Людський капітал. Як українські вимушені мігранти впливають на економіку ЄС — головне з дослідження НБУ

За даними ООН, станом на 15.11.2022 через війну за кордоном залишаються 7,6 млн українських громадян.

«Приплив робочої сили та витрати українських мігрантів за кордоном є позитивними чинниками для економік країн перебування, хоча значний приплив мігрантів створює низку викликів, зокрема для державних фінансів», — вказується в дослідженні НБУ.

Три мільйони громадян України опинились у Росії і Білорусі. Зокрема через примусове вивезення до першої.

Українці витрачають за кордоном до $2 млрд на місяць

Чистий фіскальний ефект для Європи в довгостроковому періоді буде додатним, оскільки українці активно інтегруються в європейський ринок праці і платять податки.

Витрати українських мігрантів підтримують економіки країн перебування насамперед через приватне споживання (частково нівелюючи негативний вплив повномасштабної війни росії проти України на реальне приватне споживання в ЄС). Зокрема, у 2022 році витрати українців за кордоном порівняно з попереднім роком зросли більше ніж утричі — до 2 млрд на місяць.

Також витрати на українських мігрантів стимулюють державне споживання, зокрема у сфері житлової інфраструктури, систем охорони здоров’я та освіти (враховуючи суттєву частку дітей — від 28% до 44% у різних країнах).

Українців найбільше у Польщі — 1,5 млн

Станом на листопад найбільше — майже 1,5 млн — статусів тимчасового захисту українцям надала Польща, ще понад 1 млн — Німеччина і приблизно 450 тис. — Чехія. Понад 100 тис. українців зареєстровано також в Італії, Іспанії, Болгарії, Великій Британії та Франції. Опитування REACH на польському кордоні показало, що основними чинниками, які впливають на вибір країни призначення, були: родина чи друзі в місці прибуття (39%), близькість до України (31%) та поради, отримані в центрах прийому (17%). Однак макроекономічні умови та умови ринку праці з часом, ймовірно, відіграватимуть важливішу роль у виборі мігрантами країн. Згідно з опитуванням UNHCR, 87% мігрантів — жінки з дітьми, 65% жінок — працездатного віку, від 18 до 59 років. Близько 70% опитаних мігрантів мають вищу освіту.

Середньомісячні обсяги зняття готівки значно скоротилися: з $990 млн у березні-червні до $580 млн у липні-жовтні. Цьому сприяли як процеси оформлення та отримання соціальної допомоги в країнах-реципієнтах, так і запровадження НБУ обмежень на зняття готівкової валюти за кордоном, що, зокрема, дало змогу призупинити так званий «картковий туризм». Найбільші обсяги готівки очікувано знімалися в Польщі, проте слід відзначити значні обсяги зняття готівки до запровадження валютних обмежень і в інших країнах, що мають спільний кордон з Україною, — Словаччині та Румунії.

Щомісяця у торговельних мережах за кордоном українці витрачають сотні мільйонів доларів

Із запровадженням обмежень на зняття готівки загальні обсяги операцій із картками за кордоном знизилися. Натомість обсяги операцій у торговельних мережах знизилися не так відчутно. Так, їх обсяги з пікового значення в травні на рівні $770 млн знизилися до $560 млн у жовтні.

Найбільші обсяги операцій у торговельних мережах за допомогою українських карток здійснювалися на території Польщі (28% від загального обсягу) та Німеччини (10%). Іншими джерелами витрат українців за кордоном були готівкова валюта, вивезена з України, програми державної підтримки та трудові доходи в країнах перебування. З активізацією працевлаштування українців за кордоном саме трудові доходи, одержані в країнах перебування, починають зумовлювати левову частку фінансування витрат мігрантів.

Мігранти з України в Польщі збільшують її ВВП більше ніж на 1 в.п. щороку

Strzelecki et al. (2022) досліджували економічні наслідки трудової міграції українців у Польщу з 2013 до 2018 року. Збільшення робочої сили тоді становило близько 0,8% на рік, а внесок українських мігрантів у щорічне зростання ВВП — 0,5 в.п.

Використовуючи розрахунки ОЕСР щодо внеску українських мігрантів у робочу силу європейських країн та оцінки Strzelecki et al. (2022) щодо їх впливу на зростання ВВП Польщі, зроблено припущення щодо впливу українських мігрантів на економіки інших країн за допомогою екстраполяції ефектів впливу, враховуючи кількість мігрантів.

У результаті додатковий внесок у щорічні темпи зростання ВВП Чехії, Польщі та Естонії становитиме близько 1,2 в.п. на рік, а внесок мігрантів у ВВП Угорщини, Латвії, Словаччини, Литви і Румунії становитиме майже 0,8 в.п.

Поява українських мігрантів в Естонії, Польщі та Чехії у 2026 році збільшить випуск товарів у цих країнах на 2,3%

Згідно з розрахунками авторів дослідження на основі оцінок з дослідження МВФ (2020), опитувань ООН і Центру Разумкова, за інших незмінних умов завдяки внеску українських мігрантів випуск товарів і послуг в Естонії, Польщі та Чехії у 2026 році буде на 2,2−2,3% більшим, ніж у базовому сценарії без міграції, у Німеччині — на 0,6−0,65%.

ЄС може витратити на українських мігрантів до 70 млрд евро на рік

Bird and Amaglobeli (МВФ, 2022) оцінили короткостроковий фіскальний вплив мігрантів з України на економіки ЄС у приблизно 30−37 млрд євро, або 0,19−0,23% від ВВП ЄС. У розрахунках дослідники використали припущення щодо кількості вимушених переселенців у 4,1−5 млн та середніх витрат на одного в 11 577 євро (дані ОЕСР 2017 року з коригуванням на інфляцію). Зі свого боку Darvas (2022) наводить широкий діапазон — від 9 тис. євро до 25 тис. євро (у цінах 2022 року) — державних витрат на одного переселенця на рік. Якщо 2/3 зареєстрованих наразі українців у ЄС потребуватимуть державної підтримки, то загальний обсяг видатків становитиме від 26,4 млрд до 73,3 млрд євро на рік. Водночас очікується, що найбільше навантаження лягатиме на країни-сусіди України та країни Балтії. За розрахунками EIB (2022), Литва може витратити понад 9% ВВП для адаптації мігрантів, Естонія — понад 7% ВВП, а Угорщина, Польща і Чехія — від 4% до 6% ВВП.

Робоча сила ЄС за рахунок українців зросте на 1,3 млн осіб

Інтеграція українських мігрантів матиме вплив на показники ринку праці країн-реципієнтів. Географічна та культурна наближеність України до Європи, наявність діаспори, а також статус тимчасового захисту сприятимуть збільшенню участі вимушених мігрантів у робочій силі. Зокрема, Європейський центральний банк очікує, що коефіцієнт участі в робочій силі країн єврозони українських мігрантів працездатного віку становитиме від 25% до 55% у середньостроковій перспективі. Водночас робоча сила ЄС зросте на 0.2−0.8%, або на 0.3−1.3 мільйона осіб.