Гроші тижня. Трамп задумав покер із Путіним і Зеленським, ЄС огризнувся на США, а легендарний рецепт Coca-Cola хочуть змінити

позбувся посади, а його Міністерство національної єдності приєднають до іншого відомства.

Міністр культури — посада поки що залишається вакантною. Микола Точицький втратить посаду міністра культури і, за даними нардепа Ярослава Железняка, може бути призначений послом у Страсбург (постійне представництво України при Раді Європи, що базується у Франції).

Ольга Стефанишина, втративши позицію віцепрем'єра з євроінтеграції, стала послом України в США.

Новий склад Кабміну:

Юлія Свириденко — прем'єр-міністр України;

Михайло Федоров — перший віцепрем'єр-міністр України — міністр цифрової трансформації.

Олексій Кулеба — віцепрем'єр-міністр — міністр розвитку інфраструктури та територій.

Тарас Качка — віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Денис Шмигаль — міністр оборони.

Андрій Сибіга — міністр закордонних справ.

Ігор Клименко — міністр внутрішніх справ.

Матвій Бідний — міністр молоді та спорту.

Герман Галущенко — міністр юстиції.

Світлана Гринчук — міністр енергетики.

Денис Улютін — міністр соцполітики та єдності України.

Наталія Калмикова — міністр у справах ветеранів.

Оксен Лісовий — міністр освіти і науки.

Віктор Ляшко — міністр охорони здоров’я здоров’я.

Сергій Марченко — міністр фінансів.

Олексій Соболєв — міністр економіки, довкілля та сільського господарства.

Покер Трампа з Путіним і Зеленським. Президент США Дональд Трамп заявив, що «дуже незадоволений» Росією, і пригрозив 100% митами, якщо за 50 днів мирної угоди з Україною не буде досягнуто.

При цьому Трамп заявив, що «кінцевий термін», який він встановив для Росії, може закінчитися раніше, ніж через 50 днів. Він зазначив, що в разі, якщо протягом 50 днів не вдасться досягти домовленості, «це буде дуже погано». У такому разі Сполучені Штати продовжать запроваджувати мита та інші обмежувальні заходи проти Росії.

Російський журналіст Тимур Олевський з цього приводу заявив, що Трамп задумав покерну угоду із Зеленським і Путіним, намагаючись використати Україну для тиску на РФ.

Щоправда, екс-міністр закордонних справ України Павло Клімкін переконаний, що Трамп не робитиме те, що сказав, а ось Сенат США одразу ж заявив, що поки що не розглядатиме продовження санкцій проти Росії.

Сам же російський диктатор планує продовжувати війну проти України, поки Захід не погодиться на його «умови миру». Про це повідомили три джерела, наближені до Кремля, пише Reuters.

За їхніми словами, навіть попри заяви Трампа про можливе посилення санкцій, Путін не змінює свою позицію. Ба більше, його територіальні вимоги можуть зростати, якщо російські війська просуватимуться далі.

Серед умов, які висуває Путін для припинення війни, — юридично закріплена гарантія, що НАТО не буде розширюватися на схід, нейтралітет України, обмеження її армії, а також так званий захист російськомовного населення. Крім того, Росія вимагає визнання територій, які вже захопила.

Ще два джерела вважають, що Росія зараз володіє перевагою на фронті, а її економіка, працюючи в умовах війни, випускає більше боєприпасів, і зокрема артилерійських снарядів, ніж країни НАТО на чолі зі Сполученими Штатами.

Зі свого боку міністр закордонних справ країни-агресора Росії Сергій Лавров досить цинічно відреагував на вимогу президента США Дональда Трампа піти на мирну угоду.

Китай і зовсім виступив проти пропозиції президента США Дональда Трампа запровадити мита на товари країн, що торгують із Росією, якщо Кремль не припинить війну в Україні протягом 50 днів.

