Як людина, яка виїхала з України на роботу за кордоном у 2000 році, і повернулася в 2010-му, і потім в 2014-му, у мене є не тільки своя думка з цього приводу, а є досвід і розуміння ситуації, зокрема зсередини державної влади.
Так ось моя думка і переконання – молодь, їдьте!
І повертайтеся. Повертайтеся з високоморальними цінностями, багажем знань і умінь, і вміння жити в гармонії з собою і соціумом.
У поточних умовах відсутності політичної волі кардинально перебудовувати країну – це найкраще рішення для розумного і думаючого покоління – освічувати себе в найкращих університетах, осягати найкращі практики, удосконалювати свої цінності в інших соціальних умовах. Рости емоційно, морально і духовно готувати себе і своїх дітей отримувати задоволення від життя.
Тільки отримавши багаж знань і досвіду, і сформувавши високоморальні цінності, зрозумівши, що таке реалізація себе – можна прийти до реального патріотизму і втілення себе заради країни та інших людей.
В решті пафос і патріотизм – а-ля-мостової і нефьодових – не вірю.
Політична брехня.
Сама пройшла через це, і поки морально і фінансово не сформувалася в самостійну особистість з цінностями, яким не звикла зраджувати через кон'юнкту́ру або пристосуванство, то гарувала на ВВП інших країн, щоб жити можна було чесно і гідно і забезпечити собі рівень розвитку.
І їхала туди, де була робота приносить зростання, задоволення і фінансову незалежність.
Коли за спіральною динамікою стаєш в свідомості, по-моєму "бірюзовим", якщо я правильно пам'ятаю, тоді починаєш жити іншими категоріями.
Про це ж нам і піраміда Маслоу говорить. Поки базовий рівень не пройшов і не переріс від "security" в творення – нехай їдуть і вчаться, і вчаться жити поважаючи себе та інших, і щоб їх будувати!
Ті, хто доросте і готовий буде вже творити для країни – вони повернуться. І навіть якщо це буде 10% – це може змінити все.