Нагадаємо, що нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (закон Украины № 2124-VIII) передбачено обов’язкове застосовування міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) для складання фінансової та консолідованої звітності для підприємств, що становлять суспільний інтерес (підприємства-емітенти цінних паперів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди та інші) та для великих підприємств (які належать до таких згідно встановлених Законом критеріїв). На добровільній основі можуть застосовувати МСФЗ всі інші підприємства, які самостійно визначили доцільність застосування таких стандартів.
Що ж саме спантеличило бізнес? Нечіткі визначення строків переходу на МСФЗ, якими потенційно були два варіанти: або 01.01.2017 або 01.01.2018. Та в своєму листі № 35210-06-5/37175 від 29.12.2017 Міністерство Фінансів роз’яснило, що датою переходу для підприємств, які вперше застосовуватимуть МСФЗ є 01.01.2018, але також ці підприємства можуть обрати датою переходу 01.01.2017 року.
Тепер перед підприємствами поставлене завдання скласти попередню фінансову звітність за МСФЗ за 2018 рік та першу фінансову звітність за МСФЗ за 2019 рік, що викликає цілу низку практичних кроків та логічних запитань.
Наприклад, чи достатньо відповідних знань та компетенцій МСФЗ у штатних бухгалтерів чи фінансистів? Якщо не достатньо, то які додаткові ресурси потрібні підприємству для забезпечення такого комплексного та коректного переходу на нові стандарти звітності? Чи готова компанія власними силами змінити чи доробити методологію обліку у зв’язку із переходом до ведення обліку від національних стандартів до міжнародних? Якщо не готова з причини відсутності необхідних компетенцій та ресурсів, яка ціна залучення висококваліфікованої консультаційної підтримки? Якщо навіть компанія вирішила не йти шляхом переходу на МСФЗ, а продовжувати вести бухгалтерський облік за національними стандартами, то здійснити коригування та трансформацію статей звітності на дати 1.1.2018, 31.12.2018 и 31.12.2019. Знову ж таки постає питання наявних компетенцій та вартості залучення альтернативних ресурсів. А що до організації переходу та оперативного транзакційного МСФЗ обліку в облікових системах?
На сьогодні готового комплексного рішення щодо програмного забезпечення, яке дозволить вести МСФЗ облік в Україні, не існує, всі наявні на ринку продукти треба адаптувати до методології обліку. І автоматизація функції обліку та розрахунків відповідно до нової методології чи здійснення трансформаційних коригувань буде потребувати доробки будь-якого програмного продукту. І знову ж таки, яка вартість залучення компетентних провайдерів по автоматизації обліку згідно стандартів МСФЗ?
Поки більшість підприємств ще зважують свої внутрішні можливості щодо імплементації такого переходу, на сьогодні вже спостерігаються дві відчутні тенденції. З одного боку, на ринку робочої сили відчутний справжній бум попиту на фінансовий персонал зі знанням міжнародних стандартів звітності та досвідом складання такої звітності. А попит на такий персонал та його обмежена пропозиція, зрозуміло, відображається і на завищених очікуваннях кваліфікованих спеціалістів і на готовності роботодавців пропонувати кращі умови оплати праці. Та з іншого боку, спостерігається високий попит на консультаційні послуги провайдерів, що надають надійні та гарантовані рішення щодо комплексного супроводу такого переходу, від розробки методології до автоматизації облікової функції.
Але в будь-якому разі імплементація переходу на складання звітності згідно МСФЗ, як і всі попередні законодавчі нововведення в бухгалтерській та податковій сфері, лягає на плечі бізнесу додатковим тягарем адміністрування та витрат в короткостроковій перспективі. І кожного разу ми намагаємося сприймати зміни з вірою в полегшення ведення обліку та консолідацію зі світовими стандартами.