Ба більше, Китай пообіцяв посилити підтримку Росії на тлі погроз з боку Трампа.

Видатки держбюджету. Верховна Рада 16 липня ухвалила в першому читанні законопроєкт № 13439−3 зі змінами до державного бюджету.

Його підтримали 257 депутатів. Законопроєкт передбачає збільшення видатків на сектор оборони та безпеки на загальну суму понад 400 млрд грн.

Із 450 млрд грн, які уряд пропонує, 412,5 млрд підуть на оборону. З них майже 216 млрд грн — на закупівлю зброї та техніки.

Збільшення видатків загального фонду для сектору безпеки і оборони розподіляється між Міністерством оборони (311 млрд грн), Міністерством внутрішніх справ (84 млрд грн), Головним управлінням розвідки (4,5 млрд грн), Службою безпеки України (1,6 млрд грн), Управлінням державної охорони (0,5 млрд грн) і Держспецзв’язком (0,06 млрд грн). Решта грошей йде за спеціальним фондом.

Додатково 26 млрд грн заклали для резервного фонду бюджету на здійснення непередбачуваних і невідкладних видатків.

Для фінансування низки інших нагальних потреб передбачили 15,5 млрд грн (для Мінцифри, Міністерства освіти і науки, Міністерства охорони здоров’я).

Загальний обсяг видатків у запропонованих змінах до держбюджету-2025 становить 457 млрд гривень.

При цьому влада досить детально розповіла, як за шість місяців вдалося витрачати з бюджету майже 2 трлн грн.

Бюджет ЄС. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн презентувала проєкт нового бюджету Європейського союзу — на період із 2028 до 2034 року — загальним розміром у 2 трлн євро.

За словами фон дер Ляєн, проєкт перебудовує структуру бюджету за трьома основними напрямами:

• 200 млрд євро на зовнішню діяльність, включно зі 100 мільярдами євро для України;
• 865 млрд євро на сільське господарство, рибальство, політику згуртування і соціальну політику;
• 410 млрд євро на конкурентоспроможність, включно з дослідженнями та інноваціями.

Хоча прямі внески держав-членів Євросоюзу покриватимуть більшу частину бюджету, проєкт також передбачає введення нових загальноєвропейських податків на електричні відходи, тютюн і доходи великих корпорацій.

Всі фінансові пакети для країн-членів будуть обумовлені дотриманням принципу верховенства права — ключова зміна у відповідь «на відкат демократії в Угорщині».

При цьому Угорщина заявила, що Україна може стати основним отримувачем коштів у новому семирічному бюджеті Євросоюзу, а це — «нераціонально».

Поворот у торговельній війні. Євросоюз попередив Трампа про підготовку тарифного удару по США на десятки мільярдів євро. Як повідомив міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні, ЄС підготував широкий список митних тарифів проти США, який набуде чинності в разі, якщо переговори з Вашингтоном не увінчаються успіхом.

Санкції проти Росії. Єврокомісія намагалася переконати Словаччину зняти вето з 18-го пакету санкцій проти Росії, пропонуючи гарантії щодо безпечного і контрольованого виходу із залежності від російського газу. Документ підписала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

У листі було зазначено, що Єврокомісія готова надати роз’яснення щодо механізму так званого «аварійного гальма» — захисного інструменту, який можна буде застосувати в разі різкого зростання цін через перебої в постачанні енергоносіїв у разі відмови від російського газу.

Крім цього, Брюссель пообіцяв розробити окреме рішення, яке дасть змогу зменшити витрати Словаччини на транскордонні тарифи на газ і нафту.

Також Єврокомісія пообіцяла підтримку в разі судових процесів, які Росія може ініціювати проти Братислави через можливе розірвання контрактів на постачання енергоресурсів.

Водночас прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна «ніколи не підтримає» план Європейської комісії щодо припинення поставок російського газу після 1 січня 2028 року в рамках ініціативи REPowerEU.

