Насправді, мало хто знає, але перше рішення, яке було прийнято більшовиками, – це рішення забрати землю у селян.
Декрет Леніна було прийнято о другій годині ночі, одразу після взяття влади. Суть декрету про землю полягала в тому, що приватна власність на землю забороняли. Цю землю вилучали, була заборона її купівлі-продажу, здачі в оренду та інші види відчуження. Далі вилучали худобу, засоби виробництва, потім всі врожаї. Тобто фактично переламували хребет українській нації. Це було чітко зв’язано з питанням землі.
Нижче пряма цитата Леніна:
"Найсправедливіше вирішення земельного питання повинно бути таке: 1) Право приватної власності на землю скасовується назавжди; земля не може ні продаватися, ні купуватися, ні здаватися в оренду чи в заставу, ні будь-яким іншим способом відчужуватися".
Більшовики дуже чітко розуміли, що питання свободи і питання незалежності дуже сильно залежить від питання землі. І 70 років насправді тримали Україну в земельному рабстві.
Сучасний мораторій на продаж землі в Україні сильно наслідує комуністичний декрет. З приводу більшовиків усе зрозуміло. Але питання, чому українська влада, у тому числі постмайданна, не дає земельної свободи українцям? Не дає можливості їм вільно розпоряджатись своєю землею. Існують якісь не зрозумілі страхи з цього приводу.
За кордоном українець, який володіє землею і має приватну власність на неї, може її вільно купувати і продавати. Як результат, є досить-таки заможним. Те ж саме стосується нащадків українців, які володіють землею за кордоном. Вони є досить заможними. Як приклад, історія аргентинця Густаво Гробокопатель, предки якого є вихідцями з України.
Густаво називають аграрним магнатом у Аргентині. Більше ста років тому його дідусь емігрував з України, а тепер його нащадок чи не найбільший аграрій у країні, консорціум якого займається культивацією сотень тисяч гектарів землі. Нащадок українських емігрантів здійснив справжню революцію у аргентинському сільському господарстві.
Тому там, де є приватна власність на землю і повноцінне право нею розпоряджатись, з українцями нічого поганого не стається. Навіть навпаки, вони багаті та заможні. А от в Україні їм чомусь забороняється бути земельно вільними і вони живуть у бідності.
Мені здається, що після сторіччя земельної неволі, ми повинні забити остаточний цвях у труну комунізму та більшовизму. І нарешті зробити землю вільною, давши можливість українцям вільно нею розпоряджатись.
Адже, на моє глибоке переконання, українська нація ніколи не буде сильною та вільною, поки не буде вирішено земельне питання.