Гроші тижня. Суспільство вимагає незалежності НАБУ і САП, бізнес отримав відстрочку на перевірки, велике будівництво повертається

У Transparency International Ukraine також зазначали, що законопроєкт може зруйнувати ключові гарантії незалежності цих українських антикорупційних органів.

Увечері 22 липня в Києві та низці інших міст України — Одесі, Львові, Дніпрі, Івано-Франківську — почалися акції протесту проти ухвалення законопроєкту № 12414. Ще більш масштабні протести пройшли 23−24 липня у багатьох містах України.

Попри протести президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт № 12414. А 23 липня, після публікації в парламентській газеті Голос України, закон набув чинності.

У ніч проти 23 липня Зеленський опублікував відеозвернення, у якому сказав, що НАБУ та САП продовжать свою роботу, попри ухвалення закону. Однак, за його словами, антикорупційна інфраструктура має бути «очищена від російських впливів».

Своє занепокоєння щодо незалежності антикорупційних органів після прийняття законопроєкту висловили міжнародні партнери України — ЄС, посли країн Великої сімки, МВФ, Організація економічного співробітництва та розвитку тощо.

Згодом Зеленський вніс у Верховну Раду новий законопроєкт про НАБУ і САП, який «забезпечить силу системі правопорядку». Цей законопроєкт № 13533 про розширення повноважень НАБУ і САП 24 липня зареєстрували на сайті парламенту. А Верховна Рада розгляне його у четвер, 31 липня, повідомив голова парламенту Руслан Стефанчук. Він зазначив, що під час розгляду законопроєкту пропонуватиме ухвалити його одразу за основу та в цілому, а також підтримати його невідкладне підписання.

Законопроєкт передбачає створення підрозділу внутрішнього контролю НАБУ, САП, БЕБ, ОГП, ДБР, НПУ за методологією, погодженою з СБУ, уточнив народний депутат Ярослав Железняк. Українська спецслужба зобов’язана буде не рідше ніж один раз на два роки проводити поліграфологічні дослідження співробітників цих відомств, які мають допуск до державної таємниці — на предмет вчинення ними дій на користь РФ.

При цьому у НАБУ і САП заявили, що законопроєкт Зеленського відновлює усі їхні процесуальні повноваження та гарантії незалежності. Вони взяли участь у підготовці тексту та закликали Раду ухвалити ініціативу президента за основу і в цілому.

Мораторій вступив в силу. Податкова й митниця з 24 липня обмежать перевірки для підприємств із низьким ризиком. Вийнятком стануть підприємства високоризикових галузей, таких як сфера підакцизних товарів, де необхідний контроль, повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.

За її словами, Кабінет Міністрів 23 липня затвердив план реалізації рішення РНБО про мораторій на безпідставні перевірки та втручання у роботу бізнесу. Також уряд доручив Державній регуляторній службі та міністерствам протягом місяця надати пропозиції щодо дерегуляції та скорочення зайвих дозволів.

За словами Свириденко, до 21 жовтня силові органи мають узгодити дії з виявлення активів під санкціями й забезпечити їх повернення в бюджет — на потреби оборони та відновлення.

Також планується запуск цифрової системи контролю та щоквартальний перегляд ефективності рішень.

«Уряд підготує зміни до КПК: відкривати нові провадження щодо бізнесу зможуть лише Генпрокурор або керівники обласного рівня», — зазначила вона. — «Наш пріоритет — справедливість, а не толерувати вибірковість».

«Велике будівництво» повертається. Уряд запускає експериментальну програму, за якою підрядник братиме відповідальність і за розробку проєктної документації, і за виконання будівельних робіт. «Запускаємо експериментальний проєкт Проєктуй і будуй, він дозволить швидше будувати чи відновлювати житло, лікарні, школи та іншу важливу інфраструктуру», — заявила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко. За її словами, цей проєкт змінить підхід до будівництва: держава проводитиме тендери не на проєктування, а на повну реалізацію об'єкта «під ключ».

«Це європейська практика, відома як Design-build (дослівно „проєктування-будівництво“), такий підхід давно застосовується у ЄС як ефективний механізм. Підрядник братиме на себе відповідальність і за розробку проєктної документації, і за виконання будівельних робіт», — зазначила Свириденко.

Вона уточнила, що проєкт триватиме два роки й буде на контролі в віцепрем'єра Олексія Кулеби та Агентства відновлення.

Нагадаємо, у 2020 році за ініціативи президента України Володимира Зеленського була запущена Національна програма «Велике будівництво» для реконструкції та зведення соціально‑транспортної інфраструктури — ремонти доріг, шкіл, дитсадків, стадіонів тощо.

У 2022 році було розпочато модернізацію міжнародних контрольних пунктів пропуску — обладнання електронними чергами, оновлення периметру, щоб пришвидшити рух людей і вантажів.