Зрештою, прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна більше не блокуватиме ухвалення 18-го пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії. Це рішення стало можливим після того, як Єврокомісія надала Словаччині гарантії щодо цін на газ.

Бронювання. Кабмін змінив порядок визначення підприємств, які можуть бронювати працівників. До цього часу підприємства могли звертатися як до центральних органів влади, так і до місцевих адміністрацій без чіткого розмежування повноважень.

Новий порядок встановлює, що центральні органи влади визначають критично важливі підприємства в галузях національної економіки, за які вони відповідають.

Місцеві адміністрації матимуть повноваження щодо підприємств комунальної форми власності та підприємств у восьми конкретних сферах на їхній території. Йдеться про сільське, лісове та рибне господарство, видобувну та переробну промисловість, постачання електроенергії, газу та води, будівництво, торгівлю та ремонт автотранспорту, а також транспорт і логістику.

Місцевим адміністраціям надано місяць на перегляд критеріїв відповідно до нових змін.

Після 10 років роботи. Олександр Бульба, CEO Нова пошта, у 2025 році завершить роботу в компанії після десяти років співпраці. Під керівництвом Бульби Нова пошта досягла найамбітніших результатів, повідомили в компанії. Зокрема, з 2015 по 2025 рік Нова пошта збільшила річний обсяг доставок з 93 млн до 500 млн (за планом на кінець 2025 року).

Також до кінця 2025 року мережа компанії охоплюватиме 50 тис. точок сервісу по всій країні - у 25 разів більше, ніж на початку співпраці з Бульбою. До кінця року Бульба очолюватиме компанію. Новий CEO буде призначений 31 грудня 2025 року.

Трамп змінює рецепт Coca-Cola. Президент США Дональд Трамп заявив, що компанія Coca-Cola погодилася використовувати справжній тростинний цукор замість кукурудзяного сиропу для виробництва напою в США.

«Я хотів би подякувати всім тим, хто має владу в Coca-Cola. Це буде дуже правильний крок з їхнього боку — ось побачите. Так просто краще» — зазначив Трамп. У компанії Coca-Cola не підтвердили, але й не спростували цю інформацію.

«Ми цінуємо ентузіазм президента Трампа щодо нашого культового бренду Coca-Cola. Більш детальна інформація про нові інноваційні пропозиції в нашому асортименті продукції Coca-Cola буде опублікована найближчим часом», — зазначила прес-секретар компанії Мішель Агню.

На американському ринку вже присутня версія напою з тростинним цукром — так звана «Мексиканська Кока-Кола« (MexiCoke). Спочатку цей напій нелегально ввозився через кордон із Мексики, але з 2005 року компанія офіційно почала імпортувати його в Техас, а згодом — і в інші штати.

Примітно, що після перемоги на президентських виборах у січні 2025 року Дональд Трамп повернув кнопку виклику офіціанта з дієтичною Coca-Cola до Овального кабінету. Свого часу експрезидент США Джо Байден прибрав її з кабінету після вступу на посаду 2021 року.

Цифри тижня

7,6 млрд євро — сума, яку Україна отримала від ЄБРР від початку російського вторгнення 2022 року.

$121 344 — новий історичний максимум, якого досяг біткоїн. Рекорд було встановлено 14 липня 2025 року.

13 млрд євро — підсумкова сума угод і меморандумів, підписаних Україною на конференції в Римі.

Цитати тижня

«Мій девіз — досягти подвійного нуля: жодних мит між Європою і Сполученими Штатами «- міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні.

«У міністерстві на мене подивилися, як на божевільного, і сказали: «Милованов, що ти несеш «- президент Київської школи економіки (КШЕ) Тимофій Милованов про спробу зробити Києво-Могилянську академію приватним вишем.

«Щоб бути вільними в цьому світі, нас повинні боятися «- президент Франції Еммануель Макрон про збільшення оборонного бюджету країни.