Як підтримати бізнес, де працюють люди з інвалідністю, і не створити чергову схему?

Свій бізнес

15 вересня, 11:14

Данило Гетманцев

Народний депутат, голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики

Якою буде нова система підтримки працевлаштування людей з інвалідністю, яка почне працювати з 1 січня 2026 року — очікуємо реакцію бізнесу.

Як раніше працювала схема?

  • Осіб з інвалідністю «оформлювали» тільки на папері.
  • Виробничий процес імітувався.
  • Реальних умов для праці не створювали.
  • Щоб отримати пільгу, треба було спочатку заснувати громадську організацію, вона мала створити підприємство, після найму туди 50% осіб з інвалідністю — можна було звертатися за відшкодуванням ПДВ з господарської діяльності.
  • Не бралося до уваги, що штат міг складати 10 людей, наприклад, а мільйонні підряди закривали через інші договори, що люди з інвалідністю там отримували зарплату, меншу за мінімальну.

Загалом постає питання — для чого бізнес змушувати спочатку реєструвати ГО, яка має заснувати підприємство, і лише за таких обставин держава допомагає в працевлаштуванні людей з інвалідністю?

За даними Бюро економічної безпеки, тільки у 2022 та 2023 роках такі підприємства незаконно отримали 245 млн грн відшкодування ПДВ, а ще вдалося зберегти понад 210 млн грн через відмову у відшкодуванні та вчасні превентивні заходи.

Водночас підприємства, де люди з інвалідністю справді працюють, залишаються майже без підтримки.

Чудові приклади, які сьогодні переважно розраховують на підтримку благодійників:

Good Bread from Good People у Києві - пекарня, де працюють люди з ментальними порушеннями. Вони отримують справжню роботу, зарплату, шанс на соціалізацію. Але держава не надає жодних пільг чи компенсацій. Усі витрати покриває сам бізнес і волонтери.

Подібні кав’ярні й майстерні є у Кам’янському (кафе «Барви»), Броварах (соціальне кафе @cafe21.3), Києві (кав’ярня @kaviarnia_novi_my), Луцьку (кав’ярня «Старе місто»), Вінниці (острівець_кав'ярня «Кульбабка»). Вони тримаються лише на грантах і донорській підтримці, а не на системній державній політиці.

Lady Di Atelier у Львові доводить: люди з інвалідністю можуть не лише творити, а й заробляти. Дизайнерські хустини створюються на основі картин дітей і дорослих з синдромом Дауна, аутизмом чи порушеннями слуху. Автори отримують відсоток з продажів. Засновниці називають себе «бізнесом із цінностями», бо їхня філософія — інклюзія й самозарадність.

Ми вже зробили кроки, щоб змінити ситуацію. З 1 січня 2026 року вступає в силу Закон 4219-IX. Він запускає нову систему підтримки працевлаштування людей з інвалідністю. І вперше прямо в законі визначено: що саме має виконати компанія, щоб отримати статус «підприємства трудової інтеграції» або «підприємства захищеного працевлаштування».

Простими словами: це організації, де значна частина працівників — люди з інвалідністю, а держава в обмін на це надає податкові та інші привілеї. Такі підприємства створюються для того, щоб люди з інвалідністю мали реальний шанс працювати, а бізнес отримував підтримку, створюючи робочі місця.

Але уряд не розробив і не подав у парламент законопроєкт про пільги для таких підприємств. Тому, я ініціюю розробку законопроєкту, який би допомагав усім справжнім підприємствам, незалежно від засновників, форми власності тощо. Головне, щоб там справді працювали люди з інвалідністю та отримували гідні зарплати за свою роботу.

І я хочу, щоб ця система була ефективною і справедливою. Бо якщо нові правила не узгодити з реальністю, підприємства «захищеного працевлаштування» втратять сенс і замість підтримки вони стануть ще одним бюрократичним тягарем для бізнесу. У кого є ідеї, якими мають бути такі пільги — пишіть, усі розглянемо!

Інші новини

Всі новини