Газпром у 2024 році видобув рекордний обсяг газу з початку великої війни.

Заміна європейському ринку. Росія та Іран обговорюють технічні питання, пов’язані з планами експорту російського газу в Іран. Російський диктатор Володимир Путін пропонує починати постачання з невеликих обсягів — до 2 млрд кубометрів, а загалом розраховує вийти на обсяги до 55 млрд кубометрів газу на рік. 17 січня Путін та президент Ірану Масуд Пезешкіян підписали договір про «всеосяжне стратегічне партнерство» між двома країнами. Важные истории пишуть, що Путін назвав документ «проривним» і заявив, що в ньому поставлено «амбіційні завдання». А за інформацією The New Your Times, від аналогічної угоди з КНДР цей договір відрізняється тим, що в ньому немає пункту про взаємну оборону.

«Гуманітарна допомога». Росія планує «вирішити» енергетичну кризу в Придністровському регіоні Молдови шляхом закупівлі газу на європейських спотових ринках через компанію Natural Gaz DC. Постачання до 3 млн кубометрів газу щодня із січня до квітня може коштувати близько $164 мільйонів, які планують виділити з бюджету Росії, повідомили росЗМІ. Придністров'я, яке страждає від віялових відключень електроенергії, сподівається на швидке відновлення постачання газу в рамах «гуманітарної допомоги» від РФ. Після того, як Україна 1 січня 2025 року припинила транзит російського газу, у Придністров'ї вимкнули централізоване опалення та гаряче водопостачання через відсутність газових поставок. За даними «влади», запаси газу в ПМР закінчаться протягом цього місяця.

Постачання електроенергії з Молдовської ГРЕС у невизнане Придністров'я повністю припинено. Станція переведена на вугілля і виробляє електроенергію тільки для побутових споживачів і підприємств життєзабезпечення ПМР. Обсяг електроенергії, вироблений у Молдові, спрямовують тільки на внутрішній ринок. Експорт можливий лише у вихідні та святкові дні, в інші години діє заборона. Громадські та комерційні будівлі скоротили внутрішнє освітлення щонайменше на 30% там, де це технічно можливо. Обов’язковим стало повне вимкнення світла в приміщеннях, не задіяних у робочому процесі.

Похмура картина. У 2024 році в Росії рекордно за 9 років здорожчали продукти. Так індекс споживчих цін в Росії за рік збільшився на 9,52% (після зростання на 7,42% у 2023 році), а річна продовольча інфляція досягла 11,05% і стала рекордною з 2015 року, коли продукти подорожчали на 14%. Усе це відбувається попри підвищення облікової ставки Центробанком до максимуму за два десятиліття і спроби влади директивно контролювати ціни в торгових мережах.

За рік картопля подорожчала на 90,5%, капуста — на 42,6%, цибуля — на 46,5%, буряк — на 32,3%, вершкове масло — на 35,2%. Ціни на молоко зросли на 18,2%, сметану — 19,2%, сир — 14,2%. Яблука стали дорожчими за рік на 20,2%, огірки — на 22,1%, баранина — на 23,1%, яловичина — на 12,9%.

У вигляді інфляції російські громадяни відчувають наслідки санкцій та їхні негативні ефекти для економіки. А різке падіння курсу рубля наприкінці року обіцяє похмурий прогноз на початок 2025 року, кажуть аналітики.

Економіка на 3-му році війни. Мінекономіки оцінює зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2024 році у 3,6%. Плюс 0,6% до цього зростання додала політика «Зроблено в Україні», повідомила перший віцепрем'єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко. За її словами, у 2025 році Мінекономіки продовжить реалізовувати цю програму, спрямовану на розвиток українського виробництва. За оцінкою міністерства, за бюджетної інвестиції держави в 35 млрд грн у 2024 році вдалося домогтися додаткового приросту ВВП у розмірі 88 млрд грн.

Нагадаємо, у 2024 році Держстат попередньо оцінив зростання реального ВВП у першому кварталі в 6,5%, у другому — у 3,7% і в третьому — у 2%.

Дещо гірша картина. Світовий банк погіршив прогноз зростання ВВП України 2025 року до 2% із 6,5%, проте поліпшив його на 2026 рік до 7% із 5,1%. Банк прогнозує, що у 2025 році темпи зростання в Україні знизяться до 2% за умови, що активні бойові дії триватимуть протягом усього року. А у 2026 році, залежно від припинення активних бойових дій, очікується впевнене відновлення на рівні 7%, чому сприятимуть споживання та інвестиції у відновлення. При цьому прогноз, як і раніше, залежить від припущень щодо термінів і обсягів надходжень зовнішньої допомоги та тривалості російського вторгнення.

Згідно з оцінками банку, темпи зростання в Україні 2024 року сповільнилися до 3,2%, що відображає такі проблеми, як скорочення енергетичних потужностей і зимові вимкнення електроенергії, які стримують зростання торгівлі та промислового виробництва.

