«Ворог знає, куди бити». Інтерв'ю з виконавчим директором ДТЕК — про терористичні обстріли Росією інфраструктури і підготовку до зими

18 жовтня, 19:25
Ексклюзив НВ
Дмитро Сахарук, виконавчий директор ДТЕК (Фото:НВ)

Дмитро Сахарук, виконавчий директор ДТЕК (Фото:НВ)

В Україні зруйновано 30% електростанцій, заявив президент Володимир Зеленський. А в його Офісі повідомили, що до відключень енергопостачання треба готуватися всім регіонам.

В інтерв'ю Радіо НВ виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук пояснив, наскільки масштабні руйнування енергетичної інфраструктури та розповів, як українцям підготуватися до зими.

Відео дня

https://www.youtube.com/watch?v=iCppQRTYm94

— Ми точно знаємо, чим ми, українці, відрізняємося від росіян: тим, що для нас найважливіше — це люди. Що відомо про загиблих та поранених на тих об'єктах, які були обстріляні?

— Наразі відомо про те, що вісім наших співробітників постраждали: четверо на одній станції, четверо на іншій. На жаль, один із чотирьох загинув у кареті швидкої допомоги внаслідок отриманих травм.

— Чим саме були обстріляні ці об'єкти? Це були ракети, іранські дрони Shahed-136?

— В одному випадку це були ракети, а в іншому випадку — артилерійський обстріл.

— Чи є у вас, як у виконавчого директора ДТЕК, розуміння того, яким чином можна захистити такі стратегічні об'єкти критичної інфраструктури України?

— Я думаю, що всі прекрасно розуміють, що об'єкти цивільної інфраструктури, коли вони будувалися, не були призначені для того, аби витримувати удари ракет, бомб, снарядів. Це цивільна інфраструктура, яка будувалася для того, аби слугувати людям, забезпечувати їх світлом та теплом.

Сьогодні ми маємо справу з терористами. Іншої назви цій діяльності я дати не можу, це просто тероризм.

Яким чином захищати цивільну інфраструктуру? Ми, звичайно, зробили всі залежні від нас заходи щодо банального захисту нашого обладнання від уламків та інших маленьких вибухових пристроїв, але цього недостатньо. Єдиний ефективний та можливий захист — це надійна протиповітряна чи протиракетна оборона, яка надасть можливість не потрапляти чи дронами, чи ракетами в наші підстанції, теплоелектростанції або інші об'єкти критичної інфраструктури.

— ППО — це єдине, що може допомогти?

— Від іранських дронів допоможе не лише протиповітряна оборона. Це літальні апарати, що летять низько, їх чутно і їх можна збивати простою вогнепальною крупнокаліберною зброєю. Досвід Ізраїля чи тієї ж Південної Кореї показує, що там створюються відповідні центри чи точки протиповітряної оборони у вигляді саме крупнокаліберних кулеметів, які збивають ці дрони. Їх багато, вони досить щільно розташовані.

https://www.youtube.com/watch?v=8HBHLQZK77c

Думаю, маючи такого сусіда як Росія, ми будемо змушені поставити біля кожного критичного об'єкта подібні системи захисту, які стоять у Південній Кореї на багатоповерхових будинках чи в інших місцях. Навіть у Києві, куди прилітали дрони в понеділок, напевно, можна було би збити цих п’ять незбитих дронів, якби у нас була щільніша оборона у вигляді крупнокаліберних кулеметів, які можуть збивати ці дрони.

— З 10 жовтня відбуваються масовані ракетні обстріли всієї нашої інфраструктури по всій Україні. Наскільки все серйозно?

— Максимально серйозно. Ворог знає, куди бити. Напевно їх консультують російські енергетики: видно, що професійно вказуються цілі і вони методично обстрілюються. Причому це робиться після того, як пройде певний час і хтось подивиться, яка шкода була спричинена. Потім удаються до повторного обстрілу тих же об'єктів.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Наприклад, по одній нашій станції прилітало два рази, по іншій станції сьогодні вдруге прилетіло. Подивилися [росіяни], порушили роботу [станції] чи ні. Якщо ні або частково — вони добивають.

[Російський диктатор Володимир] Путін, коли виступав минулого тижня, говорив, що «у нас є 29 об'єктів, по яких ми хочемо дати максимально зброєю». Вони відпрацьовують. Дійсно професійно б’ють, знають куди, системно. І я так розумію, що не збираються зупинятися доти, доки повністю не зруйнують і так уже майже зруйновані об'єкти.

