Член Ради НБУ
Ми спостерігаємо цікаве, на перший погляд парадоксальне, явище на готівковому та міжбанківському ринках: долар дещо дешевшає, тоді як євро помітно додає в ціні.
Поки Росія намагається знищити українську економіку фізично, внутрішні дискусії про реформи, правильність рецептів Міжнародного валютного фонду чи структурні маяки від ЄС які треба виконувати для отримання фінансування, не вщухають.
Дискусія навколо запровадження 50-відсоткового податку на прибуток банків набирає обертів. Прихильники ідеї апелюють до «неринкової природи» банківських доходів під час війни — нібито фінансовий сектор отримує надприбутки на державних фінансах.
Світова економіка знову входить у фазу турбулентності. Війна на Близькому Сході стала не просто геополітичним конфліктом — вона перетворилася на потужний глобальний економічний шок.
В Давосі планувалося підписання інвестиційної угоди між США та Україною на $800 млрд. Цього не сталося. Угода поки не фіналізована, але вона є важливою для України, і я сподіваюсь, що незабаром вона буде узгоджена сторонами та підписана.
З 1 лютого, після місяця перехідного періоду, Болгарія приєдналась до єврозони та перейшла на єдину європейську валюту.
Курс гривні традиційно залишається одним із найбільш обговорюваних економічних показників в Україні. Для суспільства він часто є індикатором стабільності й передбачуваності, для бізнесу — орієнтиром витрат та цін, для інвесторів — маркером ризиків.
Погляньмо на загальновизнані фактори економічного зростання в Україні не з точки зору «першого дня після перемоги», а з точки зору затяжної війни на виснаження з країною, що досі вважає себе метрополією.
Закінчення війни. Справедливий мир. А далі як Україна буде розвиватися? Нас, і думаємо вас, не влаштовує як Україна розвивалася економічно протягом майже 34 років Незалежності, навіть за винятком років війни.
Чи будете НБУ використовувати курс гривні, щоб стримати інфляцію?
Чому навіть масштабні структурні перетворення інститутів в державі не завжди ведуть до успіху? Що ще може допомогти зсунути країну з мертвої точки розвитку.
Ця стаття написана під враженням цьогорічної премії пам’яті Альфреда Нобеля з економіки, лауреатами якої стали Ачемоглу, Джонсон та Робінсон за «дослідження того, як формуються та впливають на процвітання інститути».
Що чекає на українців та якою може бути подальша політика центрального банку з урахуванням високого рівня невизначеності та загроз повномасштабної війни.
Реально чи нереально? Висловлю свою точку зору.
Ситуативно низька інфляція (за підсумками квітня інфляція становила 3.2%) та висока ключова ставка (наприкінці квітня НБУ знизив облікову ставку на 1 в.п. до 13.5%) створюють ґрунт для «об'єктивної» критики монетарної політики центрального банку.
Публікація даних зі зміни індексу споживчих цін (ІСЦ) за березень, що склав 3.2%, загострила протистояння між адептами «низьких ставок та економічного пожвавлення монетарними методами» та прихильниками «збереження макроекономічної стабільності».
Звинувачувати українців в тому, що вони сприймають інфляцію «не правильно» є хибним підходом. Що робити з викривленням сприйняття?
Питання, яке турбує зараз і бізнес, і населення, і можновладців.
Серед абсолютної більшості науковців, експертів та інвесторів переважає уявлення про те що монетарна політика Туреччини впродовж останніх двох років мала більше недоліків ніж переваг.
Які висновки має зробити Україна.
NV Преміум це:
або
Продовжити читати матеріали відкритого доступу
назад до входу
Ми відправили вам лист з посиланням на створення нового пароля
Якщо лист не прийшов протягом декількох хвилин, будь ласка, перевірте папку Спам.
У разі виникнення проблем, будь ласка, напишіть в службу підтримки support@nv.ua