Багатомільярдна схема. НАБУ і САП завершили розслідування справи за підозрою колишнього кінцевого бенефіціарного власника ПАТ КБ ПриватБанк Ігоря Коломойського та п’ятьох членів організованої ним групи у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 млрд грн. Слідством встановлено, что у січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар банку, на той момент голова Дніпропетровської обласної держадміністрації, розробив план заволодіння коштами ПриватБанку з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку. Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 млрд грн під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю, наголосили в НАБУ.

Надалі частину суми у розмірі понад 446 млн грн перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів, а згодом — на рахунки ще двох. «Врешті-решт кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара ПриватБанку», — повідомляє НАБУ. — Ними він розпорядився на власний розсуд — вніс до статутного капіталу ПриватБанку на виконання вимог Національного банку України".

Нагадаємо, у листопаді 2024 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду підтвердив неможливість повернення ПриватБанку колишнім власникам.

Верховний Суд відхилив касаційні скарги колишніх акціонерів ПриватБанку Ігоря Коломойського та кіпрської компанії Triantal Investments, які намагалися скасувати націоналізацію банку та повернути собі акції банку.

До націоналізації ПриватБанку Коломойському належало 41,66% акцій банку, а Triantal Investments — 16,82%.

СБУ, БЕБ та Офіс генпрокурора у вересні 2023 року вручили Коломойському підозру за ст. 190 і 209 КК України — легалізація майна, отриманого шахрайським шляхом.

СБУ вважає, що протягом 2013−2020 років Коломойський легалізував понад пів мільярда грн шляхом виведення коштів з країни, використовуючи інфраструктуру підконтрольних банків.

Ще дві підозри Коломойському вручили 7 і 15 вересня — у заволодінні коштами ПриватБанку на суму понад 9,2 млрд грн і незаконному заволодінні 5,8 млрд грн.

2 вересня 2023 року Шевченківський райсуд Києва обрав Коломойському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Наразі бізнесмен перебуває у СІЗО.

Ще один один із колишніх акціонерів ПриватБанку — Генадій Боголюбов — втік з України.

«В інтересах міста». Акціонери холдингової компанії Київміськбуд 23 червня прийняли рішення про збільшення статутного капіталу на 2,56 млрд грн, випустивши додаткові прості іменні акції.

Київміськбуд ухвалив рішення випустити 10,24 мільярда нових акцій номінальною вартістю 0,25 грн кожна. Ця емісія відбуватиметься без здійснення публічної пропозиції, при цьому розміщення акцій заплановано з 1 жовтня по 28 листопада 2025 року.

Єдиним учасником розміщення виступить територіальна громада міста Києва, яка реалізує свої права через Департамент комунальної власності Київської міської державної адміністрації. А після завершення процесу частка громади у статутному капіталі товариства зросте з 80% до приблизно 99,87%. Це, як зазначив Київміськбуд, дозволить забезпечити стабільне управління компанією в інтересах міста та його мешканців.

Докапіталізація стала вимушеним, але стратегічно обґрунтованим рішенням, спрямованим на стабілізацію фінансового стану компанії та забезпечення продовження реалізації житлових будівельних проєктів, повідомила Світлана Самсонова, виконуюча обов’язки голови правління Київміськбуда. За її словами, що залучені інвестиції будуть спрямовані на відновлення будівництва житлових комплексів та посилення економічної стійкості підприємства.

Тарифний терор триває. Президент США Дональд Трамп заявив, що встановить базову ставку імпортного мита на рівні від 15% до 50% з 1 серпня. При цьому 50%-е мито стосуватиметься країн, з якими США «не дуже добре ладнають». Водночас ставка мита у 15% стосуватиметься країн, з якими у США немає великих обсягів торгівлі. У цю групу, ймовірно, потрапить і Україна.

Це новий етап торговельної стратегії Трампа. Водночас країни, які укладуть спеціальні угоди з Вашингтоном, можуть розраховувати на зниження ставок.

Наразі деякі країни вже домовляються про зниження ставок. Так, Японія уникла 25%-го мита, погодившись на 15%, відкривши свій ринок для американських товарів і підтримавши інвестиційний фонд на $550 млрд.

Європейський Союз та Індія також намагаються укласти угоди з Вашингтоном, перш ніж нові тарифи набудуть чинності. За словами Трампа, з ЄС ведуться «серйозні переговори», і якщо блок відкриє свої ринки для американських компаній, то отримає нижчу ставку.

23 липня 2025 року Трамп заявив, що йому вдалося домогтися укладення торговельної угоди з Індонезією, що передбачає мита в 19% на індонезійський імпорт.

Нагадаємо, 2 квітня 2025 року адміністрація Трампа офіційно ввела «взаємні» мита, які зачепили близько 185 країн. Мінімальний розмір тарифу становив 10% (зокрема й для України).