— Чи є інструменти тиску на російських енергетиків, які зараз допомагають скоювати воєнні злочини, на ці компанії?

— Думаю, що єдиним ефективним інструментом тиску на них є санкції щодо тих компаній, які працюють за кордоном. Здебільшого це ті, які будують або атомні станції чи обслуговують їх, або гідроелектростанції, які будують чи постачають велике обладнання, турбіни, трансформатори чи якесь інше велике дороге обладнання. Принаймні на ті станції, які були побудовані ще за Радянського Союзу або після нього на радянських чи пострадянських технологіях, санкції мають бути застосовані.

Щодо конкретного впливу на людей, які консультують. Думаю, консультують із російського оператора системи, в якому багато людей працювали ще під час Радянського Союзу, пам’ятають і знають ці схеми. До того ж вони не секретні. І просто працюють із військовими. Санкції конкретно на них не подіють, тому що вони працюють лише в Росії.

— Для відновлення пошкодженої або зруйнованої частини інфраструктури можуть знадобитися роки. Як ви думаєте, чи можуть нам чимось допомогти західні партнери?

— Звичайно, можуть, бо найголовнішим і найважливішим елементом відновлення є обладнання. Не будівельні роботи, а обладнання, яке [призначене] для таких об'єктів як підстанція чи теплоелектростанція, теплоелектроцентраль. Вони замовляються заздалегідь, їх виготовляють [у терміни] від року до двох і є черга на виготовлення таких елементів обладнання.

Це не як у супермаркеті: прийшов, купив. Це є штучний товар, який виготовляється лише за замовленням. Тому основне, чим можна допомогти, — це постачання обладнання, яке було зруйновано.

Це велика номенклатура: трансформатори, вимикачі, автоматика, кабельна продукція тощо. Дуже багато речей, які потрібні для того, аби відновити об'єкт критичної інфраструктури. І це, напевно, найлегше, що вони можуть зробити, бо я певен, що є на складах чи заводів, чи енергетичних компаній, або просто в державних резервах обладнання, яке зараз може бути оперативно переміщене до України і встановлено. Навіть тимчасово: ми після того, як купимо чи замовимо і приїде обладнання, можемо повернути. Думаю, це найголовніше, чим нам можуть допомогти зараз наші іноземні партнери.

— Через ці обстріли нашої критичної інфраструктури Україна припинила експортувати електроенергію до Європи. Це було важливе джерело наших доходів. Чи можливий імпорт електроенергії з Європи, як ви думаєте?

— Технічно він можливий, тому що в нас зараз система синхронізована з Європою.

Зараз дозволений комерційний обсяг електричної енергії, який ми можемо експортувати. Так само Європа може дозволити імпортувати електричну енергію, тому що є технічний перетік, він не відповідає комерційному. На комерційний імпорт потрібно отримати відповідну згоду, але я думаю, в цьому зовсім немає проблеми, щоби нам її надати.

Тому технічно і політично імпортувати можливо. Питання буде в тому, яка ціна цієї електроенергії. Не секрет, що в Україні електроенергія утричі, навіть у більше разів дешевша, ніж у Європі. І за цю електричну енергію потрібно буде сплачувати. Сплачувати валюту і сплачувати вчасно, тому що якщо цього не робити, вона просто не йтиме.

Друге питання, чи є у самих європейців енергія зараз? Ми входимо в зиму, у них є дефіцит. Ми ж не дарма експортували електричну енергію. Чому ми це робили? Бо у нас був профіцит, а у них була потреба.

Зараз важливо починати говорити про імпорт, але можливості його здійснення залежатимуть від двох речей: по-перше, це можливість за нього сплатити, по-друге, наявність електричної енергії для імпорту до України.

— З'являлася новина про те, що ДТЕК відвантажив для підтримки державних ТЕС 100 тисяч тонн вугілля. Як вугілля може нам допомогти? Як це працює?

— Звичайно, основою нашої електричної енергії є атомна енергія, гідроенергія та теплова генерація. Це три великі блоки, на яких тримається основа. І новий напрямок — відновлювані джерела енергії, які лише п’ять років як почали розвиватися.

Зараз, коли майже половина джерел відновлюваної енергії залишилася на окупованій території. Насамперед це вітроелектростанції, шість блоків Запорізької атомної (найбільшої у Європі) електростанції залишилися на окупованій території. Майже десять гігават, якщо порахувати атомні та теплові блоки, знаходяться там і тимчасово не використовуються Україною.

