«Після місяців переговорів». Що отримали і що втратили агроекспортери в оновленій торговій угоді з ЄС — розбір NV Бізнес

Текст нової угоди про торгівлю з ЄС поки не опублікований. Тому аналітичні розрахунки поки базуються на попередньо відомих даних. А саме — офіційному проєкті Єврокомісії, який визначає параметри нового торговельного режиму. Якщо характеризувати нові правила поставок української агропродукції до ЄС, вони кращі для деяких виробників, ніж у 2021 році. Але гірші, в першу чергу, для зерновиків, ніж умови торгівлі без квот, які діяли у 2022—2024 роках.

Квоти зросли для української курятини — з 90 тис. т до 120 тис. т на рік, яєць та альбумінів — з 6 до 18 тис. т, пшениці — з 1 млн т до 1,3 млн т, кукурудзи — з 650 тис. т до 1 млн т, ячменю — з 350 тис. т до 450 тис. т. Борошно отримало квоту на рівні 30 тис. т, для цукру вона зросла майже вп’ятеро— з 20, 070 тис. т до 100 тис. т. Відтепер більше майже вшестеро постачатимемо меду до ЄС — квоту збільшено 6 тис. т до 35 тис. т. На масло її більш ніж подвоїли — з 3 тис. т до 7 тис. т. Знежиреного молока постачатимемо без мита 15,4 тис. т замість 5 тис. т. Консервованих томатів — 25 тис. т замість 10 тис. т. З 20 тис. т до 30 тис. т збільшено обсяги експорту яблучного соку.

За даними Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) значне зростання торкнулося й переробленої продукції: квота на висівки зросла на 405% (до 85 тис. тонн), на ячмінну крупу та шрот — на 423% (до 33,2 тис. тонн). Квота для етанолу збільшилась зі 100 тис. т до 125 тис. т.

ЄС лібералізував торгівлю для менш чутливих продуктів. Це означає, що тарифні квоти скасовуються для таких товарів, як: гриби, ферментоване молоко, перероблене молоко та вершки, харчові препарати, зазначають в УКАБ.

Важливо, що Євросоюз погодився на нові підквоти для продукції з вищою доданою вартістю. Наприклад, борошно з пшениці, ячменю та кукурудзи, яке тепер має окрему квоту в 30 тис. тонн. До цього її «з'їдала» загальна квота на зерно.

«Раніше обсяги експорту таких товарів зараховувались у межах квоти на сировину, з якої вони виготовлені. Зокрема відокремлено з існуючих квот борошно з пшениці, ячменю та кукурудзи, експорт якого раніше враховувався в загальних квотах на пшеницю, кукурудзу та ячмінь. Це нововведення стимулюватиме експорт продукції з вищою доданою вартістю. Тепер експортери можуть безмитно поставити до ЄС не лише 1,3 млн тонн пшениці, але й додатково 30 тис. тонн борошна з неї», — зазначає УКАБ.

Змінилася і логіка агрегації окремих товарів у групи, помітили в Центрі економічних стратегій. «Коли кілька близьких за властивостями або взаємозамінних товарів входять до однієї групи, ці товари ділять один і той самий ліміт. У новій версії угоди частину товарів (наприклад, птицю, масло, кукурудзу) роздрібнили на підквоти. Але об'єднано деякі похідні цукру та крохмалю у більші групи», — розповіла NV Бізнес старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Яна Охріменко.

У Центрі економічних стратегій підрахували, що порівняно зі старими квотами, що діяли у 2021 році, потенціал безмитного експорту зростає приблизно на $630 млн на рік.

Що виграли країни ЄС?

Україна, зі свого боку, збільшить квоти для європейських товарів: свинина — з 20 тис. тонн до 45 тис., м’ясо птиці — до 120 тис., цукор — до 100 тис. тонн. «Оскільки оновлена домовленість враховує інтереси обох сторін, то зі свого боку, Україна також збільшить обсяги квот для європейських товарів. Це сприятиме поглибленню взаємних торговельних відносин», — підсумовують в УКАБ. І загострить конкуренцію між нашими виробниками та європейськими на ринку України.

Хто втратив і скільки

По важливих експортних групах нові квоти значно ширші за попередні. Та все ж вони нижчі за реальний експорт 2024 року, який здійснювався в режимі АТМ — без квот.

«Хоча нові тарифні квоти пропонують значне розширення порівняно зі старими тарифними квотами, для кількох продуктів вони залишаються значно нижчими за фактичний експорт України у 2024 році в рамах автономних торговельних заходів», — коментує Яна Охріменко.

