Довгострокові наслідки. В чому полягає боргова реформа в Німеччині і що це означає для України
Економіка22 березня, 11:01
Рішення Німеччини реформувати політику «боргових гальм» (нім. Schuldenbremse, діяла з 2009 року та обмежувала державну заборгованість на рівні 0,35% ВВП) стало сигналом кардинальних змін у підході країни до оборонних витрат. Як розповів NV Бізнес старший економіст KSE Institute Бенджамін Хільгеншток, цей крок демонструє усвідомлення німецьким урядом загрози з боку росії та необхідності ефективного реагування, особливо в умовах послаблення трансатлантичного партнерства зі США.
Нагадаємо, що парламент Німеччини у вівторок, 18 березня, схвалив поправки до Конституції, що передбачають послаблення «боргового гальма». Зміни передбачають, що витрати на оборону, цивільний захист, розвідувальні служби та кібербезпеку підпадатимуть під дію «боргового гальма» лише в межах 1% від ВВП, або орієнтовно 44 млрд євро ВВП 2024 року. Все, що понад цю суму, можна сплатити за допомогою кредитів.
«Це рішення фактично завершує оголошену канцлером Шольцем Zeitenwende (від нім. — „зміна епох“), що розпочалася після повномасштабного вторгнення росії в Україну», — наголошує Хільгеншток.
NV Бізнес розібрався у тому, що це означає для України.
Військова допомога Україні та нові можливості
Передплатіть, щоб прочитати повністю
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Від боргової реформи Німеччини Україна виграє одразу у двох аспектах. По-перше, коаліційна угода між ХДС-СДПН та Зеленими передбачає розблокування військової допомоги Україні на €3 млрд. По-друге, було розширено визначення «оборонних витрат», які не підпадають під обмеження «боргових гальм» (понад 1% ВВП) — до них включено допомогу Україні.
«Це відкриває шлях для надання давно обіцяної підтримки», — зазначає Хільгеншток.
Водночас запозичення значних коштів для оборонних витрат та фінансування інфраструктурного фонду обсягом €500 млрд навряд чи створить серйозні ризики для німецької економіки. «Співвідношення держборгу до ВВП у Німеччині складає 62%, що майже вдвічі нижче за американський показник (123%). Це дає можливість уряду ФРН нарощувати витрати без серйозних ризиків для стабільності економіки», — зазначає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.
До того ж, німецьки державні облігації, як і раніше, є «активом-притулком» (англ. «safe haven asset») з найвищим кредитним рейтингом (ААА від Fitch та S&P, Ааа від Moody’s). Навіть після оголошення реформи «боргових гальм» дохідність облігацій зросла.
Вплив на європейську економіку та валюту
Реформа боргової політики Німеччини матиме далекосяжні наслідки для європейських ринків. Оскільки німецькі облігації є орієнтиром для решти європейських суверенних паперів, вартість запозичень може зрости й для інших країн. Водночас зростання економічної невизначеності у США, зокрема через непередбачувану політику адміністрації Трампа, може підвищити попит на європейські облігації.
«Додаткові сотні мільярдів витрат створять певний інфляційний тиск, але він буде помірним, оскільки ЄЦБ уже стримав зростання цін після пандемії COVID-19», — пояснює Хільгеншток.
Паращій погоджується, що традиційно збільшення бюджетного дефіциту може прискорювати інфляцію. Проте у випадку Німеччини у короткостроковій перспективі ефект на ціни навряд чи буде суттєвим. У довгостроковій перспективі високий дефіцит може вплинути на боргові показники ФРН, але наразі це не є найбільшою проблемою.
Очікується, що зміни матимуть радше позитивний вплив на європейську валюту. «Більші інвестиції в німецький ОПК, зростання промислового виробництва у ФРН та зменшення безпекових ризиків сприятимуть стабільності валюти. Втім, помітити цей ефект буде не так просто», — підсумовує Паращій.
Чи є ризики для України
Олександр Паращій зазначає, що збільшення оборонних бюджетів ключових партнерів — позитив для України, оскільки частина цих коштів може спрямовуватись на військову допомогу Києву. Водночас існують ризики: зростання витрат на переозброєння бундесверу може призвести до того, що німецькі виробники віддадуть пріоритет замовленням від ФРН, а не постачанню зброї для України.