МСЕК, КНДР, Трамп. Жовтень показав антирекорд з негативу в соцмережах українців

Вже наступного дня після свята стався перший вагомий пік негативу (-23 пункти). Військове командування заявило про вихід Сил оборони з Вугледара після понад 2 років оборони. Західні й вітчизняні експерти разом з медіа аналізували причини поразки України й пришвидшення темпів наступу РФ. Ширилися свідчення самих військових про складний вихід з оточення, велике виснаження, відсутність ротацій, ресурсну перевагу росіян. Помітні мітинги військових, які пішли в СЗЧ (в Миколаєві), їхнє незадоволення діями командирів, звинувачення в нехтуванні життями бійців.

Паралельним курсом ішов ще один трек в інфополі - корупційний. Заява СБУ про затримання очільниці Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи з 6 млн доларів, зароблених на фіктивних інвалідностях, викликала національний резонанс. Фото сина затриманої в ліжку з грошима обросло мемами. Тема стала рушієм комунікації початку змін в системі: перевірки в інших областях, скасування висновків про інвалідність, рішення ліквідувати МСЕК. Кампанія не обмежилась одиничною хвилею поширення офіційної інформації. Навпаки, влада натиснула на больову точку зі сподіваннями знищити чергову корупційну практику, терпець щодо якої урвався в контексті мобілізації - через спроби уникнення її на тлі дефіциту людей та бюрократичного пекла для військових і цивільних з реальними каліцтвами.

Крім того — сплеск негативних емоцій через стихійні рейди ТЦК після концерту "Океану Ельзи" й зустрічний гнів військових на «ухилянтів». В суспільній уяві вималювалася неприємна картинка: одні відкуповуються та крадуть, інших «хапають на вулиці».

Продовжили песимістичний марафон раптова звістка про перенесення Рамштайну через ураган у США та підвищення податків. Антикризова експертна комунікація поважності причини відкладення поїздки Джо Байдена до Європи (на тлі сподівань, що Україні мають чи то збільшити військову допомогу, чи то запросити в НАТО) так і не змогла усунути загального невдоволення демократами в межах їхньої політики «контролю ескалації». А ось тему податків за ступенем впливу на настрої українців можна порівняти з ухваленням закону про мобілізацію на початку цього року.

Ось така інформаційна картина першої третини жовтня, з коливаннями Індексу від -10 до -23 пунктів.

З початку другої третини місяця соцмережі активно транслювали інсайди західних медіа та іноземних розвідок (зокрема Південної Кореї) про залучення на боці РФ військових з КНДР. Вже 14 жовтня В.Зеленський підтвердив ці чутки («фактичне включення у війну»). Наступного дня Індекс впав з позначки -11 пунктів до -26: відбулося значне підігрівання тривожних настроїв з використанням заяв посадовців (як-от секретаря РНБО Олександра Литвиненка про наміри РФ щодо ударів по енергетиці, зокрема балістичними ракетами з тієї ж КНДР), військових (про те, що КНДР може серйозно вплинути на фронтову ситуацію), західних політиків і аналітиків. Так чи інакше — саме ці групи спікерів, а не росіяни — володіли ініціативою в комунікації загроз з боку КНДР, що можна вважати комунікаційним успіхом.

16 жовтня фокус уваги змінила презентація Плану перемоги Володимира Зеленського. Індекс зробив стрімкий стрибок до рівноваги (-8 пунктів). Влада гарантувала собі контроль над порядком денним на подальші 3−4 дні, навіть якщо не завжди отримувала прихильні відгуки. Тут варто зауважити незбіг цільових аудиторій: план адресований «колективному Заходу», а першими офлайн-реципієнтами стали депутати Верховної Ради. Тож звинувачення опозиції в надмірності вимог (ще раніше на Заході характеризували план як «список побажань») та небажанні докладатися до перемоги власними зусиллями, не забарилися. Певним чином цей план став і відповіддю в умовах посилення перемовної риторики й обіцянок швидкого закінчення війни (як-от від Дональда Трампа за 24 години). Влада зробила спробу перейти від позиції винятково прохача допомоги («Зеленський — найкращий продавець в історії») до транзакційного підходу: ви нам — НАТО, зброю і дозволи, ми вам — контингент у Європі та цінні природні ресурси.

Наступний привід для значного оптимізму стався вже в ніч проти 19 жовтня — обмін полоненими. Утім, навіть така довгоочікувана звістка (серед звільнених — 34 «азовці», журналіст Максим Буткевич) досить швидко, до середини доби, змінюється рутиною — про ТЦК, корупцію, фронт, обстріли тощо.

