Шість тижнів без тарілки. Які канали виграють у битві за телеглядача після кодування ТВ-сигналу на супутнику
Більше місяця тому з відкритого супутникового доступу зникли телеканали найбільших українських медіагруп. Що зараз дивляться глядачі, і чи почав зростати ринок платного ТБ?
Як уже повідомляв НВ Бізнес, незважаючи на досить негативну реакцію в суспільстві, 28 січня були закодовані 22 канали найбільших українських медіагруп («1+1», «2+2», ТЕТ, «Бігуді», «Плюсплюс», (1+1 media); Новий канал, ICTV, СТБ, «Оце», М1, М2 (StarLightMedia); «Інтер», НТН, К1, К2, «Enter-фільм», «Мега», Zoom, «Піксель» (Inter Media Group); «Україна», НЛО TV, «Індиго TV» («Медіа Група Україна»).
Контекст. Що хочуть отримати медіагрупи від кодування
Згідно з прогнозами, які озвучували перед запуском кодування супутникового сигналу, зникнення з відкритого доступу каналів найбільших медіагруп мало позитивно вплинути на формування конкурентоспроможного телевізійного ринку в Україні. За підрахунками операторів супутникового телебачення, після кодування сигналу близько 10−15% від усіх споживачів, які дивляться ТБ з відкритого супутника, повинні перейти на одну з двох платформ. За тим же раніше озвученим прогнозом, кількість абонентів двох офіційних DTH-операторів повинна дійти позначки в 500 тисяч. Медіагрупи прогнозували, що 13% абонентів супутника, які до кодування споживали його безкоштовно, виберуть DTH, 18% — кабель, 14% — IPTV або OTT. І ще близько 14% залишаться на безкоштовному супутнику, 27% — будуть дивитися телеканали через безкоштовний цифровий ефір, а 14%, які раніше використовували кардшерінг, теж повинні будуть вибрати варіант із запропонованих легальних способів перегляду. Ринок платного ТБ в грошовому вираженні, за прогнозами, має зрости у 2020 році не менше ніж на 16% порівняно з минулим роком.
НВ Бізнес з’ясував, куди йдуть абоненти, хто виграє і хто програє в битві за гаманці глядачів.