За оцінками її колеги з ЦЕС Вероніки Мовчан та German Economic Team, загальне скорочення експорту до ЄС сягне $1,144 млн на рік. Втрати несуть сім квот: пшениця, ячмінь, птиця, яйця, цукор, яблучний сік та мед. Для пшениці, цукру й ячменю квоти «обмежувальні» — експорт зупиниться після їх вичерпання. І це погана новина для українського зерна — доведеться шукати нові ринки збуту.

Найбільший удар прийдеться на пшеницю. «Експорт пшениці зменшиться на $894 млн дол. на рік, що становить чотири п’ятих від загального скорочення експорту до ЄС. Інше помітне скорочення очікується для цукру, птиці, ячменю та яблучного соку», — підкреслює Охріменко.

Що думають експортери

Сектор птахівництва ностальгує за безквотним режимом торгівлі з ЄС і не покладає особливих надій на нові квоти. «Галузь птахівництва експортно орієнтована. Особливої важливості експорт до ЄС набув з початком військової агресії. Завдяки лібералізації торгівлі з країнами ЄС у 2022 році вдалося зберегти, а потім і відновити обсяги виробництва», — розповідає NV Бізнес Сергій Карпенко, директор виконавчий Асоціації Союз птахівників України.

За його словами, оновлена квота на яйця швидко вичерпається, і, як і раніше, виробники постачатимуть надлишки з митом. За даними пана Карпенка, за 9 місяців 2025 року експорт яєць до ЄС сягнув 77,5 тис. тонн, а прогноз на 2025 рік — 105 тис. тонн, що значно більше за квоту у 18 тис. т.

«Єдиний позитивний момент від збільшення квоти — сплата мита буде здійснюватись з меншого обсягу експорту й експортери отримають додатковий фінансовий зиск від постачань на європейський ринок», — каже Карпенко.

За його словами, для м’яса птиці зростання квоти на 33% також не покриє потребу в експорті, але високий попит від європейських імпортерів і модернізація потужностей дадуть поштовх до 115−120 тис. тонн експорту у 2026-му, стверджують у Союзі птахівників України.

Молочна галузь вітає збільшення квот на молочну продукцію, але переробники молока менш оптимістичні через глобальні цінові війни, які вже призвели до здешевлення молочної продукції в ЄС. «Квоти зросли вдвічі-втричі для згущівки, свіжої продукції, сухого молока й масла, але я не думаю, що при збільшенні квоти та різкому здешевшанні готової молочної продукції в ЄС нас урятує цей ринок», — розповів NV Бізнес Арсен Дідур, виконавчий директор Спілки молочних підприємств України.

За його даними, ціни на молочну продукцію в ЄС обвалилися: масло з 8 євро/кг до 5 євро, сир — з 3,8−4 до 2,9 євро/кг, сухе молоко — з 2 тис. євро/т до 1,95 тис. євро/т. А це ті рівні, які не дозволяють поки конкурувати нашим переробним підприємствам в ЄС, зокрема — по маслу, експорт якого до ЄС був майже зупинений у вересні цього року.

Борошномели святкують перемогу. «Цю квоту ми вистраждали. 10 років ми були в квоті з пшеницею, не могли в повному обсязі скористатися можливостями експорту до ЄС. Тепер ЄС пішов назустріч, дав окрему квоту, ми задоволені», — ділиться з NV Бізнес директор Спілки Борошномели України Родіон Рибчинський.

Обсяг квоти у 30 тис. тонн поки влаштовує виробників борошна. У 2024−2025 маркетинговому році вони експортували до ЄС 20 тис. тонн продукції, у поточному році вивезли до ЄС вже 16 тис. тон. До кінця цього року обсяги експорту складуть приблизно 22−23 тис. т, а в наступному — 30 тис. т, планує Спілка Борошномелів України.

«Під час АТМ експорт був вищим за нинішню квоту, потім обсяги зменшилися і нові квоти нас влаштовують у поточному періоді. Наразі ми працюємо в ринкових умовах, конкуруємо і між собою, як українські компанії, і з європейськими постачальниками борошна, тому тепер все залежить від маркетингової стратегії, він уміння компаній торгувати, підлаштовуватись під вимоги споживачів», — зазначає Рибчинський. За його словами, в 2028 році квоти будуть переглядатися. «До того часу у нас є можливість напрацювати канали збуту, дистриб’юторів. Краще радіти тому, що є, ніж не радіти нічому», — підсумовує Рибчинський.

Оновлена торгова угода з ЄС відкриває для українських агроекспортерів нові можливості, зокрема через розширення безмитних квот на $630 млн щорічно порівняно з 2021 роком з акцентом на перероблену продукцію (мед, молочні товари, борошно, крупи). Водночас, повернення до квотного режиму призведе до скорочення експорту на $1,14 млрд на рік, переважно за рахунок зернових (пшениця, ячмінь) та цукру.