Зрештою, рутиною, яка істотно не схиляє шальки терезів у бік позитиву, стали влучання по російських тилах. Їх не бракувало й у жовтні (серед іншого — удар по нафтобазі в Феодосії, що запам’ятався тривалою пожежею). Втім, саме ці атаки не дають соцмережам остаточно провалитися в песимізм. 22 жовтня — на тлі атак по ТЕЦ та спиртзаводах РФ і обнадійливих новин про допомогу від партнерів (позика G7 за рахунок заморожених активів, пакет допомоги від США) — Індекс знову перебував на доволі високому, як для нинішнього періоду, рівні -8 пунктів.

А 24 жовтня — на тлі заяви ГУР про прибуття військових КНДР на Курщину та невдоволення браком світової підтримки (апофеозом стала присутність Антоніо Гутерріша на саміті БРІКС в Казані) — Індекс перетнув позначку -33 відсоткові пункти. 27 і 29 жовтня також фіксувалися значення нижчі за -30 пунктів: -35 і -33 пункти відповідно. Конкретних приводів для цього могло і не бути: користувачі соцмереж просто дедалі частіше скаржаться на втому від війни. Або ж знову бентежить продовження російського наступу на Донбасі.

Між цими часовими проміжками песимізм частково гасять змішані емоції щодо раптового рішення роздати по 1 000 гривень кожному українцю. Опозиція та економісти сприймають це як популізм, військові обурені на тлі дефіциту забезпечення армії, адвокатами ж рішення влади виступають хіба що спікери самої влади (як-от заступник міністра економіки). Проте такі роз’яснення — про походження та ціль виділення коштів, а також способи їх використання, зокрема в якості донату на ЗСУ — явно відставали від самих рішень або не були надані належним чином. Тож цей раунд у комунікації виграли політична опозиція та критичні до влади блогери.

Повсякчас на настрої тиснув і міжнародний контекст: вибори в США (падіння рейтингів Камали Гарріс, перемога Дональда Трампа), Грузії (перемога проросійської «Грузинської мрії») та Молдові (заледве за підтримки діаспори на референдумі перемогли прихильники євроінтеграції, а на виборах — проукраїнська Майя Санду).

Наприкінці третього року повномасштабного вторгнення інфопростір стикається з песимізмом, що продиктований браком відчутного прогресу в розв’язанні складнощів, з якими стикається держава. На тлі депресивних новин про втрати нових територій, на користь ворога проблем у тилу (з корупцією, мобілізацією тощо), здається, стає лише більше. Навіть те, що влада фреймує первісно як боротьбу з корупцією (як-от реформа МСЕК), для неї стає поразкою. Пересічні користувачі усе одно — під впливом критики влади, нехай і конструктивної - лишаються переконані, що проблеми нездоланні, звичайними посадками їх не вирішити, потрібні справжні зміни. Зрештою, в такому насиченому негативом інформаційному полі стає складно розрізнити, коли прогрес дійсно відбувається, а які речі лишаються досі за бортом уваги і влади, і громадськості - що, зокрема, є ласою здобиччю для російської пропаганди.

І тут — в офіційній та експертній комунікації - варто враховувати, що багато змін не можуть відбуватися в «турборежимі», бути чесними з громадянами й пояснювати, що десь перепони може чинити бюрократія і тому зміни будуть повільними. При цьому навіть цілком очевидні зрушення (як-от з діджиталізацією процесів у Міноборони, що дозволила уникнути черг і стосів паперів) не подаються як системні зміни, а лише як точкові. Тому потрібно наголошувати на поступових, але невідворотних змінах, які проводить держава і які рано чи пізно дадуть бажані результати. Пасує зміна оптики в комунікації гучних затримань на шляху до таких змін: необхідні пояснення, чому це про ефективну роботу правоохоронців, а не про тотальний колапс інституцій, як може здаватися найпринциповішим критикам влади і як це намагаються подати росіяни. Зрештою, слід підкреслювати, що затримання — це також позитивний підсумок попередніх років реформи й самої правоохоронної системи, за результатами яких система стала краще реагувати на виклики.

Загалом жовтень повторив антирекорд липня цього літа, коли в соцмережах негативні дописи переважали позитивні з показником Індексу в мінус 17 пунктів.

Тест на інформаційну стійкість триває - з уже відомими результатами виборів у США, але й непевним загальним міжнародним становищем та непередбачуваністю змін на фронті, куди Путін кинув усі доступні йому сили, щоб отримати якісь результати до початку роботи нової адміністрації у Вашингтоні. Сподівання на швидкі зміни можуть боляче вдарити по настроях українців і додатково їх погіршити напередодні зими, яку тільки ледачий не назвав складною. Зневіра ускладнює роботу на перемогу і полегшує росіянам здійснення деструктивних інформаційних операцій (як-от через ресурси, що займаються зривом мобілізації). Й навпаки: глибше прокомуніковане розуміння причин наявних проблем сприяє конструктиву й змінам на користь України, задля її виживання.