Хто вам допомагає, президент чи прем'єр? Підприємці отримали легальний інструмент впливу — NV Бізнес дізнався імена перших лобістів

За інформацією джерел редакції, першими офіційними лобістами, зареєстрованими у Реєстрі прозорості Національного агентства з питань запобігання корупції, стали Максим Джигун (ТОВ Good Politics) і Віктор Залізнюк (ТОВ Ader Haber Government Affairs). Цей крок став символічним стартом практичного запуску механізму прозорого лобіювання в Україні, відкривши нову епоху легальної взаємодії бізнесу та держави.

Голова НАЗК Віктор Павлущик вважає, що нова система докорінно змінює спосіб впливу на ухвалення державних рішень. Якщо раніше це здебільшого відбувалося кулуарно та неформально, то тепер — через відкриту реєстрацію.

За його словами, реєстр створює для бізнесу умови легального представництва інтересів і прозорої участі у формуванні законодавства, для держави — механізм зворотного зв’язку з приватним сектором, а для суспільства — гарантії прозорості.

Він нагадав, що протягом року НАЗК провело понад 20 консультацій із потенційними суб'єктами лобіювання та врахувало їхні пропозиції під час підготовки системи. Павлущик подякував міжнародним партнерам за допомогу.

Анастасія Язерська, керівниця відповідального за реєстр відділу НАЗК пояснює: закон визначає ключові поняття, правила функціонування реєстру, методи лобіювання, права й обов’язки суб'єктів.

Лобіювання, за її словами, означає діяльність, спрямовану на вплив у комерційних інтересах на посадових осіб під час просування нормативно-правових актів. Лобістами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, зокрема іноземні.

Статус суб'єкта набувається з моменту реєстрації, а вся діяльність підлягає звітуванню.

Водночас вона наголосила, що предметом лобіювання не можуть бути питання мобілізації, воєнного стану, застосування Збройних сил, укладення миру чи зміни території держави — такі обмеження діють з огляду на війну.

Об'єктами лобіювання визначено Верховну Раду, президента, Кабінет Міністрів, міністерства та органи місцевого самоврядування. Публічна частина реєстру вже доступна онлайн.

Відповідаючи на запитання журналістів, Павлущик зазначив, що в перспективі кількість зареєстрованих лобістів може зрости до рівня ЄС, де у Transparency Register нині близько 15 тисяч учасників. Для України ж досягнення таких масштабів — завдання щонайменше на десятиліття.

Окремо Язерська пояснила, що діяльність медіа, суб'єктів електронних комунікацій та державних банків не підпадає під визначення лобіювання, адже закон не поширюється на суб'єктів публічного права чи державної власності.

У НАЗК гадають, що дотримання правил, визначених у законі, позитивно вплине на ухвалення рішень у державі, підвищить інвестиційну привабливість України та забезпечить прозорість влади.

«Ми свою роботу не приховуємо» — Очеретько, Philip Morris

Євгенія Очеретько, GR-менеджерка Philip Morris, наголошує: для компаній, які давно працюють у межах прозорого й етичного лобізму, новий закон не стане революційним.

«Ми займаємось лобізмом багато років і робимо це в хорошому сенсі цього слова — методами, які відповідають українському законодавству та підходам до лобіювання у країнах із розвиненою культурою, зокрема США та ЄС», — зазначає вона.

За її словами, головна зміна для «білих» лобістів полягатиме у додаткових адміністративних процедурах: реєстрації в Реєстрі прозорості та поданні звітів двічі на рік. Звіти міститимуть інформацію про сфери лобіювання (податки, економіка, бюджет тощо), конкретні питання, дати й учасників зустрічей із посадовцями, а також витрати.

«Ми свою роботу не приховуємо. Закон дає змогу суспільству бачити наші контакти з владою», — підкреслює Очеретько.

Вона пояснює, що закон обмежує лобіювання лише діяльністю, пов’язаною зі створенням, зміною чи скасуванням нормативно-правових актів. Тому публічні заходи на кшталт слухань у парламентських комітетах можуть вважатися лобіюванням, якщо вони стосуються законодавства. А от роз’яснення чинних актів чи будь-які загальні консультації — ні.

Попри це, GR-фахівчиня вбачає певні ризики у системі санкцій. Найсуворіша з них — виключення з реєстру на рік: «Це може загнати порушників у тінь, тоді як штрафи у 5−10 тисяч гривень виглядають радше символічними. Виходить, що карати будуть тих, хто намагається працювати прозоро, а ті, хто ухиляється від реєстрації, уникатимуть відповідальності».

