Сила ДТЕК чи незрілість ринку? Хто обвалив ціни на електроенергію і що це означає — розбір
Економіка15 вересня, 23:04
На початку вересня ціни на електроенергію на ринку «на добу наперед» (РДН) непрогнозовано впали майже на третину.
Частина трейдерів припускає, що це могло бути результатом маніпуляцій з боку великих учасників, натякаючи насамперед на компанію D.Trading Ріната Ахметова. За оцінками окремих експертів, за перший тиждень осені трейдери могли втратити майже 1 мільярд гривень виручки.
NV Бізнес з’ясовував, чи справді мало місце таке втручання і наскільки легко великим гравцям впливати на ринок електроенергії.
ЩО ВІДБУЛОСЬ
Передплатіть, щоб прочитати повністю
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
На початку вересня на ринку електроенергії різко впала ціна на ключовому сегменті — на ринку «добу наперед» (РДН). Якщо наприкінці серпня ціна базового продукту (BASE) складала 5121 грн за МВт·год, то на початку осені вона знизилася до 3697 грн за МВт·год. 2 вересня ціна опустилася до 3100 грн за МВт·год і залишалася на цьому рівні протягом тижня. Починаючи з 6 вересня, вартість на РДН почала зростати і до середини тижня сягнула близько 4500 грн за МВт·год.
Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, у подкасті Енергобудні зазначив: «Будь-який зовнішній спостерігач розуміє, що на ринку відбулася масштабна маніпуляція. Певні люди вирішили показати невеликим гравцям свою ринкову важливість і значимість через організацію суттєвих втрат грошей для певних категорій трейдерів». Він додав, що чекає реакції Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), адже ця подія завдала значної шкоди українському ринку електроенергії.
Андрій Жупанин, представник комітету з енергетики, додав, що у серпні Енергоатом продавав базові навантаження за ціною близько 4800 грн за МВт·год, які активно викуповували трейдери. Вони мали змогу заробляти на арбітражі — купувати електроенергію у Енергоатома і з невеликою націнкою перепродавати її назад на ринок. Наприкінці серпня компанія провела нові аукціони за ціною 5100 грн за МВт·год. Однак уже у вересні вартість електроенергії на РДН знизилася до близько 3000 грн за МВт·год.
Він додав, що трейдери у розмові з ним висловили думку, що ця ситуація сталася через дії «одного великого гравця, який хоче провчити трейдерів, показати, що гратися в такі ігри, спекулювати — практично неможливо». Трейдери, за словами депутата, недорахувались від 800 млн до 1 млрд гривень доходу.
Редакція звернулась до D.Trading по коментар з цього приводу, однак на момент публікації не отримала відповіді.
NV Бізнес також поспілкувався з регулятором. Богдан Чуб, представник НКРЕКП відповів, що комісія підготує детальний аналіз того, що сталося протягом місяця, включно з відповіддю: які санкції передбачені для гравців, що могли спотворювати ціни. Оператор ринку зазначив: його аналітики не уповноважені коментувати цінові коливання у контексті приватних інтересів.
Ігор Плетінка, директор і співвласник Новітні технології 3000, який понад 20 років працює у енергетичному трейдингу, не підтвердив і не спростував аномальність цін на ринку внаслідок дій одного з великих гравців та відмовився коментувати потенційні втрати власної компанії.
Трейдер висловив припущення, що падіння цін на електроенергію не обов’язково пов’язане з втручанням у ринок: «Якщо ціна впала з 3 гривень (за 1 кВт·год) до 2, причин може бути багато: погода, пошкодження ТЕС чи ТЕЦ або інші об'єктивні фактори», — сказав Плетінка у розмові з NV Бізнес. Однак, усі перераховані трейдером фактори, радше мали б зіграти на підвищення цін, а не навпаки.
Ще одна велика компанія, ERU Trading (зареєстрована у штаті Делавер, США), належить Ярославу Мудрому, не надала редакції коментар щодо своєї позиції. Максим Асаулюк, представник PR-служби Енергетичної компанії України (ЕКУ), що належить державі, дав зрозуміти у листуванні з кореспондентом в Facebook, що компанія передумала коментувати цінові аномалії.
