Навіщо IТ-компанії витрачати два мільйони доларів на рік на студентів і яких фахівців не вистачає у високооплачуваній індустрії, що зростає

1 квітня 2020, 11:02
NV Преміум

Навіщо приватним компаніям співпрацювати з вузами і чому лише близько 30% випускників профільних спеціальностей можуть відразу претендувати на роботу в ІТ-індустрії

Щорічно IТ-компанія GlobalLogic витрачає близько двох мільйонів доларів на освітні проекти в Центральній і Східній Європі. Левова частка цих грошей припадає на Україну. НВ Бізнес поговорив з Євгеном Сакалом, координатором університетських програм GlobalLogic в Україні, про те, як поповнюється ринок праці в одній з найбільш високооплачуваних галузей економіки, що добре зростає.

Відео дня

— Як змінився за останні роки ринок кадрів для ІТ-індустрії в Україні?

 — Якщо говорити в загальному, то останні три-чотири роки IТ-ринок зростає на 20−30% на рік. Це і зростання експортних доходів (велика частина індустрії займається експортом послуг) галузі, і зростання кількості IT-фахівців на ринку.

— Чи скоригує це зростання пандемія коронавірусу?

 — Поточна ситуація в Україні і в світі абсолютно унікальна. Бізнес, освіта і суспільство навряд чи стикалися з подібним раніше. Очевидно, що ситуація вплине і на бізнес, і на ринок інженерних талантів. Наскільки сильними і далекосяжними будуть ці зміни — говорити поки що рано. Ми постійно відстежуємо ситуацію і превентивно коригуємо наші дії в напрямі навчання.

Євген Сакало, координатор університетських програм GlobalLogic в Україні. (Фото: GlobalLogic)

Випускників багато, а кваліфікованих випускників — недостатньо.

Євген Сакало, координатор університетських програм GlobalLogic в Україні. / Фото: GlobalLogic

— У той же час, ринок говорить про кадровий голод.

 — Зростання кількості замовників, кількості проектів, яке ми спостерігали останні роки, зумовило появу кадрового голоду на ринку. У той же час ще з радянських часів в Україні досить багато вищих навчальних закладів — зараз в країні більше 600 вишів, з яких близько третини можна умовно назвати «ІТ-університетами». Тобто, в цих університетах є ІТ-спеціальності. Виходить парадокс: у нас багато університетів і багато випускників, але при цьому є кадровий голод. Випускників багато, а кваліфікованих випускників — недостатньо.

Кваліфікований випускник — це молодий спеціаліст, який готовий прямо з університетської лави почати співпрацювати з ІТ-компанією і прямо зараз брати участь у проекті, приносити користь компанії, взаємодіяти із замовником тощо. Проблема в тому, що молодий фахівець не може так ось відразу приступити до роботи: його необхідно доучувати, навчати проектної та командної специфіки, особливостей технологій, ведення комунікації із замовником. Тому багато великих ІТ-компанії змушені організовувати власні програми з навчання та адаптації таких молодих фахівців і вирішення проблеми кадрового голоду. Зокрема й ми створили свою освітню платформу.

Університети дають фундаментальну базову освіту, заміни якій на ринку просто немає. Ніякі курси або онлайн-тренінги її не замінять. Вона необхідна для того, щоб фахівець в майбутньому вирішував серйозні інженерні завдання. Але розрив між фундаментальною освітою і вирішенням реальних завдань в конкретному проекті все ж є.

— Чому фахівець виходить з вузу недостатньо підготовленим для роботи в ІТ-компанії?

 — По-перше, через недостатньо хорошу матеріально-технічну базу. Мова не про комп’ютери або проектори, а про спеціальне обладнання, на якому студент повинен виконувати певні лабораторні роботи або проходити практичні заняття. Наприклад, спеціальне обладнання необхідне для навчання програмуванню так званих вбудованих систем або програмно-апаратних засобів (еmbedded software). Такого обладнання досить мало в університетах і воно не завжди відповідає сучасним вимогам індустрії.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Друге — актуальність навчальних програм. У вузах є усталені робочі курси і програми, які викладаються з року в рік (оновлюючись чи ні). Деякі вже не відповідають новим технологіям, віянням і підходам. Необхідно дуже багато уваги приділяти тому, щоб ці робочі курси відповідали реальним потребам молодого фахівця.

Третє — кадровий голод, власне, серед викладацького складу. Багато викладачів йдуть в індустрію. Це пов’язано з різними причинами — як із заробітною платою, бюрократичними проблемами в університетах, так і з тим же бажанням розвиватися.

— Якщо так багато вузів готують айтівців, скільки осіб на рік стають випускниками таких вузів?

 — Ми вважали, що в Україні близько 13−15 тисяч випускників умовних ІТ-спеціальностей на рік. Але, знову ж таки: їх дуже складно порахувати, адже що таке ІТ? Телекомунікації — теж ІТ. Фізики і машинобудівники — також «Технарі». А бізнес-аналітик — айтівець?

— Скільки з цих 13−15 тисяч підходять під вимоги ринку і можуть вже завтра стати співробітником IТ-компанії?

 — Десь 30% з них можуть займатися нескладними комерційними проектами з університетської лави. Для 70% потрібні додаткові дії для досягнення необхідної кваліфікації.

Є чотири підходи до того, як ІТ-компанія шукає собі кадри.

Показати ще новини
Радіо NV
X