«Дбайливий» Уряд поспішив заспокоїти населення, мовляв, всі заходи для пом'якшення удару по бюджетах малозабезпечених сімей прийняті. Але широко розрекламована програма надання всім нужденним субсидій на оплату послуг ЖКГ виявилася черговою мильною бульбашкою. Поясню чому.
У всьому світі субсидії використовуються як тимчасовий інструмент, який допомагає найбіднішим верствам населення пережити реформи. Однак в Україні субсидії на оплату послуг ЖКГ виявилися єдиним результатом "реформ". Це та сама сфера, в якій корупція квітне буйним цвітом. Уряд, зобов'язавшись підняти тарифи до "економічно обґрунтованих" і скоротити бюджетні дотації монополій, придумав схему, яка передбачає ті ж дотації з держскарбниці, але тепер через адресні субсидії громадянам. При цьому не змінилося нічого – монополізований ринок неефективний, тарифна політика непрозора, принципи ціноутворення туманні, а про системне підвищення енергоефективності не варто й згадувати.
Загалом, історія з житловими субсидіями викликає більше запитань, ніж дає відповідей. Мінсоцполітики регулярно вимагає у регіонів інформацію щодо кадрового забезпечення органів соціального захисту населення, і під виглядом прогнозованого збільшення кількості звернень про призначення житлових субсидій просто нав'язує українцям субсидії. Чому це раптом Уряд так розщедрився і вирішив роздавати субсидії та знижки майже всім охочим?
Очевидно, що влада навмисно хоче охопити субсидіями якомога більше населення по регіонах, оскільки це дасть можливість маніпулювати мільярдними сумами (в держбюджеті-2017 на субсидії закладено 51 млрд грн, і ця сума, як запевняють у Кабміні, може бути збільшена). При цьому люди ці субсидії на руки не отримують. Гроші надходять з держбюджету на рахунки підприємств-монополістів, які постачають газ, електроенергію, тепло, воду. А належать ці монополії олігархам, які колись за безцінь скупили їх як "збиткові" у держави.
З кожним днем система субсидування населення стає ще більш неефективною і працює виключно на збагачення олігархів, в тому числі російських. Держава радіє тому, що підтримує високе енергоспоживання населення, і вкладає в це величезні суми, щоб це споживання зберігалося. Уряд звітує про те, що в грудні 2016 року, наприклад, субсидії отримали вже понад 6,5 млн сімей, або 43,6% до загальної кількості домогосподарств. І при цьому влада активно закликає збільшувати цю цифру.
Розроблено навіть цільові показники охоплення субсидіями населення, які доведені до областей і міст. Вони нібито говорять про те, що до системи субсидій потрібно залучити якомога більше громадян, які потребують такого захисту. І ось завдання від Уряду – на місцях збільшити число одержувачів субсидій: кожній області, кожному місту виконати ці показники. По суті, Мінсополітики просто змушує збільшувати субсидії на догоду олігархам. А ось, власне, і «диво-розпорядження»:
В чому суть «гри в субсидію»? Коли громадяни оформляють субсидію, держава «дбайливо» починає сама платити за їхніми комунальними рахунками - облгазам, обленерго і т.д. Всі ці організації є приватними компаніями-монополістами, в кишенях яких осідають держвидатки. Тобто громадяни самі не бачать грошей, які за них платить держава, гроші проходять повз них і, як наслідок, – громадяни не сильно замислюються над цим процесом. А процес більш ніж цікавий. Держава не дивиться, скільки реально споживає громадянин, а платить за таку кількість, яку взагалі фізично нереально за місяць спалити. У 2016 році це було 5,5 кубометрів газу на місяць на один квадратний метр житла. Хоча фактично населення не споживає більше 4, максимум 4,3 кубометра. Різниця між реальним споживанням і нормативом настільки велика, а схеми розкрадання бюджету настільки очевидні, що привести норматив до реальних значень стало вимогою МВФ. І держава нібито і пішла на поступки – в 2017 році норматив зменшили з 5,5 кубометрів до 5,0, проте це все одно далеко від реального споживання.
Але майстри «гри в субсидію» знайшли обхідний шлях - якщо дельта з кожного громадянина тепер менша, потрібно збільшувати кількість громадян у системі субсидій. І ось «геніальне» рішення: в 2016 субсидіями користувалися близько 6 млн сімей, а в 2017 Уряд має намір «потурбуватись» про 9 млн сімей. Тепер зрозуміло, звідки нова мета Уряду залучити таку кількість домогосподарств у систему субсидій. Розмір надприбутків має залишатися незмінним. І люди задоволені, бо не платять за опалення свого житла, і державні Остапи Бендери зі збитками не залишаться.
З електроенергією ситуація аналогічна. Широковідома формула Роттердам+ робить нашу електрику такою ж дорогою, як і в Євросоюзі, при значно нижчих витратах на її виробництво. І це теж призводить до надвитрат бюджету і надприбутків структур монополістів. Очевидно, що субсидії в сьогоднішньому вигляді не тільки неконтрольовано годують олігархів, але й не стимулюють одержувачів до економії!