Комунікації без нагляду. У Раді заблокували закон про регулятора для інтернету та мобільного зв’язку

30 грудня 2021, 10:28

Ухвалений Радою закон про нового телеком-регулятора, який передбачає трансформацію НКРЗІ в Нацкомзв’язку, заблоковано на невизначений час. З першого січня Україна фактично залишається без органу, який здійснює нагляд за сферою електронних комунікацій.

Оновлено о 13−35. Нагадаємо, 16 грудня Верховна Рада України 296 голосами «за» ухвалила у другому читанні законопроект № 6055 про нового телеком-регулятора. Згідно з документом, із першого січня нинішній телеком-регулятор — Національна комісія, яка здійснює держрегулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) — автоматично трансформується в Нацкомзв’язку.

Відео дня

На даний момент «старий» телеком-регулятор ( НКРЗІ) надає 35 послуг, серед яких видача, переоформлення, продовження терміну ліцензій на користування радіочастотним ресурсом, визначення можливості використання радіоелектронних засобів на території України, видача номерного ресурсу на території України, внесення відомостей про початок провадження діяльності у сфері телекомунікацій та ін. Останнє засідання НКРЗІ заплановане на 30 грудня.

На нового регулятора, серед інших, згідно із законопроектом 6055, покладаються такі обов’язки як державний контроль за діяльністю операторів/провайдерів та постачальників поштових послуг; позасудове врегулювання спорів між споживачами та операторами/провайдерами, а також позасудове врегулювання спорів щодо доступу до інфраструктури; моніторинг якості електронних комунікаційних послуг; визначення населених пунктів без Інтернету, мобільного зв’язку та забезпечення таких послуг.

Закон про регулятора — один із ключових елементів нової державної політики у сфері електронних комунікацій. Справа в тому, що з першого січня набуває чинності новий закон Про електронні комунікації, який є частиною зобов’язань України в рамках Угоди з ЄС ( і приходить на заміну морального застарілого закону Про телекомунікації). Із закону Про електронні комунікації в окремий документ було винесено положення про регулятора цього ринку ( Саме він і був прийнятий 16 грудня).

«Через відсутність закону про регуляторний орган, набуття чинності ЗУ Про електронні комунікації може призвести до неможливості державного регулювання у сферах електронних комунікацій та спектру, неможливості прийняття регуляторним органом рішень щодо надання адміністративних послуг. Це спричинить відсутність відповідних надходжень до держбюджету і неможливість виконання регуляторним органом інших функцій, повноважень і завдань, передбачених цим Законом», — попереджали в регуляторі телеком-ринку НКРЗІ, що поки що діє, на початку грудня.

Проте, як повідомив заступник голови «цифрового комітету» ВРУ Олександр Федієнко, ухвалений закон досі не підписаний спікером парламенту. Причина — проект постанови ВРУ, який зареєстрував народний депутат Ярослав Железняк.

20 грудня Ярослав Железняк зареєстрував проект Постанови про скасування рішення ВРУ від про прийняття у другому читанні та загалом проекту Закону про «Національну комісію…» (ЗП № 6055). У пояснювальній записці підставою для такої ініціативи він вказав порушення вимог Регламенту ВРУ при прийнятті закону. Нардеп посилається на те, що документ до другого читання потрапив до депутатів із порушенням термінів (парламентарі повинні отримати його текст та супровідні документи до проекту не пізніше, ніж за 10 днів до дня розгляду цього законопроекту на пленарному засіданні ВРУ).

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Як уточнив голова комітету ВРУ з фінансів Данило Гетьманцев, Регламент забороняє спікеру парламенту підписувати ухвалений закон, якщо зареєстровано таку «блокуючу постанову».

Шансів на те, що законопроект 6055 буде підписаний спікером та президентом до 1 січня, вважає його співавтор Олександр Федієнко, практично немає.