Ворог зовсім поруч. Група Метінвест призупинила роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації. Продукція підприємства буде заміщена коксівним вугіллям з американської United Coal Company, яка також входить до складу Метінвеста, використанням нарощених запасів вугілля, а також додатковим вугіллям та коксом від сторонніх постачальників. Нагадаємо, у грудні 2024 року Метінвест призупинила роботу на своєму вугільному майданчику в Піщаному, який розташований поблизу Покровська. На цьому майданчику знаходиться вертикальний шахтний стовбур шахтоуправління Покровське (стовбур № 3), а також адміністративний комплекс. За інформацією видання The New York Times, до середини грудня окупанти наблизилися до стовбура № 3 на відстань 1,6 км. Побоюючись, що росіяни можуть захопити його і використати тунелі для обходу позицій Сил оборони, шахтарі у співпраці з військовими почали бурити свердловини під шахтою для вибухівки. Близько 20 грудня шахту підірвали.

У 3 кварталі порівняно з 2 кварталом група збільшила обсяги виробництва вугільного концентрату на Покровській вугільній групі на 17%. Виробництво зросло завдяки введенню в експлуатацію додаткової лави, що підвищило продуктивність видобутку та покращило якісні характеристики українського коксівного вугілля. При цьому виробництво вугільного концентрату на United Coal Company у 3 кварталі зросло на 9% проти попереднього кварталу до 477 тис. тонн внаслідок збільшення видобутку на деяких шахтах, переважно на тлі зростання попиту на коксівне вугілля.

IPO за океаном. Телекомунікаційна група VEON підписала протокол про наміри зі спеціалізованою компанією з придбання активів Cohen Circle. Цей документ дозволить VEON та Cohen Circle опрацювати можливість об'єднання бізнесу з метою непрямого лістингу мобільного оператора Київстар на фондовій біржі Nasdaq. При цьому VEON продовжить володіти мажоритарним пакетом акцій цієї компанії, що котуватиметься на фондовій біржі у Нью-Йорку. Очікується, що остаточна угода відбудеться до початку 2 кварталу 2025 року.

Також в рамках підготовки до об'єднання бізнесу VEON проведе реорганізацію VEON Holdings. Вона буде завершена шляхом поділу, передбаченого законодавством Нідерландів, в результаті якого VEON Holdings, яка залишиться зареєстрованою в Нідерландах, буде володіти лише компанією Київстар та її дочірніми компаніями, а також деякими іншими окремими активами та зобов’язаннями. У свою чергу, новостворена компанія буде володіти іншими основними операційними дочірніми компаніями та активами VEON.

Раніше Capitol Intelligence Group повідомляла, що група провідних американських інвестиційних фондів заявила про інтерес до поглинання власника Київстару нідерландського холдингу VEON. У листопаді 2024 року CEO VEON Каан Терзіоглу повідомив, що група розглядає можливість первинного публічного розміщення акцій (IPO) Київстару у США у 2025 році. Якщо IPO відбудеться, Київстар стане першою українською компанією, акції якої вийдуть на біржу саме в США, повідомив Reuters.

У лютому Nasdaq підписала угоду про партнерство з українським урядом з метою «підтримки розвитку українських ринків капіталу». А у жовтні інвестор Shah Capital, який володіє 6,75% акцій VEON, закликав групу вивести Київстар на біржу Nasdaq як засіб «розморозити частки власності».

Нагадаємо, у листопаді 2024 року Шевченківський районний суд Києва зняв арешт із 47,85% VEON в Київстарі. Він був накладений у 2023 році через зв’язок підсанкційних російських осіб із VEON.

Остаточно схвалений. Мікаель Бьоркнерт з 20 січня офіційно приступає до виконання обовʼязків на посаді голови правління ПриватБанку. 7 жовтня 2024 наглядова рада ПриватБанку обрала Бьоркнерта на посаду голови правління банку, він замінив на посту Герхарда Бьоша. А 16 січня 2025 року його кандидатуру погодив Національний банк України.

Перед тим, як приєднатися до Приватбанку, Бьоркнерт обіймав посаду голови GetSwish і Bankgirot (Швеція), а також члена правління Nasdaq (Nordic). Окрім того, він керував службою глобальних транзакцій у SEB Bank (глобально та у Швеції).

Пільга, але з запізненням. Споживачі, які використовують електроопалювальні установки, відтепер платитимуть повний тариф у 4,32 грн за кВт-год тільки за ті обсяги електрики, які перевищують ліміт у 2 тис. кВт-год. За електроенергію, спожиту в межах ліміту, вони платитимуть за тарифом 2,64 грн за кВт/год. Таке рішення ухвалив уряд 17 січня. «Є багато людей, які споживають більше за цей ліміт (2 тис. кВт-год) і були змушені платити за повним тарифом», — повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. — «Аби це виправити, ухвалили постанову про диференціацію пільгового тарифу за рахунок механізму ПСО».

Нагадаємо, тариф на е/е для побутових споживачів з 1 червня 2024 року до 30 квітня 2025 року становить 4,32 грн/кВт-год. Він діє для споживачів багатоквартирних і приватних будинків, гуртожитків, садових товариств, дачних, гаражних кооперативів.

