Оренда кота і вазона. Як українські кінематографісти витратили 1,4 мільярда бюджетних гривень — результати аудиту

9 вересня 2021, 07:50
Сюжет
НВ Преміум

Держаудитслужба опублікувала звіт за результатами аудиту державної програми підтримки кінематографії. За даними аудиторів, лише у 13% вітчизняних кінематографістів є власна виробнича база для створення фільмів. Решта ж створювати її не прагнуть і, ймовірно, свідомо завищують вартість робіт, реквізиту та обладнання.

НВ Бізнес вибрав головне із аудиту бюджетної програми «Державна підтримка кінематографії»

Контекст. Що досліджували. Державна аудиторська служба України досліджувала виконання Держкіно бюджетної програми «Державна підтримка кінематографії» у період з 1 січня 2018 по 31 грудня 2020. За цей час Держагентством України з питань кіно встигли покерувати Пилип Іллєнко, Юлія Шевчук та Марина Кудерчук. У період аудиту було завершено виробництво 134 кінокартин, які повністю чи частково фінансувалися з бюджету. Держкіно у 2018−2020 роках витратило на підтримку кінематографії 1,4 мільярда гривень. Безпосередньо творці кінофільмів отримали 1,26 мільярда: 522,4 мільйони держава витратила на 100% покриття бюджету фільмів; 730,3 мільйона — на покриття 80% бюджету; 8,7 мільйона — на покриття половини бюджету фільму чи серіалу. Решту коштів витратили на дотичні до кіно процеси: так 64 мільйони гривень пішли на проведення кінофестивалів та конференцій; майже 40 мільйонів — на популяризацію національних фільмів через презентації, прем'єри та рекламу; 22,6 мільйона — на підтримку Довженко-центру; 8 мільйонів — на експертну оцінку кінопроектів; 6,47 мільйона — на стипендії членам Ради з держпідтримки кінематографії (у 2020 році); майже 900 тисяч коштувала підтримка Національної спілки кінематографістів тощо.

Відео дня

Видатки програми Державна підтримка кінематографії (2018-2020), млн грн
Розподіл коштів програми за 3 роки (2018-2020) у млн грн

«87 відсотків виробників фільмів орендують відповідне […] обладнання та сценічно-постановочні засоби (реквізит) за рахунок коштів державної підтримки у інших суб'єктів господарювання. Таким чином, […] виробники фільмів зі свого боку не націлені на створення власної виробничої бази, наявність якої дозволила б мінімізувати витрати, насамперед, на обладнання для створення фільмів, зменшити навантаження на державний бюджет та сприяти ефективному використанню державної підтримки кінематографії в Україні», — сказано у звіті.

Дешевше купити? Оренда обладнання «як для своїх»

Через відсутність механізму, який би дозволяв визначити вартість оренди майна та реквізиту, виробники фільмів без власної виробничої бази орендують обладнання за договірними цінами без будь-якого економічного обґрунтування, стверджують аудитори. По суті виробники фільмів на власний розсуд визначають вартість оренди обладнання чи реквізиту. Через це, на думку Держаудитслужби, вартість фільмів може бути завищеною: проведений аудиторами аналіз 15 фільмів показав, що, якби вартість основного обладнання регулювалася, це дозволило б зекономити мінімум 5,5 мільйонів гривень.

Через те, що вартість оренди визначають фільммейкери і орендодавці самостійно, в окремих випадках плата за оренду перевищує вартість придбання кінообладнання.

Так виробники фільму «Холодна кров» з Жаном Рено орендували камеру Sony II Alpha 7 за ціною 1 тисяча гривень за зміну. У результаті оренда камери коштувала кінематографістам 63 тисячі гривень, хоча її ціна в магазинах, за даними аудиторів, не перевищує 39 тисяч гривень.

Контекст «Холодна кров». Холодна кров — психологічний трилер 2019 року, знятий англійською мовою у копродукції Франції, Бельгії, Швейцарії, України та Великої Британії. Загальна вартість виробництва фільму — $2,8 млн (73,87 млн грн, з яких 21,6 млн надало Держкіно), касові збори — $1 млн. Під час виробництва фільм носив назву «Останній крок» і саме так фігурує в звіті Держаудитслужби. Виробником фільму в матеріалах аудиторів указана компанія Іст Вест Продакшн. Згідно з даними аналітичної системи YouControl, до лютого 2020 року цією компанією володіли українець Олег Герман та француз Ерік-Олів'є Барко. З лютого 2020 частка жителя Парижу в цій компанії перейшла до Юрія Артеменка — колишнього голови Нацради з питань телебачення та радіомовлення (2014−2019).

Виробники фільму «Холодна кров», судячи зі звіту, не єдині, хто «помилявся» з вартістю оренди. Так Кінокомпанія Гагарін Медіа для фільму «Гуцулка Ксеня» орендувала накамерний монітор TV Logik, заплативши за 79 змін майже 116 тисяч гривень (по 1,4 тис грн за зміну), хоча придбати такий монітор можна було за 28,5 тисяч гривень. Аналогічні факти щодо оренди такого ж монітору аудитори зафіксували і при виробництві інших фільмів — «Крути 1918. Захист», «Атлантида» Валентина Васяновича, «Коли падають дерева» Марисі Нікітюк та тієї ж «Холодної крові».

Показати ще новини
Радіо НВ
X