Принципи переможців. Чому засновник інжинірінгової компанії з початком війни почав переробляти сою — спецпроєкт NV

Що допомагає невеликим та середнім за розміром українським компаніям досягати успіху? Аби зрозуміти це, NV звернувся до топменеджерів та засновників фірм, які перемогли у конкурсі на кращих представників малого та середнього бізнесу Ukraine SME Awards, який редакція провела разом із ПроКредит Банком. Усі вони відповіли на три однакові запитання редакції — про свої бізнес-принципи, відносини з державою та перший зароблений мільйон.

Сьогодні редакція публікує інтерв'ю з Арсентієм Ляшенком, співзасновником компанії Скай протеїн.

Номінація Швидкий старт

Скай протеїн, заснована у 2022 році Арсентієм Ляшенком, Людмилою та Борисом Скибою, локація — Львівська область, понад 20 працівників

Завод Скай протеїн з’явився завдяки далекоглядним планам свого співвласника Арсентія Ляшенка, який ще до повномасштабного вторгнення хотів запустити великий проєкт у сфері агро й переробки. Війна трохи змінила ці плани, але не скасувала: бізнесмен знайшов партнера — фахівця у сфері ветеринарії, адже продукція підприємства застосовується у виробництві кормів, і заснував нове підприємство.

«Вивозити сільгоспсировину [у 2022 році] було майже неможливо, — пояснив NV Ляшенко. — Вона коштувала відносно дешево на внутрішньому ринку, і була дуже вигідна краш-маржа для її переробки в Україні».

Зараз завод Скай протеїн переробляє близько 110 т сої на добу. Усю соєву олію підприємство експортує, як і 40 % шроту й макухи.

Нещодавно компанія дістала грант від держави на розширення потужності, тож у перспективі зростуть як обсяги переробки — до 200 т на добу, так і кількість персоналу (до 30 осіб).

— Яких 2‑3 правил бізнесу ви дотримуєтеся завжди?

— Перше — розділяти особисті стосунки і бізнес-відносини. Якщо людина поділяє з тобою це правило, то ти зможеш мати з нею одночасно і гарні особисті взаємини, і хороший бізнес. На жаль, у нашому менталітеті ще збереглися уявлення про те, що через особисті стосунки вирішуються й ділові питання. Я противник цього.

Друге правило — обов’язкова наявність у будь-якому бізнесі стратегії, причому стратегічна діяльність має бути максимально розмежована з операційною.

Третє звучить так: не обіцяй, а пообіцяв — зроби. Але ж не обіцяти неможливо, тому що бізнес — завжди про обіцянки, угоди, контракти. Водночас часто є спокуса пообіцяти клієнту більше, аби мати в його очах конкурентну перевагу. Але якщо ти потім не будеш цього виконувати, то це не про бізнес.

— Чого ніколи не повинен робити бізнесмен у відносинах з українською державою та представниками влади?

— Усі ці правила, які я озвучив, працюють і в цій комунікації. А ще в Україні точно не варто будувати свою стратегію, відштовхуючись від того, що нинішні умови роботи будуть сталими. Окрім того, усі зміни наша держава впроваджує дуже швидко, часто необдумано, а потім намагається виправити ті проблеми, які ці зміни спричинили. Це недолік наших державних інституцій: дуже часто при вирішенні однієї проблеми виникає 5‑6 нових. Тож треба завжди мати кілька сценаріїв і не розраховувати на те, що в разі змін буде достатньо часу підлаштуватися.

— Чи можете розповісти, як заробили перший мільйон гривень?

— Це досить просте питання: мільйон гривень можна й навідкладати! Зовсім інша справа — $1 млн. Однак перший 1 млн грн був на старті мого першого бізнесу — Profinstall: це інжинірингова компанія, яку я починав з нуля у партнерстві з двома хлопцями. У них була будівельна компанія, і спочатку це був фактично її структурний підрозділ. А зараз це фірма з близько 100 людьми кваліфікованого інженерного персоналу, керівників проєктів, з офісами в Києві, у Львові, в Харкові, об'єктами від Закарпаття до Харкова, від Миколаєва до Чернігова.

Цей матеріал опубліковано в журналі NV № 7 за жовтень 2025 року. Журнал можна придбати тут.