У нас чиновник поки не є провайдером послуг, він ментально залишається контролером — Олена Волошина, IFC

До 20-річчя Європейської Бізнес Асоціації журнал НВ опитав дев’ятьох топ-менеджерів, членів ЄБА, про те, якими вони бачать особливості ведення бізнесу по-українськи.

Олена Волошина — керівниця діяльності Міжнародної фінансової корпорації в Україні (IFC). Компанія інвестує в приватний сектор у небагатих країнах, консультує бізнес і допомагає керувати активами, стимулюючи розвиток підприємництва у країні. Україна стала представницею IFC у 1993 році. Волошина працює в корпорації від самого початку.

— Чим Україна схожа і чим не схожа на інші країни?

— Я вважаю, що ми кращі за всі країни, які нас оточують, і ті, де я буваю. Оскільки Господь Бог нагородив Україну всім, чим тільки можна. Ми багаті — маємо багато ресурсів, хороший клімат, щедру природу. Але найголовніше — наша земля, яка народжує приголомшливих людей, здатних творити.

У завтрашньому світі, коли в механічних операціях робот замінить людину, це матиме попит. І ось у цих креативних галузях Україна має величезні можливості. Подивіться, як у нас розвиваються IT й інші галузі креативної економіки.

— Які правила, прийнятні в українському бізнес-середовищі, вас дивують?

— Я все-таки з України, тому багато чого мене дивує менше, ніж людей із Заходу. Але є дещо, що хотілося б змінити.

Перший момент. Іноді ми наші внутрішні дискусії виносимо на зовнішній світ. Я маю на увазі, коли різні високопосадовці виходять у публічний простір із різною позицією. Непогодженою. Один каже: «чорне», інший — «біле». Це не правильно. На зовнішній світ необхідно виходити з єдиною позицією. Інакше він губиться, не розуміє, що відбувається.

І друге. У нас чиновник поки не є провайдером послуг. Він ментально залишається контролером. Все одно чиновник існує, щоб проконтролювати, видати якийсь папірець. Тому, коли звичайний громадянин «із вулиці» заходить у будь-який кабінет, на нього дивиться щось вороже. Дуже рідко тебе зустрічають з усмішкою та запитують, чим можуть допомогти. Тому, коли у мене таке відбувається, наприклад, у побутових питаннях, я одразу пишу подяку.

— Ваш найнесподіваніший досвід спілкування з українськими держорганами?

— Ми — міжнародна організація і працюємо з будь-яким урядом. І в кожному з них можна знайти однодумців. А в Україні це особливо важливо, бо, з одного боку, ситуація постійно змінюється. А з іншого — у нас є невелика група багатих людей, які впливають на економіку та політику. Тому важливо кооперуватися з тими, з ким ти по один бік, та штовхати зміни разом.

В Україні кожна реформа йде важко, бо дуже заважають і процедурні речі, і чиїсь політичні або бізнесові інтереси. І це треба враховувати, розуміти, що навіть у того чиновника, який хоче правильних речей, є набір обмежувань.

Тому я не очікую, що кожна людина, яка приходить до влади із правильними цінностями і пріоритетами, яка знає, що потрібно робити, зробить щось із вау-ефектом. Не зробить. Занадто багато обмежувань. Тому кожен маленький крок реформ — це велика перемога. І дуже добре, що я та моя організація можемо допомогти цим реформам.

— Ваші улюблені місця в Україні?

— Я люблю Львів, Одесу. Абсолютно несподіваним для мене виявився Чернігів: не очікувала, що там така краса, історія, стародавні храми.

Але найбільше я люблю Київ. З одного боку, це дуже українське місце. А з іншого — неймовірно космополітичне місто, дуже насичене культурою. Тут приголомшлива їжа, на будь-який смак і гаманець. Велика річка в центрі, пагорби і парки. Це дивовижне місто. І якщо ми знайдемо спосіб, як вирішити проблему цих огидних заторів на дорогах, Київ стане найкомфортнішим містом у світі.

Європейська Бізнес Асоціація, створена навесні 1999 року, — найбільше в Україні об'єднання світових компаній і їх топ-менеджерів. Сьогодні у складі ЄБА понад тисяча членів. Вона має представництва в п’яти містах України і своє бачення того, як має функціонувати бізнес-середовище в країні.