Співрозмовник редакції у парламенті, обізнаний із ситуацією на ринку, повідомив, що трейдери у вересні у приватних бесідах з представниками влади скаржилися на неринкову поведінку DTEK на початку осені. Проте їм відповіли, що всі ризики під час арбітражу електроенергії є частиною бізнес-моделей їхніх компаній, тому влада не планує втручатися у ситуацію. Неофіційно українські чиновники зосереджені на підтримці промисловості, яка переживає складні часи через війну та отримала можливість короткостроково скористатися знижками на електроенергію.
Ефект зниження цін помітили на одному з найбільших металургійних підприємств країни. В АрселорМіттал Кривий Ріг розповіли NV Бізнес, що підприємство закуповує електроенергію на РДН: «АМКР отримав ефект на початку вересня від зниження ціни на РДН. Однак ми не розглядаємо це як економію. Умови зниження РДН склалися давно, Україна працює у профіциті. На нашу думку, все літо ринок тримали на найвищому рівні штучно».
СЛАБКІСТЬ РИНКУ, АБО ЗАРОБЛЯТИ НЕ ЗАБОРОНЕНО
Юрій Терентьєв, колишній керівник Антимонопольного комітету, нагадав у розмові з Delo.ua, що ще у 2016 році відомство помітило: на українському ринку генерації електроенергії фактично домінують два гравці — Енергоатом і ДТЕК. Водночас, за його словами, одного лише великого розміру компаній замало, щоб офіційно визнати їх монополістами. Для цього потрібна ключова умова — можливість самостійно визначати правила гри, зокрема встановлювати ціни. Але в енергетиці ці процеси контролює держава. Саме тому, пояснив Терентьєв, у справі проти ДТЕК АМКУ дійшов висновку: реальних доказів використання ринкової влади тоді не було.
На початок 2022 року встановлена потужність теплових електростанцій ДТЕК Енерго становила 13,3 ГВт. Ще до повномасштабної війни DTEK контролювала близько 70% теплової генерації, однак нинішні показники виробництва енергії на ТЕС і ТЕЦ не розкриваються з міркувань безпеки.
Попри те, що офіційно група ДТЕК не визнана в жодному сегменті енергетики монополією, співрозмовники NV Бізнес на ринку говорять доволі чітко, що ДТЕК разом із Енергоатомом здатні впливати на вартість електроенергії. Але один зі співрозмовників вважає, що трейдери, розуміючи подібні ризики, мали би їх враховувати.
За словами енергетичного експерта Геннадія Рябцєва, ринок електроенергії, має високу зарегульованість і низьку конкуренцію, тому будь-які дії учасників можуть кардинально змінювати цінову ситуацію. На ринку фіксуються як аномально низькі, так і аномально високі ціни в будь-який момент часу, і це не обов’язково збігається з піковими годинами.
Рябцев підкреслив необхідність завершити перехід від адміністративної до ринкової моделі регулювання, який надто затягнувся. За його словами, Кабінет Міністрів продовжує підтримувати низькі ціни на електроенергію для окремих груп споживачів, відтерміновуючи вирішення структурних проблем ринку. Зокрема мільярдні борги на балансуючому ринку. Через це великі гравці мають можливість впливати на ціну, змінюючи обсяги пропозицій або попиту для досягнення власних комерційних цілей.
Він додав, що подібні дії відбуваються через перекидання обсягів електроенергії між різними сегментами ринку: обмеження пропозиції на РДН, продаж на внутрішньому ринку (ВДР), що змінює ціни. Існує безліч способів впливу на ціни.
За словами Рябцєва, трейдери регулярно втрачали мільйони гривень через низькі прайскепи у вечірні години, проте зміни відбулися лише 1,5 року після спроб вирішити ситуацію. На його думку НКРЕКП не перебуває під впливом окремих учасників ринку, а навпаки іноді працює не на боці енергетичних компаній, а на стороні промисловості (споживачів).
Рябцєв порівняв український ринок із західноєвропейськими ринками, де немає обмежень на ціну: у пікові години ціни підвищуються при дефіциті електроенергії, а при надлишку сонячної генерації можуть падати навіть нижче нуля. В Україні ж складається ненормальна ситуація: профіцит улітку часто не знижує суттєво ціну, а під час дефіциту — її суттєво не підвищує.
На думку експерта, для стабілізації ринку необхідно скасувати всі обмеження, насамперед спеціальні обов’язки (ПСО). Однак дорожня карта зі скасування спеціальних обов’язків буде реалізована лише через шість місяців після завершення війни.