Тому зараз теплова генерація поряд із атомною- та гідрогенерацією є ключовими. Теплова працює у нас на вугіллі, вугілля видобувається в Україні в Донецькій області, в центрі України та на заході. Звичайно, зараз його у такій ситуації буде не вистачати. Потрібно буде видобувати все, що можливо для того, аби забезпечити стійкість системи.

На жаль, видобувати вугілля зараз важко, тому що ми втратили багато заводів, які виробляли обладнання для видобутку вугілля. Потрібно імпортувати обладнання, а це означає платити валюту і, по-друге, наперед. По-третє, ціна внаслідок інфляції виросла досить суттєво. По-четверте, логістика. Вона теж проблематична, тому що є перебої з перевезеннями.

Складнощів багато, вугілля зараз потрібне для проходження зими. Ми, як компанія, робимо все можливе, аби видобувати вугілля на рівні минулого року. Досить важко вдається. Потрібно підтримувати енергетику, яка по суті сплачує за це вугілля, надавати гроші на вугілля для того, аби воно і в подальшому видобувалося та їхало на станції і в нас було світло.

— Українські високопосадовці попереджають про те, що ми маємо бути готові до відключень електроенергії, водопостачання, теплопостачання. Ви говорили про те, що зима буде важкою, ми розуміємо чому. Як треба готуватися до зими?

— Досить важко готуватися до зими, якщо ми говоримо про людей, що живуть у містах. Бо в містах люди живуть у багатоповерхових будинках і повністю залежать від централізованого водо-, теплопостачання та електрики.

Якщо ми говоримо про людей, які живуть у приватних будинках, тут трохи легше. Вони можуть організувати собі альтернативні джерела палива та енергії. Яким чином? Для енергії встановлюються генератори, які можуть працювати, для опалення — це можуть бути якісь котли на твердому паливі, на пелетах або на іншому виді палива.

Усім, хто живе в будинках, я рекомендую зробити так, аби в них було не одне джерело енергії - теплової або електричної, — а декілька. Якщо є можливість встановити сонячні панелі, це теж допомагає. Багато людей мали можливість навіть у березні, коли була окупація Київської області, жити у своїх будинках завдяки сонячним панелям, навіть коли не було світла. Тому це допоможе.

У квартирі, на жаль, буде не досить тепло, тому потрібно буде якось вирішувати. Можливо, жити не в усіх кімнатах, якщо є така можливість, переїхати до будинків, де є альтернативні джерела палива.

Якщо цього всього немає, то що потрібно зробити? Максимально подбати про утеплення вікон, дверей, щоби мінімальна кількість тепла виходила. І в години пік, як уже говорили, максимально заощаджувати енергію, аби не створювати додаткове навантаження на енергосистему.

Усі ці заходи дозволять нам із найменшими проблемами пройти зиму.

— Ми бачимо, яким чином діє ворог із 24 лютого. Ми так чи інакше могли очікувати, що ближче до зими він почне атакувати нашу енергетичну інфраструктуру. Ви особисто очікували, що він перетне цю межу?

— Так. Думаю, що не лише я. Багато хто до цього готувався. Ми теж готувалися як компанія — укріплювали наші електропідстанції, станції, відкриті розподільчі пристрої для того, щоб якомога більше захистити обладнання. Ми працювали над тим, аби накопичити максимальний обсяг вугілля на наших станціях. Я знаю, що наше Міністерство готувалося, і Укренерго також — всі купували додаткове обладнання, створювали запаси резервних запчастин і таке інше.

Але коли ми говоримо про таку значну кількість руйнацій, фактично про тероризм і використання такої максимально потужної зброї проти мирних об'єктів критичної інфраструктури… Звичайно, що тут не напасешся запасних частин, трансформаторів, тому що кількість руйнацій величезна.

Тому так, знали, так, готувалися, зробили все можливе. Я думаю, якби не готувалися, то зараз значно більше часу наші споживачі залишались би без світла, значно більше часу вони би залишалися без води, тепла та інших звичних для нас благ життя, коли приходиш додому, вмикаєш світло і воно як має бути. А зараз виходить, що це вже скоро буде не така вже даність у наших квартирах.

Я вам скажу навіть більше: деякі споживачі, коли вимикалося світло, пропонували нам платити за електроенергію у п’ять-шість, а то і в 10 разів більше, аби їх не вимикали. Просили не вимикати котеджні містечка чи якісь райони. Вони були готові сплачувати більше за пріоритетне подання електричної енергії. Такого я раніше не бачив. Це означає, що люди готові платити за це благо, яке раніше було просто так у розетці.

Показати ще новини
Радіо НВ
X