Альтернатива ФОП в IТ-індустрії. Як влаштована Дія City і що цей режим дає бізнесу

8 жовтня 2020, 10:23
НВ Преміум
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Керівництво Мінцифри презентувало концепцію реформування ІТ-галузі України Дія City. Спеціальний правовий режим для ІТ-компаній має на меті створення в країні глобального технологічного хабу, а реалізація мети, говорять чиновники, передбачає альтернативу ФОП-моделі роботи в ІT.

НВ Бізнес розпитав керівника проекту Дія City, заступника міністра цифрової трансформації України Олександра Борнякова про білоруську модель роботи проекту, податкові нововведення для ІТ-компаній, еволюцію трудових відносин та альтернативу ФОП.

Відео дня

Дія City: ідея і принцип роботи

— Що таке Дія City?

— Ми називаємо так особливий правовий режим, який надає податкові пільги, спеціальний статус в трудових відносинах між роботодавцем і працівником та можливість розраховувати резидентам на захист — іншу, більш складну, процедуру отримання силовиками дозволу на обшук (в разі виникнення такої ситуації) без фізичного вилучення техніки. Дія City — це віртуальна країна. Вона не має якогось фізичного представництва на певних гектарах землі, в адміністративних будівлях тощо. Це віртуальний простір, де підприємства можуть зареєструватися і користуватися перевагами особливого правового режиму.

—  Навіщо потрібен цей особливий правовий режим?

— Так історично склалося, що вся ІТ-індустрія в певний період скористалася «лазівкою», відійшовши від створення ТОВ з найманим персоналом (це дуже дорого) до моделі співпраці з фізичними особами — підприємцями. Перехід до співпраці з ФОПами тривав декілька років і в якийсь момент з’ясувалося, що практично всі ІТ-компанії працюють саме так. Безумовно, перехід айтішників на роботу через ФОП дав свої плоди: українці зарекомендували себе на світовому ринку як хороші спеціалісти, вартість роботи яких досить конкурентна. Однак держава в певний момент зрозуміла, що із сотнями тисяч ФОПів в ІТ потрібно щось робити: в Держпраці, наприклад, вважають взаємодію ІТ-компаній з ФОП прихованими трудовими відносинами. Приховані трудові відносини стали великою проблемою, проте ситуація довго знаходилася в замороженому стані. Дія City — спроба це питання врегулювати. Спроба запропонувати альтернативу нині існуючим трудовим відносинам в ІТ.

Справа також в тім, що ФОП-модель співпраці, якою користуються вітчизняні ІТ-компанії, створює певні незручності для іноземних інвесторів: великі міжнародні компанії, що почали відкривати офіси в Україні чи купувати вітчизняні компанії, виявляли проблеми з, наприклад, проведенням аудиту активу — неможливо, умовно, взяти купу ФОПів і якось пов’язати їх з компанією, адже є певні вимоги, зокрема й від органів контролю інших країн. Ми хочемо за допомогою Дія City це питання також вирішити: щоби компанії, які хочуть працювати в Україні, хочуть наші таланти, могли безперешкодно з ними побудувати корпоративні відносини.

Ще одна важлива складова — стартап-екосистема. Стартап-екосистема розвивається від ідеї і пошуку фінансування до, в разі успіху, великої компанії. Виявилося, що, у нас дуже талановиті люди, але коли доходить до потреби інкорпоратуватися (створювати компанію, будувати екосистему), це практично неможливо, бо умовний стартап — всього лиш група ФОПів. Куди, в такому разі інвестує кошти інвестор? Що роблять стартапи в такому випадку? Мігрують у США. Тут, в Україні, робився MVP (мінімально життєздатний продукт — НВ Бізнес), тут він пітчився інвесторам, але компанія створювалася в Делавері, оскільки інвестор не хотів вкладати тут кошти. Згодом, окрім США, у стартапів стала популярною Естонія, завдяки електронному резидентству, податку на виведений капітал тощо. Ми хочемо змінити ситуацію: ми впевнені, що зможемо надати легальний правовий інструмент для створення компаній в Україні.

