Боротьба з пандемією і $1,4 мільярда для економіки. Який зиск може мати держава з індустрії відкритих даних, коли вгамує силовиків
Минулого тижня поліція мимохідь звинуватила сервіси відкритих даних у витоку персональних даних громадян. А Мінцифри випустило серіал про корисність відкритих даних. Що відбувається?
19 травня на платформі «Дія. Цифрова освіта» Міністерство цифрової трансформації опублікувало освітній серіал про відкриті дані. Трьома серіями по 10−12 хвилин держава в особі Мінцифри популяризує використання відкритих даних в бізнес-середовищі. Тим часом вітчизняна індустрія відкритих даних активно розвивається вже 5 років, і популяризація, як запевняють представники ринку, не є найголовнішим для її виживання і розвитку.
НВ Бізнес з’ясовував, що зараз відбувається в індустрії відкритих даних в Україні, скільки вона приносить економіці і як відкриті дані можуть допомогти в боротьбі з пандемією COVID-19.
Що таке відкриті дані і в чому тут бізнес
Відкриті дані — це структурована публічна інформація, до якої будь-хто з користувачів має доступ та може використовувати і поширювати — від журналістів і активістів до приватних осіб і компаній.
Функціонування відкритих даних в Україні регламентується законом «Про доступ до публічної інформації» (прийнятий в 2011 році) і постановою Кабміну № 835 (жовтень 2015 року). Останнім регламентується те, які набори даних підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. З 2016 року Україна долучилася до Міжнародної хартії відкритих даних — глобальної ініціативи щодо прийняття та реалізації спільних принципів, стандартів і кращих практик оприлюднення та використання відкритих даних.
Ще раніше було розроблено і передано в управління Державного агентства з питань електронного уряду Єдиний державний веб-портал відкритих даних (Data.gov.ua). Сьогодні портал і галузь відкритих даних в країні курирує Міністерство цифрової трансформації. На data.gov.ua (і на офіційних сайтах державних органів) розпорядниками даних (центральними і місцевими органами влади, державними структурами тощо
«Суть відкритих даних полягає в тому, що ці дані є такими, які можуть вільно модифікуватися, поширюватися, і на їх базі можуть створюватися різні інформаційні продукти й сервіси, зокрема комерційні», — пояснює Олександр Краковецький, СЕО DevRain, СТО проекту «ДонорUA».
Згідно з дослідженням «Економічний потенціал відкритих даних для України» Київської школи економіки, відкриті дані вже принесли більше $700 млн для економіки країни в 2017 році. І якщо рух за відкриті дані і далі набиратиме обертів в Україні, то до 2025 року це може принести економіці $1,4 млрд, або 0,92% ВВП країни завдяки сукупності прямих і непрямих впливів.
«Відкриті дані є даними, які вільно поширюються центральними органами державної влади та органами самоврядування. І мета цього поширення — повторне використання даних. Держава вже отримала зиск від збереження або опрацювання цієї інформації. А отже, дані надаються підприємцям, аби вони змогли відкрити з них додатковий потенціал і створити нові сервіси, на які у держави може бракувати коштів, ідей або спроможності», — пояснює представник проекту «Суд на долоні» Кирило Захаров.
Сьогодні, як стверджує керівник сектору ІКТ Офісу ефективного регулювання (BRDO) Ігор Самоходський, від 1,4 до 4,9 мільйона українців щомісяця користуються сервісами на основі відкритих даних — як бізнес, так і пересічні громадяни:
«Завдяки доступній інформації вони приймають кращі рішення. Тобто бізнес-клімат, вочевидь, поліпшується при відкритті даних. Сценаріїв їх використання забагато: від перевірки контрагентів та захисту від рейдерських атак до створення IТ-стартапів і боротьби з конвертаційними центрами».
Контекст. Відомі українські проекти на основі відкритих даних
