Чого хочуть батьки? Володимир Козленко про кардинально новий запит на навчання

За даними Міністерства освіти та науки, близько 25% українських школярів з майже 4 млн розпочали навчальний рік у виключно дистанційному форматі. Попри те, що, здавалося б, онлайн-платформи — це прогресивні та сучасні способи комунікації та роботи в команді, вони не забезпечують належний рівень знань в українських дітей. Результати тестувань дійсно не найкращі. Крім того, в онлайн-форматі вчителям, наставникам і менторам досить складно створити умови для якісної залученості та мотивації, особливо в наших реаліях.

Важливо розуміти і той факт, що схожі проблеми спостерігаються в багатьох школярів незалежно від того, чи виїжджали вони за межі України, — усі вони все одно перебувають в єдиному інформаційному просторі та мають тут рідних і близьких.

Візьмемо, наприклад, дитину 12 років. Повноцінне офлайн-навчання без карантинних обмежень і зовнішніх загроз було чотири роки тому. Далі, через неможливість здобувати знання регулярно та у звичному режимі, йде рух із втратами. Якщо ми на секунду уявимо, що наші події тривають ще якийсь час — і ця дитина потрапляє у старшу школу — про який розвиток, підготовку до вищих навчальних закладів і майбутню професію ми можемо говорити? На такому фундаменті будинок ніяк не побудуєш.

У кожного учня прогалини в знаннях індивідуальні, і з цим теж потрібно працювати. Додаються психологічні проблеми через стрес і постійну тривожність, що абсолютно не сприяє заглибленню в шкільні предмети. Усі ці моменти впливають на стан ментального здоров’я, а отже, і на результати навчання. До того ж ситуація в родині школярів — різна, і її теж варто враховувати.

Тож, з якими запитами ми зараз маємо справу в КМDШ ВСЕСВІТ:

1. Безпека на найвищому рівні та створення здорової атмосфери в школах.

Наявність укриттів, генераторів, зарядних станцій у школах — це вже база. Так, звісно, я розумію, що багато державних шкіл досі без укриттів, тому вони й звертаються до онлайн-формату. Однак життя диктує свої правила, і дати можливість нашим дітям сьогодні навчатися нормально (наскільки це можливо) — наш обов’язок.

2. Посилена психологічна допомога.

Ми дуже за те, щоб чітко та вчасно реагувати на стан дитини, її потреби, труднощі, ситуацію в сім'ї. Підтримка на всіх етапах, спілкування, едвайзинг — важливі складові сучасної освітньої екосистеми. Без них зараз нікуди.

3. Відновлення втрачених знань.

Як ми сьогодні бачимо в КМDШ ВСЕСВІТ, цей пункт можливо реалізувати лише через індивідуальну роботу. З кожною дитиною варто спочатку попрацювати окремо, щоб визначити її особисті прогалини в засвоєнні навчальних матеріалів, адаптувати її до всіх важливих шкільних процесів, а вже потім — об'єднувати учнів у групи за схожими втратами та підтягувати разом із ними знання з того чи іншого предмету. Секретних методів, як допомогти дітям надолужити шкільну програму, немає - лише робота, робота і робота.

Ми всі розуміємо, що ще тривалий час онлайн-формат буде максимально затребуваним. Незважаючи на те, що освітня галузь намагається практикувати його з 2020 року, ми й досі бачимо певні прогалини та недоліки у роботі з онлайном. Ми, за відгуками батьків, маємо досить успішний досвід у вирішенні цих проблем. Тож наступного року плануємо поділитися із широким загалом нашими напрацюваннями, аби кожен український вчитель міг імплементувати цей досвід у свою роботу.