У нашому випадку, що конкретно знаходиться в наших сміттєвих баках, в якій кількості, а вже потім вирішувати, що з цим робити і який метод буде найефективнішим з урахуванням необхідних витрат і користі, який він може принести.
Нижче наведено дві таблиці морфології твердих побутових відходів (ТПВ). Перша – це м. Одесса, дослідження змісту ТПВ проведене міжнародним консорціумом IRIS в місті в 2015 році. Відразу зазначу, що дослідження проводилися влітку. Показники морфології зима-весна дещо відрізняються від літо-осінь, але в процентному співвідношенні зміни не значні. Інформація другої таблиці була надана компанією Waste Management System м. Київ. Компанія встановила більше 200 контейнерів в м. Київ заглибленого типу Molok фінською технологією. Ця ж компанія володіє сортувальною лінією для ТПВ, за результатами роботи якої і була надана інформація про зміст ТПВ м.Києва.
Таблиця 1. Середньо зведені дані морфологічного складу ТПВ за даними дослідження об'єктів накопичення відходів в м Одеса
Таблиця 2. Інформація по корисним фракціям в складі ТПВ за даними наданими компанією Waste Management System м. Київ
*дані дослідження стандартних контейнерів 1,1 м3
Які висновки можна зробити, виходячи з побачених даних. Зміст відходів як вторинна сировина в м. Одеса та м. Київ практично ідентичний. Я можу стверджувати, що подібне співвідношення буде у всіх великих містах України. Отже, середній показник вмісту ТПВ в міських контейнерах:
1. Ресурсно-цінні відходи – 15%
2. Відходи, які необхідно захоронити або переробити – 85%
Показники по ресурсно-цінним відходам дещо завищені, тому що в них містяться такі відходи, як кульочки, забруднені органікою і комбінована упаковка (tetra pak), які дуже важко або практично неможливо реалізувати, а це близько 4% від загального обсягу ТПВ. Але навіть якщо прийняти дане співвідношення, ми бачимо, що висока частка відходів вимагає переробки або утилізації, що є головною проблемою в побудові ефективної системи поводження з твердими побутовими відходами.
Міжнародний досвід – Франція
Наведу короткий огляд моделі поводження з відходами у Франції, для того, щоб ми розуміли, як із цим справи в Європі. Відразу скажу, що Французька модель не сама ідеальна, але і те, що створено в цій країні, для нас далеке майбутнє. Інформація надана агентством ADEME при міністерстві навколишнього середовища Франції.
Річний бюджет сфери управління з відходами у Франції на 2011 рік становив – 15,7 млрд євро. За цю суму у Франції збирають, транспортують, переробляють або утилізують 38,5 млн тонн ТПВ в рік. Це приблизно 455 млрд грн. або близько 60% від бюджету України на 2017 рік. Або близько 12 тис. грн на тонну.
Що відразу кидається в очі, так це відсоток збору вторсировини через роздільний збір – усього 13% від загальної кількості ТПВ. Це ще раз доводить, що роздільний збір розвивається дуже повільно навіть у таких розвинених країнах як Франція, яка входить в 7-ку лідерів держав світу. І подібна ситуація є в багатьох європейських країнах з великими мегаполісами, в яких дуже складно організувати роздільний збір відходів.
Механіко-біологічна переробка - 39%; Спалювання - 31%; Поховання - 30%
Переробка відходів у Франції не має певного одного напрямку – в цій країні практично однаково успішно використовують механіко-біологічну переробку, спалювання так і поховання. Способи переробки вибираються виходячи з морфології відходів з обов'язковим економічним обґрунтуванням
ЕПІЛОГ
Роздільний збір
Роздільний збір або глибоке сортування населенням відходів як вторинна сировина? Я вважаю, роздільний збір, який передбачає наявність 2-х контейнерів для сухої та мокрої фракції необхідно вводити якомога раніше. Але навіть це на даний момент в Україні, не панацея для вирішення проблеми з ТПВ. Як ми бачимо на прикладі Франції – роздільний збір не зменшує значної кількості ТПВ, що потребує додаткової переробки. Морфологічні дослідження показали, що вміст вторинної сировини в ТПВ дуже низький через те, що в більшості міст України сильно розвинені мережі пунктів прийому вторинної сировини, які в деякому роді і виконують функцію роздільного збору.
Переробка
Головне завдання переробки - знизити захоронення ТПВ до мінімуму. З урахуванням морфологічних даних, які показують високий вміст органічної фракції, найбільш прийнятною для України буде механіко-біологічна переробка ТПВ, яка включає в себе компостування, а також аеробну і/або анаеробну переробку органічних відходів, які можуть досягати до 70% від загальної кількості ТПВ. Механіко-біологічна переробка ТПВ дозволить відокремити ресурсно-ціннісну фракцію (пластик, папір, скло, метали та ін.), а органічну фракцію стабілізувати до інертної з можливістю виділення біогазу для виробництва електроенергії. Рівень переробки відходів при такому підході може досягати 96%, а викиди в навколишнє середовище відсутні.
Інвестиції необхідні для побудови заводу з механіко-біологічною переробкою стартують від 30-40 млн євро на 100 тис. тонн ТПВ в рік. При нинішніх рівнях тарифів на поховання та повної відсутності плану на підвищення цих тарифів, побудова подібного заводу в Україні – неможлива.
Фінансування сфери ТПВ
Якщо брати за приклад Францію, яка витрачає 12 тис. грн. на тонну, то сьогодні фінансування системи поводження з відходами (збір, транспортування, переробка або утилізація) в Україні має бути на рівні близько 168 млрд грн. на рік. На жаль, в Україні відсутня точна інформація про фінансування системи поводження з відходами, і ми не можемо сказати на скільки ми відстаємо від цих цифр. Звичайно, треба враховувати, що мова йде про вже створену систему, яка в Україні повністю відсутня. Яку треба побудувати, а це не просто мільярди гривень, це мільярди євро, десятки мільярдів. Також необхідно розуміти, що нашу країну чекає економічний підйом, а це збільшить кількість ТПВ створюваної населенням і суб'єктами господарської діяльності. Тому, чим пізніше ми почнемо вирішувати проблему фінансування системи поводження з відходами, тим дорожче в реалізації вона нам обійдеться в майбутньому.
Наведені вище дослідження, а також низький рівень тарифів, доводять, що на сьогодні немає ніяких мільйонів, які можна заробляти на відходах, про які так багато розповідають деякі бізнес групи.
Органам місцевого самоврядування та жителям країни час вже поставити запитання що робити з відходами, скільки це коштує і що вони готові платити. За даними Мінрегіонбуду в Україні 24% полігонів не відповідають нормам екологічної безпеки, переповнених 6%. Боюся, що насправді ці цифри вище, оскільки не кожна область готова подати погану статистику. І залишається тільки гадати, де у нас можуть з'явитися другі Грибовичі..
Вид механіко-біологічного сміттєпереробного заводу, розроблений міжнародною корпорацією IRIS для міста Києва. Глибина переробки - 96%. Продуктивність - 600 000 тонн ТПВ в рік.
Механіко-біологічний процес переробки ТПВ включає:
1. попереднє сортування ТПВ на органічну і суху фракцію;
2. сортування сухої фракції;
3. виробництво RDF палива;
4. аеробне фаза і компост органічної фракції;
5. анаеробну обробку для виділення біогазу для виробництва електричної та теплової енергії.