Протягом опалювального періоду (з 1 жовтня 2024 року до 30 квітня 2025 року) було передбачено пільговий тариф для споживачів, які використовують електроопалювальні установки: при споживанні до 2000 кВт-год — 2,64 грн/кВт-год за весь обсяг, при споживанні понад 2000 кВт-год — 4,32 грн/кВт-год за весь обсяг.

При цьому міністр енергетики Герман Галущенко 17 січня під час «Години запитань до уряду» зазначив, що в уряду України немає планів піднімати тариф на електроенергію для населення.

Російський секонд-хенд. Україна планує закупити в Болгарії російські атомні реактори за 600 млн євро з недобудованої АЕС Белене для добудови енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької АЕС. Це рішення викликало критику як з боку деяких депутатів, так і експертів. Вони сумніваються в доцільності цієї закупівлі.16 січня комітет Верховної Ради України з питань енергетики та ЖКП підтримав законопроєкт про надання дозволу Енергоатому придбати в Болгарії російські реактори. Згода болгарського парламенту на їх продаж закінчується 11 березня. Тому до цього часу необхідно ухвалити відповідне рішення, пояснив Андрій Герус, голова енергокомітету. При цьому по добудові енергоблоків ХАЕС має бути ухвалено окремий закон, він включатиме ТЕО, яке має бути оновлене й актуальне для 2025 року.

Нагадаємо, у вересні 2024 року парламент Болгарії вирішив продовжити на 6 місяців термін, наданий уряду для переговорів про продаж Україні двох російських ядерних реакторів і супутнього обладнання.

Болгарія вела переговори з Україною щодо продажу обладнання майже два роки, тоді як парламент зобов’язав уряд укласти угоду вартістю не менше 600 млн євро — таку суму заплатила Болгарська національна електроенергетична компанія російському Атомбудекспорту. При цьому Болгарія у 2012 році остаточно відмовилася від реалізації проєкту будівництва АЕС Белене, яке було заморожене ще в 90-х роках.

Раніше Галущенко прогнозував, що енергоблок № 3 ХАЕС може бути підключено до електромережі за 2,5 — 3 роки, адже його ступінь готовності становить до 80%. А енергоблок № 4 — за 4 роки. Ці блоки залишаються недобудованими з 1980-х років. На їх будівництво Україна вже витратила $2,5 млрд, повідомив Галущенко.

Хмельницьку АЕС почали будувати 1981 року, і зараз вона має два реактори. Перший був запущений 1987 року, другий — 2004-го. Обидва енергоблоки мають реактори типу ВВЕР-1000, сумарна потужність — 2000 МВт.

Цифри тижня

2,6 млрд банкнот на загальну суму 814,3 млрд гривень перебуває у готівковому обігу.

8,8 млн боргів наразі зафіксовано в Єдиному реєстрі боржників.

443 тис. українців, які перетнули кордони держави у 2024 році у напрямку виїзду з країни, не повернулися до України.

140 млн євро інвестує ДТЕК у системи зберігання енергії на базі акумуляторних батарей в 6 регіонах України.

1 млрд гривень кешбеку за придбання товарів українського виробництва нараховано українцям за час дії програми Національний кешбек.

Цитати тижня

«Схоже, що хоча Трамп тримає в руках усі тузи, він уже віддав гру Путіну. Я вважав, що Трамп має бути королем угоди. Але він не тільки розкрив усі свої карти Путіну, а й, схоже, спитав його ще до початку гри, які карти він хотів би отримати» — британський економіст, експерт із питань України Тімоті Еш.

«Те, що сталося з Газпромом, найкраще можна описати медичним терміном „кастрація“. Вони втратили великий комерційний інструмент, яким впливали на Європу. Навіть залишки газу, які йдуть через Туреччину — це місцеві компанії, які перепродують російський газ» — ексголова правління НАК Нафтогаз Андрій Коболєв.

«Фіцо має більшість у парламенті лише з різницею в три голоси — від трьох членів парламенту. Тож Фіцо, як дуже досвідчений політик, вже зараз розуміє, що втрачає підтримку у парламенті…Зараз Фіцо будує свій наратив щодо виборів, тому що є два варіанти. Або він піде на позачергові вибори як той, хто втратив більшість, тобто як невдалий прем'єр-міністр, який втратив уряд та владу. Або його наратив буде таким, що його відправила у відставку опозиція, тому що він нібито хотів миру, боровся за інтереси Словаччини щодо газу, зустрічався з Путіним, тому що він не хоче, щоб війна продовжувалася» — Мартін Лендєль, політолог зі Словаччини.

«Знайшли реактори, які вже майже 15 років валяються у Болгарії, болгари колись купили їх у Росії, яка мала будувати їм АЕС. Але років 14 тому до болгарів дійшло, у що ж ми вступили, не будемо будувати АЕС на рашистській технології…З них за цей час частину запчастин забрали для заміни на інших атомних блоках, які є. І болгари не мали жодної можливості комусь у світі їх продати, вони нікому не потрібні. Це старе барахло, навіть росіяни вже в себе замінили, випускають покращені атомні блоки» — Юрій Ніколов, редактор проєкту Наші гроші, про намагання придбати для добудови Хмельницької АЕС два атомних реактори, які колись Болгарія закупила у РФ.