Про українські кіберцентри, захист від атак, кадри та російських хакерів — велике інтерв'ю з топчиновником із кібербезпеки
Світові ЗМІ, поруч із новинами про скупчення російських військ поблизу українських кордонів, пишуть і про можливу активізацію спонсорованих державою-агресором кіберзлочинців. Як і хто захищає український простір від цифрових кіберзагроз?
НВ Бізнес говорив із Віктором Жорою, заступником голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації - про нову модель реагування на виклики кібербезпеки, цифрову трансформацію служби, російських хакерів і про те, чому в кібербезпеці держави важлива кібергігієна кожного громадянина.
Ми зустрічаємося із Віктором Жорою у оновленому кіберцентрі UA30. Невелике, нещодавно відремонтоване приміщення на кілька кімнат на одному з поверхів масивної будівлі Адміністрації Держспецзв’язку в столиці, за словами Віктора, уособлює «з одного боку — реформу системи кібербезпеки в державі в цілому — і реформу Держспецзв’язку зокрема». На початку 2021 року Віктор Жора приєднався із приватного сектору до нової команди Держспецзв’язку. Сьогодні він відверто ділиться тим, що робиться і розповідає про «нових керівників із різним життєвим і професійним досвідом, із різними компетенціями і зонами відповідальності».
— Наша команда націлена на те, щоб реформувати відомство, в якого, відповідно до профільного закону, 93 функції. Це більше, ніж у абсолютної більшості центральних органів виконавчої влади. І кібербезпека, точніше кіберзахист, про який ми сьогодні говоритимемо, — лише одна зі складових, — ніби перепрошує Віктор Жора, коли ми йдемо до переговорної кімнати в UA30. — Окрім цього, Держспецзв’язку відповідає за формування держполітики у сфері технічного і криптографічного захисту інформації; за урядовий зв’язок і зв’язок вищих посадових осіб держави; фельд'єгерський зв’язок та за захист об'єктів критичної інформаційної інфраструктури. Тобто роль Держспецзв’язку у формуванні та реалізації державної політики у сфері кіберзахисту як складової частини кібербезпеки — провідна, але це аж ніяк не все, чим ми займаємося.
До Держспецзв’язку Віктор Жора прийшов як СDTO — заступник керівника спецслужби з питань цифрових трансформацій, цифрового розвитку і цифровізації - забезпечити процеси цифрової трансформації. Такі посади з’явилися чи не в усіх органах влади з подання віцепрем'єра Михайла Федорова. СDTO повинні втілювати на місцях єдину держполітику з цифрової трансформації, якою і опікується Мінцифри.
— Будемо відвертими: досі у Держспецзв’язку існує частина процесів, які є «аналоговими» і які потрібно «перевести в цифру». З іншого боку — у нас є завдання стати сервісною організацією, надавати якісні цифрові послуги. До цього ми йдемо в рамках впровадження Концепції реформування Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації - пояснює заступник голови ДССЗЗІ.
Із приватного сектору — на державну службу
— Ви, скажімо так, «людина недержавного сектору» — працювали в бізнесі, в інформаційній безпеці. Чому ви погодилися на цю посаду, хто запропонував і чим вас сюди заманили?