Спеціальний правовий режим Дія City покликаний вирішити питання і з венчурним капіталом. Зараз в Україні немає простої системи: якщо я хочу створити фонд чи привести кошти в країну, я не можу створити тут фонд через негнучке законодавство. В країні діє лише закон Про інститути спільного інвестування, ухвалений ще в 2012 році, який досі використовується для пайового будівництва, але для інвестування в ІТ-проекти його використовувати не можна.

Ще одна важлива річ — захист. За допомогою Дія City ми хочемо це питання вирішити. Треба розуміти, що компанії, які працюють в Дія City — це чемні, законослухняні компанії, які не граються в «обнал». Треба дати їм спокій, і вони будуть показувати дуже гарну динаміку, будуть приносити Україні валютну виручку, створювати робочі місця та позитивний імідж країні. Для держави, гадаю, це дуже гарний крок.

Тобто, Дія City буде створена для вітчизняної сервісної ІТ-індустрії (так званий аутсорсінг отримає легальні умови для інкорпорації компаній), стартапів (можливість швидко будувати проекти) і венчурних фондів (можливість створити просту структуру залучення коштів). Якщо ми говоримо про Дія City, то ми говоримо про екосистему, про комплексний підхід.

— Що таке Дія City з юридичної точки зору?

— Це, може, звучить дивно, але це — нічого. Це законодавчі умови, котрі накладаються на стандартну систему створення підприємства. Якщо ти відповідаєш певним критеріям — ти отримуєш переваги. Дія City — просто реєстр. Можна взяти свою діючу компанію, подати заявку і, якщо ти відповідаєш критеріям, бути включеним до відповідного реєстру. З цього моменту держава до тебе ставиться як до іншої інстанції.

— Хто буде вести цей реєстр і ухвалювати рішення про включення до нього?

—  Ми хочемо зробити збалансовану систему. Саме тому вона не буде відповідальністю якогось одного органу.

Рішення про вступ до Дія City буде розглядатися за певною процедурою. Спочатку компанія, котра хоче стати резидентом Дія City, звертається до саморегульованої організації, де самі представники зони приймають рішення. Для цього потрібно буде надати, наприклад, довідку про середню зарплату в компанії, бізнес-план, і, щоб це закріпити, аудиторський звіт. Саморегульований орган (певна рада з мінімумом держчиновників в складі та операційною командою), ухваливши позитивне рішення, звертається до Мінцифри, котра включає компанію до реєстру. Навіть якщо компанія порушить якісь умови роботи в Дія City, міністерство не може одноосібно позбавити її резидентства — ми можемо лише звернутися до тієї ж ради з відповідною пропозицією.

— Тобто, Мінцифри, так чи інакше, виступатиме регулятором Дія City?

— Конституція передбачає, що громадське об'єднання не може виконувати функції держави, не може мати владних повноважень. Рішення надати чи не надати податкові пільги — владне повноваження. Чесно кажучи, ми би віддали це питання галузі, щоб робили так, як вважають за потрібне (свій президент, виконавчі комітети, рада директорів зони тощо) щоби ми будували правила гри, а компанії діяли самостійно. Але цього зробити не можемо. Реєстр буде утримуватися ДП Дія, владні повноваження матиме Мінцифри, але самі ІТ-компанії-резиденти будуть надавати пропозиції щодо роботи зони.

Трудові відносини і податки

— В одному з коментарів ви назвали Дія City «альтернативним податковим режимом». Чи правильно я розумію, що компанія, котра захоче стати резидентом Дія City, повинна відмовитися від співпраці з ФОП і перевести своїх працівників на іншу модель працевлаштування?

