Податок на смартфони. Хто і за що хоче отримувати гроші і чи подорожчають гаджети

23 червня 2020, 09:40
Сюжет
НВ Преміум

«Податок на смартфони» — це збір за приватне копіювання. Противники підвищення збору говорять про подорожчання техніки і зростання контрабанди, прихильники — про недоотримані авторами сотні мільйонів гривень

НВ Бізнес розбирався в логіці збору і в тому, чи дійсно цей «податок» зможе серйозно вплинути на вартість гаджетів — не тільки смартфонів, але і всіх пристроїв з функцією копіювання (скачування).

Відео дня

На платівки і бобіни безкоштовно: звідки взявся цей податок

Не дивлячись на те, що в багатьох ЗМІ збір за приватне копіювання називають новим податком, це не так — в Україні він діє ще з 2003 року. Збір за приватне копіювання з’явився в Україні ще в доцифрову епоху, пояснюють в Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА), яка в цій історії представляє інтереси імпортерів техніки.

У червні 2003 року було прийнято постанову Кабміну, якою встановлювався розмір відрахувань, що сплачуються виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах.

Ця постанова, з деякими змінами, діє досі й встановлює, наприклад, крім розмірів зборів з мобільних телефонів і планшетів, тарифи на відео- і аудіокасети, відеомагнітофони та касетні магнітофони. Цікаво, що, згідно з цим стародавнім документом, збір не поширюється на програвачі вінілових платівок та котушкові (бобінні) магнітофони.

У травні 2018 року Верховна Рада України прийняла закон Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав. Закон регулює діяльність організацій колективного управління (ОКУ), які збирають, розподіляють і виплачують винагороду за використання об'єктів авторського права і суміжних прав. Цей же документ встановлює, що з виробників і (або) імпортерів цифрового, аналогового та іншого обладнання і матеріальних носіїв стягується збір винагороди за приватне копіювання.

Закон під приватним копіюванням розуміє відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, а також аудіовізуальних творів. При цьому, закон не бачить різниці між джерелами отримання такого твору: будь то легальний сервіс, в плату за користування яким вже включені відрахування правовласникам, або піратський сайт з фільмами в camrip або музикою.

В кінці 2019 року Мінекономіки створило комісію з акредитації ОКР. В результаті на збір коштів за приватне копіювання були акредитовані дві організації колективного управління — УМА і ВААП.

Український музичний альянс (УМА) акредитований збирати «податок» з гаджетів (крім копіювальної техніки) і представляє в Україні найбільших вітчизняних правовласників у сфері музики і міжнародних правовласників (Universal Music Group, Sony Music Entertainment Warner Music Group), а також має договори з десятком інших вітчизняних ОКУ і сорока міжнародними організаціями.

Всеукраїнське агентство авторських прав (ВААП) Мінекономіки уповноважив збирати, розподіляти і виплачувати кошти за приватне копіювання з різної копіювальної техніки, факсів, а також офісного паперу (форматів А3, А4 і А5) і паперу для факсимільних апаратів. ВААП, як зазначено на сайті організації, представляє інтереси «багатьох художників, письменників, видавництв, звукозаписних, мультимедійних та книжкових компаній».

Після акредитації ВААП і УМА ініціювали підвищення зборів за приватне копіювання. Перше обговорення нових тарифів провів 14 квітня УМА: на зустрічі з постачальниками техніки в онлайн-режимі. 14 травня набули чинності так звані тимчасові тарифи і збори, затверджені постановами Кабміну в 2003 році. Вони будуть діяти, поки сторони не домовляться.

Нові тарифи: що пропонується

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X