Регулятори чи технології? Хто вб'є клубний ефект на телеком-ринку і чи помре він сам

1 травня 2020, 08:00
НВ Преміум

Планується, що уже найближчим часом буде переглянуто і, ймовірно, знижено ставку інтерконекту на ринку мобільного зв’язку України. НВ Бізнес розбирався в історії цієї конфліктної теми, аргументах регулятора та мобільних операторів великої трійки.

Одним із основних месседжів, який протягом тривалого часу просуває третій, найменший із великої трійки мобільних операторів, — lifеcell — є існування на вітчизняному ринку мобільного зв’язку так званого клубного ефекту, котрий не дозволяє україно-турецькому оператору повноцінно працювати на ринку.

Відео дня

— Дійсно, на заході країни люди користуються в основному Київстаром, а на сході — Vodafone. І є Антимонопольний комітет України, який воліє не бачити цієї ситуації закритого клубу і створеного абсолютно неконкурентного середовища. Але ми віримо, що технології, креативність та інновації змінюють стан речей, — розповідав СЕО lifecell Ісмет Язиджи в інтерв'ю журналу НВ.

Згадка про Антимонопольний комітет не випадкова — lifecell кілька років намагався довести в АМКУ та суді, що Київстар та Vodafone Україна є монополістами на ринку мобільного зв’язку України. Жовто-синій оператор заявляв, що у тих областях, де лідирують ці компанії, вони встановлювали загороджувальні тарифи на дзвінки за межі своїх мереж. Отриману таким чином грошову вигоду, на думку юристів lifecell, лідери ринку використовували для перехресного субсидування в тих регіонах, де їх ринкові позиції не такі сильні.

В той же час в Київстар та Vodafone Україна заперечують існування «ситуації закритого клубу», аргументуючи свої позиції рішенням АМКУ, що визнав ринок мобільного зв’язку висококонкурентним, та розвитком технологій, що нівелюють вплив «голосу» на вибір абонента.

«Ніякого „клубного ефекту“ вже багато років не існує на ринку мобільного зв’язку. Даний ефект мав місце на стадії розвитку ринку, до ери розвитку інтернету та цифрових технологій. Зараз ринок характеризується значною ефективною і розвиненою конкуренцією, що підтвердив АМКУ своїми рекомендаціями від 26 березня. До такого ж висновку прийшов і комітет у своєму рішенні по періоду 2012−2015 (від 4 жовтня 2018 року)», — пояснюють в Vodafone Україна.

Що таке клубний ефект, чи дійсно це проблема для ринку мобільного зв’язку і як та чи варто з нею боротися?

Що таке клубний ефект

«Клубний ефект — це явище, коли абонент ухвалює рішення залишатися у того чи іншого оператора (або почати отримувати послуги), виходячи з того, яка кількість знайомих користуються конкретним оператором», — пояснює керуючий партнер консалтингової групи E&C Анатолій Фроленков.

Фроленков пояснює: клубний ефект пов’язаний в першу чергу з ціною на дзвінки, оскільки абонент, обираючи оператора, обирає того, до абонентів котрого йому буде вигідніше телефонувати. Оскільки дзвінки всередині мережі одного оператора дешевше, ніж дзвінки на мережі інших операторів, абонент обирає того постачальника телеком-послуг, яким користується коло його знайомих. Завдяки цьому і виникає явище, коли в межах одного населеного пункту, регіону чи соціальної групи суттєво переважає використання одного із мобільних операторів.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

«Маркетологи також відзначають вплив на формування клубного ефекту безпосередньо іміджу оператора — коли абонент, обираючи постачальника послуг зв’язку, свідомо чи несвідомо вказує таким чином на свою „належність до клубу“. Наприклад, Київстар свого часу асоціювався як мега якісний, надійний і дорогий оператор, Лайф — як дисканутер тощо», — пояснює Фроленков.

Телеком-експерт Роман Хіміч пояснює, що клубний ефект як результат замикання трафіку всередині мережі та домінування спілкування всередині мережі, в Україні обумовлений, в першу чергу, практикою так званих «нульових тарифів», безкоштовних дзвінків всередині мережі.

«Тарифи на дзвінки всередині мережі завжди були нижчими, хоча б в силу відсутності витрат на інтерконект (ставка, яку оператори платять за взаємоз'єднання своїх мереж — Авт.). Однак в результаті появи нульових тарифів різниця стала не просто драматичною, а радикальною. Був подоланий психологічний бар'єр для спілкування по мобільному телефону. Базікати скільки влізе стало по-справжньому комфортно», — пояснює експерт.

Хіміч говорить, що вперше нульові тарифи з’явилися в 2006 році у двох аутсайдерів — Українські радіосистеми (ТМ Beeline) та Астеліт (ТМ life :)).

«Це був результат їх відчайдушної боротьби за місце під сонцем на ринку, де абсолютно домінували два гравці. Ця боротьба не мала особливих шансів в силу несприятливого збігу обставин. Регулювання ринку носило хаотичний і непослідовний характер. Менеджмент і акціонери гравців другого плану також без потреби ускладнювали собі життя», — говорить Роман Хіміч. «У 2007 на ринку почалися цінові війни і досить швидко нульові тарифи стали стандартом де-факто. З того часу безкоштовні (нетарифіковані окремо) дзвінки всередині мережі є, по суті, стандартом в Україні».

Водночас, телефонувати абонентам інших операторів користувачеві було просто невигідно. Банально — через високу вартість таких дзвінків.

Як ставка інтерконекту сприяла клубному ефекту

Ставка інтерконекту — це ціна, яку платить мобільний оператор іншому оператору, на мережу якого здійснено дзвінок його абонентом. Ставка інтерконекту фактично визначала вартість дзвінка абонента на інші мережі, і, як стверджували в lifecell, привела до встановлення великими операторами загороджувальних тарифів на дзвінки за межі своїх мереж.

За підрахунками, які неодноразово озвучувалися в ЗМІ (у тому числі і головою телеком-регулятора (НКРЗІ) Олександром Животовським) собівартість такої послуги в Україні становить близько 5−7 копійок за хвилину. До жовтня 2015 року ставка інтерконтекту в Україні була зафіксована на рівні 36 копійок на хвилину. Тоді Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сфері зв’язку та інформатизації, знизила її до 23 копійок, щоб подолати масштабну концентрацію трафіку всередині операторських мереж і активізувати ринок:

«Аналіз ринку телекомунікацій свідчить про наявність значної концентрації трафіку (понад 90%) усередині мереж операторів, що створює перепони подальшому розвитку ринку та суперечить тенденціям, які спостерігаються на основних світових ринках», — пояснювали тоді своє рішення в Нацкомісії.

Показати ще новини
Радіо НВ
X