«Проєкт століття» у Китаї. Прем'єр-міністр Китаю Лі Цян оголосив про початок будівництва найбільшої у світі гідроелектростанції на східному краю Тибетського нагір'я, вартість якої оцінюється щонайменше в $170 мільярдів. Гребля, що складається з п’яти каскадних гідроелектростанцій потужністю 300 мільярдів кіловат-годин електроенергії на рік, що дорівнює споживанню Великою Британією минулого року, буде розташована в нижній течії річки Ярлунг Цангпо.

Початок будівництва гідроенергетичного проєкту, найамбітнішого в Китаї з часів будівництва греблі Три ущелини на Янцзи, був сприйнятий китайськими ринками як доказ економічного стимулювання. І це призвело до зростання цін на акції та дохідності облігацій.

Пекін заявив, що гребля допоможе задовольнити попит на електроенергію в Тибеті та решті Китаю, не маючи значного впливу на водопостачання нижче за течією чи навколишнє середовище. Очікується, що вона почне працювати десь у 2030-х роках. Китай не надав оцінки кількості робочих місць, які може створити проєкт. Але Три ущелини, на будівництво яких знадобилося майже два десятиліття, створили майже мільйон робочих місць, хоча й щонайменше таку ж кількість людей залишилася без роботи, пише Reuters.

Прем'єр-міністр Китаю назвав дамбу «проєктом століття» та сказав, що особливий акцент «необхідно зробити на збереженні довкілля, щоб запобігти шкоді навколишньому середовищу».

При цьому Індія та Бангладеш вже висловили стурбованість щодо можливого впливу на мільйони людей, що живуть нижче за течією, тоді як неурядові організації попередили про ризик для одного з найбагатших та найрізноманітніших середовищ на плато.

Посилить енергонезалежність. Компанія Central European Petroleum (CEP) оголосила про відкриття найбільшого родовища традиційних вуглеводнів в історії Польщі. Свердловина, пробурена в Балтійському морі за 6 км від Свіноуйсьце, підтвердила наявність 22 мільйонів тонн сирої нафти та 5 мільярдів кубічних метрів промислового природного газу. Зазначається, що це одне з найбільших відкриттів такого роду в Європі за останнє десятиліття.

Згідно з інформацією, наданою Центральним центром енергетичної політики, загальні запаси родовища можуть перевищити 33 мільйони тонн нафти та 27 мільярдів кубічних метрів газу.

Як наголосив Кшиштоф Галос, головний геолог Польщі, це відкриття може суттєво вплинути на майбутню енергетичну безпеку Польщі, зменшивши залежність від зовнішніх постачальників. При цьому перед початком видобутку необхідно буде розробити та затвердити геологічну документацію.

Central European Petroleum Ltd — канадська компанія зі штаб-квартирою в Калгарі, більшістю акцій якої володіють норвезькі інвестори. Її дочірня компанія CEP Central European Petroleum володіє ліцензією на ділянку Wolin площею 593 кв. км, виданою Міністерством клімату та навколишнього середовища Польщі.

Цифри тижня

$51 млрд буде коштувати будівництво нової атомної електростанції у Великій Британії.

29 тис. компаній відкрили українці у Польщі станом на початок липня 2025 року.

859,9 млрд грн становив обсяг готівки в обігу в Україні станом на 1 липня 2025 року.

До 2,6 трлн грн зросло фінансування сектору національної безпеки і оборони після внесення змін до Державного бюджету України на 2025 рік.

На рівні 15,5% зберіг облікову ставку Нацбанк України.

Цитати тижня

«На такого ступеню атаки на Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру не наважувався попередній президент, якого часто критикує президент сьогоднішній. Це найбільша помилка, я вважаю, це найбільша помилка Володимира Зеленського з 2022 року, відколи почалася повномасштабна агресія Росії проти України» — колишній генеральний прокурор України Руслан Рябошапка.

«Насправді я не можу собі уявити, що Зеленський захоче продовжувати бути президентом і в мирний час — величезне фізичне та емоційне виснаження свідчить про те, що він обере собі легше життя. Але поки Зеленський президент, йому просто потрібно навчитися та переосмислити те, що він зробив щодо НАБУ та САП, поважаючи тверду думку безлічі українських антикорупційних неурядових організацій. І, ймовірно, потрібні деякі кадрові зміни в президентському палаці. Надмірна концентрація влади навколо Єрмака — це не здорово. Потрібні стримування та противаги, а перестановка в кабінеті міністрів минулого тижня їх усунула» — Тімоті Еш, британський економіст, експерт з питань України.

«Раніше в Офісі генерального прокурора говорили, що у нас 6 тис. з копійками кримінальних проваджень по бізнесу. В кінці травня це говорили. Провів аудит — а у нас 21 000…Було завдання від уряду, від всіх: відстаньте від цього бізнесу, дайте працювати. Ми закрили майже 7000 проваджень… Комунікація з бізнесом прекрасна. Зараз дякую досвіду в Податковій, я знаю, як з бізнесом спілкуватись і як вирішити їхні проблеми» — генпрокурор Руслан Кравченко.