Водночас Очеретько підкреслює, що слід чітко розділяти хабар і лобізм: «Лобізм — це не „принести конверт“. Це законний механізм просування інтересів завдяки ретельно продуманій аргументації».

Вона прогнозує, якщо для GR-фахівців, що займають посади в компаніях, зміни будуть мінімальними. А для спеціалізованих лобістських фірм навпаки відкриються нові можливості — особливо у співпраці з міжнародними корпораціями, які цінують прозорість. Ефективність нових правил стане зрозумілою після лютого 2026 року, коли з’являться перші звіти.

«Експерта вважати експертом, а GR-ника — GR-ником», — Артем Фреюк, ЄБА, радник Київстар

Артем Фреюк, співголова комітету з лобіювання та прозорих політик Європейської бізнес асоціації (EBA) й GR-радник у Київстар, називає закон «кроком до прозорості».

«Це про світові практики. У США законодавство про лобіювання діє давно, там сформувався цілий ринок таких послуг. Якщо ти лобіюєш прозоро, тобі нема чого боятися», — каже він.

Втім, Фреюк у спілкуванні з NV визнає: нинішня редакція закону вийшла надто зарегульованою і складною для впровадження. Саме тому бізнес ініціював зміни (законопроєкт № 13339), які вже зареєстровані у парламенті.

Зокрема, йдеться про уточнення статусу експертів: якщо фахівець бере участь у нарадах уряду, його не слід автоматично вважати лобістом. «Експерта вважати експертом, а GR-ника — GR-ником», — наголошує Фреюк.

Особливу проблему, за його словами, створює звітність для великих асоціацій на кшталт EBA, до складу якої входять 938 компаній. «Для організацій із сотнями членів, що ведуть десятки проєктів, звітність у нинішньому форматі є малопідйомною», — пояснює він.

Фреюк додає, що бізнес очікує відтермінування санкцій на рік, аби компанії встигли адаптуватися й відпрацювати процеси. «Цей рік потрібен, щоб обкатати процес, подати перші звіти й отримати зворотний зв’язок від НАЗК», — підкреслює він.

Водночас експерт сумнівається, що закон ускладнить життя українським компаніям, які раніше налагодили неформальні контакти з чиновниками: «Якщо компанія працює прозоро, незалежно від того, українська вона чи міжнародна, проблем не буде. Закон змінює конотацію слова „лобізм“ із негативної на цивілізований механізм взаємодії бізнесу і держави».

Фреюк визнає: завжди існуватимуть спроби обходити правила через «сірих» посередників чи колишніх урядовців. Проте він переконаний в тому, що чим привабливішим ставатиме «білий» ринок, тим менше шансів у тіньових практик.

«Ніхто, крім нас, не зробить діалог бізнесу й держави ефективним», — Глазкова, СУП

Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців (СУП), нагадує, що її організація давно обрала шлях прозорого лобіювання. Спілка зареєстрована у Transparency Register ЄС, де представляє інтереси українського бізнесу, а також має власну GR-спільноту.

Глазкова підкреслює: в Україні лобіювання лише формується, і є низка питань, що потребують доопрацювання. Серед них — ризик неправильної кваліфікації діяльності компаній і громадських організацій, тіньові практики, які несуть фінансові та репутаційні ризики, а також концентрація лобіювання у великих асоціаціях через складність адміністрування.

«Штрафні санкції варто відтермінувати, щоб бізнес мав час протестувати закон і уникнути неправильного тлумачення норм», — радить вона.

Відкриття Реєстру прозорості Глазкова називає новою ерою для бізнесу взаємодії з владою: компанії зобов’язані будуть фіксувати свої зустрічі, подавати звіти про договори та витрати на лобіювання.

«Це наблизить нас до європейських стандартів і зробить процес представлення інтересів відкритим для суспільства», — каже вона.

Водночас Глазкова радить бізнесу вже зараз адаптувати внутрішні процеси, а саме, створювати системи обліку зустрічей і витрат, впроваджувати політики прозорості, призначати відповідальних за ведення реєстру й навчати персонал.

«Закон „Про лобіювання“ — це важливий крок на шляху євроінтеграції. Але головне — усвідомлення бізнесом своєї відповідальності у захисті інтересів. Ніхто, крім нас, не зробить діалог бізнесу й держави справді ефективним», — підсумовує вона.