—  Ми дійсно хочемо відійти від моделі, на якій зараз побудована ІТ-галузь, але розуміємо, що це на сьогодні наша реальність: компанії так працюють, вони до цього звикли. Хочу наголосити, що ми нічого руйнувати не будемо — у нас таких планів немає і не буде. Вступ до Дія City, резидентство, є цілком добровільним. Якщо у компанії є потреба змінити модель співпраці, вони можуть перейти, але, якщо не хочуть — це їх право.

Є розуміння держави, що від ФОП-моделі треба відходити і, може, з часом щось доведеться перебудувати, але зараз це неможливо.

Якщо компанія стає резидентом Дія City, ми хочемо запропонувати не ФОП-модель, а контрактне, офіційне працевлаштування для її працівників. Втім, ми розуміємо, що компанія, яка є резидентом Дія City, не знаходиться в альтернативній реальності, а працює в українському правовому полі, де, так склалося, багато ФОПів, котрі надають різноманітні послуги. Якщо заборонити компанії-резиденту працювати з ФОП взагалі, як вони будуть працювати, наприклад, з послугами охоронними, юридичними, харчуванням, дистанційним навчанням? Ми не будемо забороняти компаніям працювати з фізичними особами — підприємцями — це буде повний абсурд.

Водночас ми розуміємо, що потрібно певним чином відходити від ФОП-моделі. Ми хочемо за декілька років запропонувати: якщо ІТ-компанія хоче працювати з ФОП, будь ласка, хай сплатить більше податків (ще 5%, наприклад), але, разом з тим, дозволимо певну частину (10−20% від загальної кількості) послуг компанії, які вона хоче замовити від ФОП, не оподатковувати. Якщо, наприклад, в 2025 році ми побачимо, що хтось працює так, а хтось — інакше (лишається на ФОП-моделі — НВ Бізнес), і ми захочемо їх уніфікувати, то скажемо: «Вам все подобається? Тоді ми хочемо додати один відсоток, якщо хочете наймати ФОПа». Якщо це компанії дійсно потрібно, вона буде переплачувати, якщо ні - наймати його як штатного працівника.

— Тобто заборони резидентам Дія City співпрацювати з ФОП по айтішних КВЕДах не буде?

— Ні.

— Чи буде введено якусь квоту для компаній-резидентів Дія City щодо кількості ФОП?

— Ні. Ми розуміємо, що через певний час треба буде вводити якусь квоту, але це буде спільне з галуззю рішення. Ми будемо дивитися як воно йде, і, навіть якщо надамо органам врядування Дія City право самим вирішувати, як розвивати зону, ми, Мінцифри, все одно залишаємося органом, що формує політику для сфери. Ми будемо пропонувати щось змінити, отримуватимемо зворотний зв’язок, і, якщо це буде належно, будемо змінювати, якщо ні - все залишиться так, як є. Тобто, якщо компанії почнуть швидко зростати, все буде добре, все працюватиме, — будемо щось пропонувати. Якщо ж будуть проблеми — спочатку вирішуватимемо проблеми, а потім будемо щось пропонувати.

Контекст. Згідно з озвученими раніше планами в прескіті Дія City {наразі видалені}, до кінця 2022 року працівники компаній-резидентів Дія City будуть сплачувати 5% податку на прибуток, військовий збір та ЄСВ від мінімальної зарплати, але з 2023 система змінюється — ЄСВ становитиме 3% від офіційної зарплати, а з 2025 року — 5% від офіційної зарплати. Як пояснили в Мінцифри під час підготовки інтерв'ю до друку, наразі йдеться про те, що з 2023 року ЄСВ розраховуватиметься з «середньої зарплати» в країні. Також передбачається, що компанії-резиденти сплачуватимуть 10% податку на виведений капітал.

— Згідно з озвученими вами планами, податкове навантаження на айтішників, так чи інакше, буде збільшуватися. Для чого тоді ІТ-компанії йти в Дія City?

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X