«Швидше за все, шансів немає. Доведеться рухатися за процедурою. За моїми прогнозами, це приблизно до 2 місяців», — каже Федієнко. —  «Фактично депутат політичної партії Голос, яка вважає себе євроінтеграційною, заблокував євроінтеграційну реформу. Я б ще зрозумів, якби цей закон був про політику, про бюджет, чи про якісь інші фінансові питання. Але тут була суто примха продемонструвати іншій політичній силі, якою він є крутий депутат».

Ярослав Железняк у коментарі НВ Бізнес пояснює своє рішення порушенням процедур та регламенту під час підготовки ухвалення закону.

«Ми не голосували за нього та попереджали, що виступаємо проти окремих норм. Якщо цей закон був таким важливим для влади, то вони могли б його винести [на розгляд ВРУ] раніше (замість того, щоб у черговий раз ділити бюджет). А виглядає так, що спеціально [перший заступник голови Верховної Ради України Олександр] Корнієнко затягнув ухвалення закону, щоб його заблокували», — каже нардеп.

Втім, сам проект ухвали Желєзяка, в якій він заявляє про порушення Регламенту, порушує регламент, стверджують в Офісі ефективного регулювання (BRDO). Там пояснюють, що про порушення регламенту нардеп мав заявити ще під час розгляду законопроекту у сесійній залі, проте взагалі не виступав і не робив жодних заяв щодо цього законопроекту.

«Порушення під час реєстрації постанови Ярослава Железняка підтвердили і в Комітеті з питань Регламенту ВРУ. Голова не підписує закон у разі виявлення порушень законодавчої процедури. Оскільки таке порушення відсутнє, (про нього не вказував народний депутат, який ініціював скасування рішення ВРУ, а також про це свідчить стенограма пленарного засідання), що підтверджується висновком Комітету з питань Регламенту — немає підстав для непідписання закону 6055», — вважають у BRDO.

Аналогічно вважає і Олександр Федієнко, але Ярослав Желєзняк — іншої думки:

«Якщо мої опоненти не вивчили матчастину, мені навіть важко їм щось радити… Регламент нехай почитають на 3 році роботи…», — каже нардеп від Голоса та «рекомендує»: «[Нехай] Федієнко подає до ОАСК, той через 2 години скасовує постанову та Корнієнко [її] зачитує. Схему [вже] відпрацьовано при владі».

Федієнко менш оптимістичний:

«У мене немає відповіді на питання [як бути з регулюванням ринку електронних комунікацій на даний момент]. Я пропоную вам запитати про це у автора відповідної постанови чи, може, його колеги пана Андрія Осадчука. А може, й у Кіри Рудик», — іронізує заступник голови цифрового комітету. — «Вони навіть не розуміють, що нашкодили не окремим депутатам чи політичним силам, вони просто шкодили всій країні та заблокували роботу галузі».

Оновлено. У Мінцифри кажуть: без закону про регулятора базовий закон Про електронні комунікації працювати не зможе.

«Закон [Про електронні комунікації] може працювати тільки за наявності іншого закону про регулятора цього ринку (ЗП 6055). Блокування законопроекту відкладає імплементацію вимог Закону про електронні комунікації, оскільки підзаконку має узгоджувати регулятор із новими повноваженнями», — пояснює Юрій Мацик, директор директорату мобільного та фіксованого ШСД Мінцифри.

У Мінцифри очікують, що на першому пленарному засіданні (наприкінці січня) ВРУ розгляне проект постанови від народного депутата Ярослава Железняка.

«Якщо постанова буде прийнята, необхідно повторити процедуру голосування. Скільки це займе часу — невідомо. Це залежить від багатьох факторів», — пояснює представник Мінцифри. — «У разі відхилення ухвали, голова ВР зможе підписати проект закону і направити на підпис Президенту. У другому сценарії наприкінці лютого очікується підписання Закону».

У НКРЗІ НВ Бізнес повідомили, що регулятор з першого січня «продовжить працювати, зокрема, над розробкою нормативних актів та процедур, передбачених законами 'Про електронні комунікації' та законопроектом № 6055». Відповіді на запитання про те, чи буде НКРЗІ й надалі проводити засідання та надавати адмінпослуги операторам та провайдерам, ми не отримали.

Показати ще новини
Радіо НВ
X